Незабаром закон розставить всі крапки над «і» у справі «Пресмашу»

 

Івано-франківський пресовий завод переживає складні часи. Запекле протистояння, між власниками колись потужного, високотехнологічного комбінату, триває вже більше чотирьох років та призводить до поступового краху підприємства.

За словами провідного інвестора заводу, який володіє понад п’ятдесятьма відсотками його активів, занепад спричинений, в першу чергу, ігноруванням головою правління «Пресмашу» Богданом Пукішем зборів акціонерів та небажанням йти на компроміс.

 

Згідно Закону України «Про акціонерні товариства», дії Пукіша нібито цілком легальні, адже не передбачено жодної відповідальності фізичної особи за те, що вона недбало й безвідповідально ставиться до підприємства, яким володіє спільно з іншими акціонерами.

 

Тяганина почалася ще у 2007 році, коли держава виставила на приватизацію свій пакет акцій «Пресмашу» у 36%. Саме тоді його придбав потужний профільний інвестор. Сьогодні акціонери володіють більш як 50% активів, проте цього виявляється недостатньо для участі в управлінні підприємством. Адже решта, близько 43%, якими у сукупності володіє діючий голова правління, стають блокуючими щоразу, коли пан Пукіш ігнорує чергові збори. І це незважаючи на пряму зацікавленість акціонерів в тому, щоб підприємство активно працювало, розвивалось.

 

Саме тут на заваді реалізації цих планів стали прогалини в законі «Про акціонерні товариства». Так, одразу після приходу нового інвестора відбулися зустрічі співвласників, на яких вони обговорили шляхи подальшого становлення та розвитку пресового заводу. Проте надалі для нового акціонера виявилося неможливим вступити в управління підприємством й реалізувати решту своїх прав, серед яких, власне, є й інвестування. Справа в тому, що для визнання зборів легітимними необхідна присутність власників не менш ніж 60% активів, проте в законі немає такого механізму, який би змушував кожного акціонера відвідувати збори. На сьогодні, незалежно від розміру пакету акцій, голова правління не понесе жодної відповідальності за неявку на збори. А привести його туди силоміць також неможливо, навіть у разі, якщо на це є відповідне рішення суду, пише ЗІК.

 

Отже, з вище зазначеного можна зробити висновок: якщо на зборах відсутній бодай один акціонер з блокуючим пакетом акцій, то їх не можна вважати чинними. А збори – вищий керівний орган підприємства, без якого не можливо вирішити жодне з наболілих питань, починаючи від розвитку виробництва й до визначення фонду зарплати.

 

У зв’язку з цими невтішними обставинами акціонери звернулися до народних депутатів з пропозиціями внести зміни до законодавства. Так 13 січня цього року було зареєстровано проект для внесення змін до закону України «Про Акціонерні товариства», який у майбутньому, за словами представника інвестора, і врегулює багаторічний конфлікт між власниками потужного заводу. Прийняття такого закону посилить відповідальність акціонерів, які у власних інтересах блокують або унеможливлюють участь інших власників в управлінні майном. Це ефективний шлях вирішення проблеми, яка, до речі, є характерною для всієї України.

 

Таким чином, незважаючи на заклики керівництва країни підтримувати й заохочувати інвесторів, насправді захистити їх інтереси не так просто. Якщо в подібних ситуаціях опиняються наші бізнесмени, які добре знаються на особливостях українського законодавства і стилі ведення справ, то чи варто чекати, що в Україну вишикується черга потужних іноземних інвесторів, які звикли працювати в чіткому й зрозумілому правовому полі.

 

Завдяки змінам до закону «Про акціонерні товариства», можливим буде впровадження відповідальності для акціонерів, які своїми діями чи бездіяльністю блокують роботу підприємства, і змусити їх принаймні не заважати керувати тим співвласникам, які зацікавлені й спроможні розвивати підприємство. За словами представника інвесторів, «Пресмаш» – високотехнологічне підприємство, здатне розробляти й вдосконалювати нові технології. Йому потрібен гідний догляд.

 

Зараз «Пресмаш» може лише похвалитися низкою невирішених питань та проблем, котрі звідусіль на нього тиснуть. По-перше, на заводі необхідно переобрати Голову правління, або продовжити термін його повноваження, адже він збіг, згідно чинного Статуту підприємства, ще 19 травня минулого року. По-друге, необхідно дообрати членів Наглядової ради. Після продажу державою пакету акцій, представники Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики склали повноваження членів Наглядової Ради ВАТ «Пресмаш». По-третє, слід привести Статут підприємства у відповідність до норм закону «Про акціонерні товариства», тим ж і виконати вказівку Комісії з цінних паперів та фондового ринку, і не допустити накладення штрафів на підприємство. Зрештою, завдяки проведенню таких процедур будуть дотримані права всіх акціонерів на участь в управлінні заводом.

 

За словами Наталії Пухальської, експерта з врегулювання корпоративних спорів, законопроект подано з метою врегулювання подібних непоодиноких ситуацій в Україні та запобігання рейдерства з боку діючих членів правлінь та Наглядових рад.

 

Минулого тижня у газеті «Галичина» було опубліковано матеріал, у якому Богдан Степанович розповідає про спроби підняти підприємство, налагодити стосунки із рештою акціонерів: «Я не хочу війни з народним депутатом України паном Лебедєвим, який є почесним президентом «Інтер Кар Груп», і директором ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» Олексієм Зінов’євим, – наголошує Богдан Пукіш. – Тому запропонував їм як вихід із ситуації піти шляхом відділення – чесно розподілити всі активи товариства пропорційно нашим часткам у його статутному капіталі. Ми готові віддати навіть більше половини виробничих корпусів, справедливо розділивши не лише територію і будівлі, а й обладнання. Таким чином, вважаю, можна було б зберегти «Пресмаш» як завод, що спеціалізується на виробництві пресів, та водночас розпочати розгортання виробництва в Івано-Франківську піввагонів, як це пропонують «Інтер Кар Груп» і ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс».

 

На разі, мова пішла й про розділення заводу на дві частини, де виготовлятимуть і преси, і напіввагони. Хоча у попередніх інтерв’ю пан Пукіш відчайдушно тримався позиції збереження заводу винятково як пресового.

 

«Усі закиди з приводу того, що пан Пукіш хоче конструктивно вирішити ситуацію, що склалася на «Пресмаш» – безглузді, адже він не переходить до конкретних дій – проведення загальних зборів, без чого і компроміс, і вирішення проблем неможливі. Богдан Степанович не йде на конструктивні переговори, адже йому це невигідно. Пан Пукіш всіляко ухиляється від виконання закону, а змусити виконати його поки не може ніхто, навіть керівництво області, – розповідає Наталія Пухальська, – Добре, що зареєстровано законопроект, адже буде введено поняття блокуючого пакету, який дає право впливати не тільки на управління підприємством, скільки на певні дії: проведення зборів, затвердження планів і т.п. Як експерт, вважаю, що на сьогоднішній день одним зверненням до суду, зважаючи на довготривалу процедуру, справа не врегулюється. Оскільки на даний момент існує одноосібне управління заводом, що може призвести до остаточного краху підприємства. Зважаючи на кількість невиконаних норм законодавства з боку діючого Голови «Пресмашу», у тому числі вилучення реєстру акціонерів з обігу, без додаткового залучення органів влади – Національної комісії з фондового ринку та Комісії з антирейдерства – справа не обійдеться».

 

Подібні ситуації між власниками заводів непоодинокі в Україні. Тому за словами експертів, внесення змін до закону України «Про акціонерні товариства» наведе лад у справах інвестиційного бізнесу та стане сприятливим ґрунтом для закордонних вкладень.

 

 

ДО ТЕМИ:

Прогулянки по "Пресмашу" або записки старого сталкера

 

 


31.01.2012 2516 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1831
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

873
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1129
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1567
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2764 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3862

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1013

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

562

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

405

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1105
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5708
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5259
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10652 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1319
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7598
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1016
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1141
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15885
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

438
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1459
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1908
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1791