Ненависть як інструмент контролю

В суспільстві зростає градус політичного протистояння. Якщо раніше ця сумна констатація відносилась до дискусійних тез, то тепер політики і коментатори лише змагаються один з одним у спробах афористичного означення цієї ненависті. Так, скажімо, Геннадій Москаль згадав найгірші часи минулого століття і заявив: «Українці, як у сорок першому, по різні боки окопу».

Є підозра (яка близька до впевненості), що ця ситуація є технічною. Що ненависть культивують заради того, щоби зробити суспільство більш керованим. Технологія застосування ненависті як інструменту контролю відома з давніх часів. Її, зокрема, успішно використовували європейські колонізатори у країнах Азії і Африки. Вони навмисно розсварювали сусідні племена або клани з одного народу, для того, щоби потім виступити в якості арбітра і контролювати територію і ресурси ворогуючих кланів.

 

Як правило у цієї технології є кілька «рівнів»:

Перший із них стосується актуалізації історії та схованих в ній конфліктів. Історія є скринею Пандори. Для того, щоби тримати скриню напіввідкритою, технологи підтримують різноманітних істориків-аматорів, які подають матеріал однобічно, на догоду одній концепції, одному ракурсові бачення. «Історичний» тип мислення, коли людина мислить себе через минуле, через діяння своїх предків, є ідеальним грунтом для маніпуляцій з використанням «технологій ненависті».

Другий рівень – це так звані «техніки пробудження». Зазвичай пересічна людина на побутовому рівні не надає значення тим подіям, які відбуваються на «абстрактних» рівнях. Принаймні, не реагує на них так гостро і діяльно, як, припустимо, на невірність члена сім’ї  або на хворобу своєї дитини. Треба «розбудити» пересічну людину, вказати на когось, як на актуального ворога. Й не просто на ворога, а на такого ворога, який щохвилинно загрожує життю і спокоєві, не дає дихати, готовий прийти і відібрати майно, принизити і вбити.

Третій рівень – це техніки обєднання проти ворога. Тут політичні технологи пропонують фігуру «лідера» - захисника від ворога, та певну організацію, яка має протистояти актуалізованій загрозі. Цю організацію пропонується любити. Саме любити, а не просто підтримувати. Організація має викликати підсвідому прихильність і симпатію. Вона має бути «своєю» або на родинно-кланову рівні, або на рівні інстинктивного пошуку «зграї» для самозахисту.

 

Коли три рівні «відбуті», штучно актуалізована ненависть починає діяти як технологія здобуття влади та, відповідно, як інструмент контролю.

В Україні ці технології вперше застосували більшовики у 1917-1920 роках, під час громадянської війни. Потім, за часів Сталіна їх було введено до регулярних практик державного життя. Згадаймо, для прикладу, радянський винахід - «страшний» «український буржуазний націоналізм».

А в наші дні елементи цих технологій використовували спочатку влада у 1999 році, потім «помаранчеві» у 2000-2005-их, а вже потім всі, кому не лінь.

Поступово технічно актуалізована ненависть стала невід’ємною частиною сучасного українського політико-ментального поля. Вона нашарувалась на залишки тих страхів і протистоянь, які дістались нам у спадок від минулих століть, посилилась через з’єднаність із суспільно шанованими міфами та ужитковою некрогероїкою.

 

Ненависть стала «інтегрованою», багатовекторною, й дуже зручною для політичних маніпуляцій. Скажімо, для швидкої мобілізації електорату.

Це було продемонстровано неодноразово. Варто лише згадати як надання старою владою Степану Бандері звання Героя України якраз між двома турами президентських виборів, так і намагання нової влади позбавити Бандеру цього звання після президентських виборів. У політичному підтексті позбавлення звання Героя сумніватися не приходиться, враховуючи, що з більш ніж двадцяти присвоєнь цього звання посмертно нова влада вибрала саме Бандеру.

Думається, що дуже підозрілі події останніх днів (поява БУНТу, явно списаного з чекістських розробок 20-их років типу «Синдикату» та підрив пам’ятника Сталіну, який за припущенням «Свободи» в провокативних цілях «само-підірвали» комуністи) є першими кроками до нових проектів з використанням «технології ненависті».

 

Аналітична група «Фіртка Магус»


Коментарі (3)

колодавоці 2011.01.06, 17:12
криза, породжена спекулянтами, призвела до безробіття, безгрішшя і, як наслідок, до ненависті до спекулянтів (читай: можновладців, бізнесменів, аналітичних груп, тощо), які спихають все на г.москалів:)
! 2011.01.06, 17:27
Кожен народ заслуговує на своїх правителів. Якщо він їсть те г..., яке йому підсовують, значить так йому і треба.
Raptor 2011.01.08, 18:14
ненависть дуже легко розповсюдити серед бідних людей бо їм немає чого втирачати. а серед тих хто має хати, авто, свинку і тету в райдержадміністрації яка може бути ненависть. потриндять про москалів і підуть горілку пити
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1180
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

707
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1186
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2422 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3513
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2941 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

165

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

797

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

980
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4949
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10328 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8808
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

582
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

799
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1100
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

886
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3021 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1107
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1506
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1446
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1670