Те, що в Україні є дві проблеми – дороги і влада знають вже навіть підлітки. І те, що одна проблема глобальніша за іншу – не сумнівається ніхто.
Втім, поки влада вибудовує плани свого порятунку і живе виключно собою, зараз мова про дороги.
Важливість значення доріг як засобу для комунікації зрозуміли ще у Римській імперії – там навчилися їх будувати швидко і якісно. Тому й імперія була сильною та могутньою. У Австро-Угорщині також дотримувалися цього принципу. Подекуди старовинна бруківка у Івано-Франківську чи Коломиї милує око там, де її не встигли зняти в один прекрасний момент і залити асфальтом. І вимощений старовинний брук майже ідеальний – йому ще стояти і стояти, незважаючи на поважний вік, чого не скажеш про сучасні прогресуючі технології та надбання.
У розвинутих країнах світу проблем доріг не існує взагалі – там їх будують якісно і надовго. І у США, і в ЄС чи в Японії сучасні автостради і автобани зв’язують найвіддаленіші куточки один з одним, роблячи їх ближчими та доступнішими.
Втім, як уже мовилося, технології, які використовують у нашому дорожньому господарстві, сучасними назвати дуже важко. Часто ми стаємо свідками, як асфальт закидають лопатами, а потім його утрамбовує каток. І після цього залишаються характерні горбики чи смужки, які все ж таки ускладнюють дорожній рух. Подекуди це робиться у дощову погоду і краплини дощу чомусь "вимивають" асфальт – і ремонту як і не було. Гроші витратили, а ефекту ніякого.
Ось і тепер, зима якраз в розпалі, а нещодавнє потепління зуміло "оголити" усі принади українських автошляхів. Вже традиційно, їх у нас після танення снігу практично не залишається. Точкові, ямкові ремонти ми ніяк не хочемо забути…
Але дорга – одна для всіх: і для дорогих іномарок і для міських маршруток. І дорога стає вже схожою на полігон, на якому потрібно "вижити". Про дороги, як у європейських країнах, як це любить безперестанку повторювати влада, ніхто вже і не думає.
Саме такою лінією перешкод довелось минулого тижня мандрувати і мені. Не знаю, як в інших населених пунктах нашої неньки України, але те, що побачила, вразило. Відрізок автодороги, міжобласного сполучення, за напрямком "Івано-Франківськ-Тернопіль" густо всіяний вибоїнами і то такими, оминути які вже навіть не під силу маститим водіям, що "свої зуби з’їли" за кермом, а тепер, бачачи стан доріг, тільки безпорадно знизують плечима.
Не краща ситуація і в Івано-Франківську. Вулиці обласного центру після танення снігу нагадують радше мінне поле, аніж дороги міста із численними європейськими відзнаками.
Здається, минулого року ситуація була дещо кращою. Однак, поспішні ремонти до ЄВРО-2012 тепер показують своє "справжнє обличчя". Схоже, маємо те, що маємо.
Відразу ж пригадала твердження часів студентства – Україна буде тільки тоді єдиною, коли будуватимуться дороги, що пришвидшать комунікацію між Заходом і Сходом, обміном думками та ідеями. Втім, дороги у нас вперто не будуться, ба навіть і не ремонтуються. Відповідь коротка – брак фінансування. Тим більше, не йде мова і про швидкісні автобани.
Такий стан справ наводить на питання, скоріш риторичне – а, можливо, комусь вигідно, щоб так було, щоб кожен українець жив у своєму маленькому світі і читав про Прикарпаття чи Донбас тільки у газетах або, у кращому випадку, в соцмережах, бачив сюжети на ТБ, але аж ніяк не спостерігав як живуть брати-українці за лінією кордону тієї чи іншої області. Немає доріг, немає спільності, немає України…
І насамкінець, у міжнародній практиці є неписане правило, як оцінюють рівень розвитку тієї чи іншої країни. Є три показники, за якими це проводять: стан громадських туалетів, стан доріг та асортимент дитячих іграшок у магазинах.
Стан громадських туалетів свідчить про рівень культури суспільства – чим чистіше, тим рівень культури вищий. Стан доріг свідчить про ставлення влади до населення: якщо дороги у належному стані – це свідчить, що влада дбає про людей. А асортимент дитячих іграшок показує рівень розвитку промисловості. Якщо є великий асортимент іграшок вітчизняного виробництва – промисловість працює. Якщо іноземного – країна залежить від імпорту.
Якщо ви ще не їхали по наших дорогах – обов’язково це зробіть – і ви відчуєте усі принади нашої реальності. Після цього і в магазин за іграшками, напевно, не захочеться іти…
