Небезпека втрати національної держави

Зараз багато розмов про відміну мораторію (заборони)  на продаж земель сільськогосподарського призначення, лісів, що  є останнім оплотом, форпостом національного багатства, визнаним фактом незалежності української держави і народу, який вона представляє у цивілізованому світі, не кажучи про нехтувані злочинно владою, багатьма нібито "народними" обранцями за списками нормами Конституції, що ними не вважається безальтернативною, за винятком процесів у передвиборчих компаніях, де вони про це не говорять, думаючи про майбутній прихід до влади.

        Які тільки не носяться ідеології  політиків, депутатів і провладних журналістів з приводу  позитиву продажу землі, фейки на різні теми, брудні не моральні навіть проституційні, поліграф без правових наслідків та багато інших застосовуються, лиш би відвести суспільство від жорстокої дійсності, падаючої у прірву держави і не мати відповідальності за шкідливі, некомпетентні, непрофесійні у багатьох відомих випадках кримінальні дії  впродовж багатьох років, щоб збагачуватись і створювати для себе, дітей, внуків у краях "віддалених" (не в радянському змісті) рай, залишаючись лише у потрібних випадках, за назвою формально українцями.

        Тут не можна не сказати, а необхідно. Як зрозуміти, коли на фоні зубожіння багатьох верств населення тільки офіційні зарплати, правильніше доходи, особливо керівного складу державних структур, що мають відношення, чи пов"язані, впливаючи на підприємницьку діяльність державного і приватного бізнесу, сягають десятків, сотень, а в окремих осіб мільйонів гривень. Це за рахунок необгрунтованих, у кілька разів завищених тарифів на енергоносії. Черговий раз задаю питання: чому суспільству не показують склад їх собівартості і рентабельність (прибутковість)? Тоді усе стало б зрозуміло.

        На жаль це має і інші негативні наслідки. Така політика утвердження у світовому просторі безперспективності розвитку однієї із найбільших у центральній Європі державі, тим більше в умовах війни, стала причиною зниження рівня життя і залишення її мільйонів працюючих в Україні, потенційно найкращих,  які забезпечували належні податки до бюджетів і відрахування у соціальні фонди, компенсацію доходів у Пенсійний фонд із якого усі влади витрачали кошти, передбачені, необхідні  для функціонування цього Фонду і створювались колишніми і теперішніми пенсіонерами. Крім цього, поясненням спаду інвестицій, базою для закликів окремих західних політиків щодо відміни або зниження санкцій до агресора України.  

        Одним із найгірших наслідків є те, що появилась можливість розширення агресором ідеологічної основи для розколу України по регіонах і знищення її незалежності. Споконвічна мрія, яку вони за царської Росії, Радянського Союзу майже досягли  і не можуть змиритися з тим, що український народ і його земля не потребує експлуатації "старшого брата".  Тому така ненависть, особливо до Галичан,  які є основою непримеренності, генетично до завойовників і не треба їх називати фашистами. Вони нікого не завойовували, захищали свою Батьківщину, переживши Сибіри і знищення від тих хто їх так називає.

        Тепер повернемось до основного питання, що загрожує втратою незалежності і державності у даний час, замовчується новою владою, що мала б захищати норми Конституції України, яка забороняє продаж Землі без волі народу.  Так звані "наші" патріоти-політики, депутати і за спиною ті, кого вони представляють, галасливо проповідують створення ринку Землі оскільки, крім того, давно заволоділи основними активами держави, враховуючи приватизовані у свій час, із порушеннями законодавства (маю право це писати і говорити), заниженою оцінкою реальної вартості державні стратегічні та інші суб"єкти підприємництва, мають більші апетити.

        Вони уже давно практично привласнили і користуються (збагачуючись) національними народними, багатими різними ресурсами надрами, як також однією із втрачених основ державності. Залишились у цьому контексті, при ідеальних у даний час для них умовах не оформлена за безцінь, також власність народу - Земля і Ліс. Цими категоріями також давно, практично безплатно, наживаючись, володіють і зараз хочуть узаконити за мінімальними не ринковими цінами,  наголошую, для продовження власного збагачення, зневагою до думки народу, уже у перспективі, колишнього власника. Тому так інтенсивно пропихається Закон про так звану земельну реформу.

        Для України із тисячолітньою практикою господарювання на Землі, а зараз планів знищення українців - власників цього генетичного коду, не типова ситуація, як  наприклад, Америки, де чужі у ті часи для неї приїжджі люди, оскільки це була ще не їх Батьківщина, внаслідок таких процесів втратили одержану, звільнену насильно від корінних народів, землю і стали безробітними пролетарями у містах, поки впродовж десятків років, поколінь не відновили внутрішню незалежність, як і статус громадян цивілізованого світу. Крім українців, і то уже не багатьох, які не втратили генетичну властивість цінності володіння Землею з покоління у покоління, через спадщину, уже у іншому світі і до тепер її обробляють, як в Україні.

        При втраті землі українці, поставлені у невигідні, невластиві для себе умови, впадуть у найгіршу прірву. Централізована її обробка, з участю невеликої кількості кріпаків,  колишніх власників, вирощування на цих територіях, що відбувається зараз, при застосуванні сучасної техніки, практично без участі селян, сільськогосподарської продукції за кордон, позбавить їх роботи і засобів для існування, як одного із небагатьох сільськогосподарських народів світу, які ще перебувають у відносному спокої, маючи власну Землю. Важко міняти психологію нав"язану іншою ідеологією.

        Позбавлення українців Землі, знищить відбудовані, благоустроєні, не гірше від міст села,  де для них не буде роботи і, як сказано вище, засобів для існування. Крім цього, негативно вплине на діяльність малого і середнього бізнесу, що прив"язаний до дрібних виробників сільськогосподарської продукції і де працюють українські громадяни та ще не покинули Україну із сіл, селищ та міст.

        Є ще одна, можливо із центральних, небезпечних проблем для нації і держави. Де у таких умовах має бути місце наших нащадків - молоді. Багато теперішніх, можливо найкращих, як наслідок не державних політичних і економічних дій влади для своєї держави,  доведення до кризового стану економіки, уже за межами України, збагачуючи своєю добросовісною працею, що характерно для українців, інші держави, підвищуючи там рівень життя.

        Як підтвердження істини негативу створення ринку продажу Землі у теперішніх умовах, не забезпеченості прожиткового рівня, особливо збіднілі сільські пенсіонери, колишні колгоспники - власники будуть змушені продавати Землю, як вказано вище за безцінь. На це  розраховують майбутні злодійські покупці - важко сказати місцеві фермери.

        А  яка доля чекає, при відсутності місцевих власників Землі, їх впливу на життєві процеси, діяльність новостворених, із хвальбою забезпечення ресурсами об"єднані територіальні громади? Не чути про це від політиків і, повторюсь, "слуг народу", які насильно із можливими наслідками втрати державності або доведення до неповноцінності, хочуть без думки народу, кому належить Земля, пропихнути Закон про її продаж на радість ворогам України з небезпекою втрати державності.