Небезпечний сценарій щодо Сирії, нафти та війни з Росією

 

Iskander_iskander-M_SS-26_Stone_tactical_missile_system_Russia_Russian_army_012

Ракетный комплекс «Искандер» класса «земля-земля»

 

В недавней беседе о золоте я утверждал, что драгоценный металл оказался в тисках высоких ставок геополитической битвы. Если золото признают как валюту, то доллар окажется перед лицом экономического Ватерлоо с самыми разрушительными для американской экономики последствиями.

 

Последствия корзины резервных валют с золотом в качестве преобладающего игрока включают в себя ограничения нашей денежно-кредитной политики, пропорциональные росту роли золота. В самом крайнем случае, если золото станет служить в качестве единственной мировой валюты, то у инвесторов, трейдеров и банков не будет никакого стимула хранить бумажную валюту вроде долларов, чья базовая стоимость близка к нулю.

 

До сих пор битва за золото шла на монетарном уровне. Как отмечал на прошлой неделе Barron’s, некоторые примеры распродажи золота были настолько нерациональны, что заставили предположить, что этими трейдерами, кем бы они ни были, могли двигать альтернативные мотивы. Для меня это совпадет с глупостью Банка международных расчётов, когда они отказались включать золото в буфер ликвидности.

 

Золото не единственный сырьевой товар, сталкивающий различные стороны лбами. «Чёрное золото» также оказалось под перекрёстным огнём. В отличие от своего жёлтого собрата, его стоимость может иметь военные последствия так же, как и монетарные. При пессимистичном взгляде, в сравнении с войной цен на нефть, холодная война между США и Россией может выглядеть бледно.

 

Для большинства стран низкие цены на нефть станут  манной небесной. Однако для экспортёров нефти, особенно на Ближнем Востоке, низкие цены на нефть подобны медленно действующему экономическому яду, и угрожают правительствам этих стран. Их военные возможности ограничены. В лучшем случае, они могут противостоять низким ценам на нефть сокращением производства.

 

Нефтяной «крёстный отец» Саудовская Аравия настолько зависит от США в смысле военной защиты, что августейшие шейхи страны могут лишь поддерживать цены на нефть. Последнее, что США сейчас нужно, это более высокие цены на нефть.

 

С Россией всё по-другому — для неё это аут, и точка. Но в последнее время дела для Путина и компании идут не так хорошо. В начале 2000-х русские рассматривали Путина как спасителя, но со времён кризиса 2008-го ему приходится отчаянно бороться. Раньше ВВП России прирастал ежегодно на 8 процентов. Последние показатели — меньше двух процентов, хотя и лучше двузначных отрицательных показателей во время великой рецессии, тем не менее, остаются намного ниже 5 процентов, наблюдавшихся у России в 2010 и 2011 годах.

 

Экономическая волатильность России в последнее время исходит из цен на нефть — её самого важного продукта с большим отрывом, и базиса для ценовой политики в ряде других её сырьевых товаров, которые она экспортирует. Рост цен на нефть повышает цены на добываемые и производимые товары — от палладия и никеля до химикатов, на добычу и производство которых необходима энергия (и нефтепродукты).

 

Тем не менее, Путин будет продолжать расширение настолько, насколько это необходимо для обеспечения России экономического ландшафта. Недавно Россия отправила Асаду современные ракеты класса земля-земля, которые гораздо более высокотехнологичны, чем всё, что было у Асада до этого, увеличив почти до невозможности трудности для Запада косвенно применять военное давление на Асада или установить блокаду при помощи бесполётной зоны.

 

Даже если, как все мы молимся, миру удастся избежать худшего развития событий, Россия явно выглядит готовой подлить масла неопределённости в огонь нефтяных рынков, а неопределённость резко влияет на цены на нефть. В этом случае неопределённость, безусловно, приведёт к росту цен. А как я уже писал ранее, нефтяной шок может спровоцировать полномасштабный глобальный экономический хаос.

 

Источник перевод для MixedNews


30.05.2013 Стівен ЛЕЕБ 946 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1933
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1033
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1199
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1640
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2834 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3926

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1131

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

637

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

439

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1165
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5774
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5327
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10723 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1468
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1440
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7633
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1121
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15959
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

529
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1528
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1980
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1870