«Не я б’ю — верба б’є»: якими були традиції на Вербну неділю у пращурів

Сьогодні, 9 квітня, багато українців відзначають християнське свято – Вхід Господній в Єрусалим. Ця дата є важливою подією з життя Ісуса Христа, коли він верхи на віслюку в'їхав у священне місто.

Жителі Єрусалиму зустрічали Ісуса вигуком "Осанна", а на його шляху кидали пальмові гілки. Українці цей день називають Вербна неділя.

За традицією люди несуть до храму вербові галузки і вітають один одного: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень!" Про те, чому в Україні почали святити саме вербу, що робили з гілочками і як цей день відзначали пращури, Суспільному розповіла етнологиня Леся Горошко-Погорецька, передає Фіртка.


Розкажіть, чому в Україні почали святити саме вербу і що вона символізує?


Тиждень перед Великоднем називається Вхід Господній до Єрусалиму. Ісус Христос воскрeсив помeрлого Лaзaря у Вiфанiї й ця звістка стала відома багатьом. Тож коли Христос завітав у Єрусалим, люди його зустріли з почестями: співали пісні на його честь, кидали під ноги квіти та пальмові та оливкові гілки. Українці цей день називають Вербна, Квітна, Баськова, Шуткова неділя або Вербниця і за звичаєм благословляють в церкві галузки. Оскільки в Україні пальми та оливи не ростуть, у нас є звичай використовувати гілки верби, які навесні швидко розпускаються.

У різних народів це свято називається також по-різному. Наприклад, у поляків це Пальмова неділя, хоч у храми для освячення вони несуть саме вербу, а не пальму. Жителі Балканського півострова освячували кизилові гілки. Тобто кожен освячував те, що на той час квітнуло і від чого розквітала земля.

Вербну неділю святкували ще у дохристиянські часи. Тоді це було пов’язано з розквітом природи, весною, пробудженням, оновленням. Все, що зеленіє – значить живе, буде плодоносити та проростати.

Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. Недарма існує приказка: "Дівчина, як верба – куди посадиш, там прийметься". Тобто дівчата, йдучи жити до свекрухи, мали "прижитися" і тоді все в них буде добре, незалежно від того, хотіла вона того чи ні.

Багато дохристиянських традицій набули християнського змісту, багато з яких побутують досі. Як і раніше вербою квітчали хати, садили навколо гробів, бо вона добре приймалась.


Що це за звичай – бити вербовими гілочками?


Ключова обрядодія Вербної неділі така, що після освячення гілочок чи галуззя, ними легко б’ють дітей, родичів чи знайомих і при тому промовляють: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень".

У народі існують різні інтерпретації вислову: "Верба б’є – не заб’є", навіть переосмислення у залежності від ситуації в країні. Наприклад, під час коронавірусу можна було почути таке: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Пасха – де твоя маска", під час війни: "Не я б’ю – Байрактар б’є", маючи на увазі ракетний комплекс. Якою б не була інтерпретація, вислів живе і є активним упродовж тривалого часу.

Оскільки верба є родючою рослиною, вважається, що легке побиття нею повинно передати всі властивості та якості верби людині – дитина швидко виросте, як верба, і буде здоровою, а дорослий стане сильним, продуктивним, бадьорим.

Відколи з’явилась ця традиція – точно не знає ніхто. Припускаємо, що з найдавніших часів, адже в народах існувало свято присвячене вербі.

У принципі всі обряди пов’язані з биттям пронизують всю обрядовість. Наприклад, раніше схожі обряди були на весіллі молодят. Їх били галуззям для того, щоб вони були "продуктивними" і "родючими". Вдаряли також маленьких діток на хрестинах, аби вони росли здоровими, дужими і високими. Або ж день Святого Валентина. Це зараз дарують квіти та сердечка. А раніше це був день Луперкаліїв, коли дівчат шмагали батогами з козячої шкіри, спонукаючи їх виходити заміж, бути плідними і продуктивними. Усе це, так би мовити, "заряджало" людей.

Зараз таких обрядів немає і ляскання галузками верби існують у більш делікатній формі: ніхто нікого не шмагає, це швидше – звичка так робити.


Тепер до в’язанки вербових галузок, які несуть для освячення в храм, часто додають й інші рослини. Чи є правило – яким має бути букет на Вербну неділю?


Настанов чи правил, яким має бути букет, немає. Так само неважливо, буде це гілочка чи оберемок верби. Головне – аби її освятити.

У наших предків були окремі традиції, коли хтось старший у селі вирубував гілки, приносив і складав їх у церкві. Коли отець все освячував, люди витягали по патичку. Ця традиція була навіть підставою для ворожіння. Наприклад, коли хтось витягував довгий прутик з котиками, це означало, що людина житиме довго і щасливо. Якщо ж прут куций, без котиків чи взагалі переламаний – щось могло статись недобре.

У містах вербові гілочки стали прикрашати – уквітчувати, додавати стрічки. Квіти ще не цвітуть, тому до букета часто додають сухоцвіт.


Як готувалися до свята наші пращури і як зараз маємо до Вербної неділі готуватись ми?


Якихось особливих приготувань чи святкувань на Вербну неділю не було і немає. День перед тим – у Лазареву суботу – досить поширеним звичаєм було засівання гороху. Але у принципі нічого робити на городах не можна було, адже вважалось, що не буде врожаю.


Що можна, а що не можна робити у Вербну неділю?


Знову ж таки Квітна або Вербна неділя практично не має звичаїв чи обрядів як, наприклад, з приготуванням обов’язкових страв до столу, сервіруванням чи іншими домашніми справами.

У цей день треба постити й не влаштовувати ніяких гостин. Тим більше, що наступного дня починається Страсний тиждень, який є піком Великого посту. Десь можна натрапити, що піст можна послаблювати на Благовіщення, а десь – на Благовіщення і Вербну неділю. Тоді дозволено їсти рибу.


Як зберігали та що робили з освяченим галуззям раніше, і що радите робити з ними в міських умовах?


Будь-яка освячена річ є оберегом і має сакральний статус. Освячену вербу раніше зберігали на покуті, ставили за образи разом з іншими сакральними речами – стрітенськими свічками, проскурками. Потім тим галуззям у селі виганяли першу худобу на пашу – щоб вона "трималася хати", щоб дикі звірі не загризли, не роздерли та щоб худоба не хворіла.

Досить поширеним звичаєм було поїдання вербових котиків. Робили це, щоб не боліло горло. Одну-дві китиці їх могли поїдати жінки, які не могли завагітніти. Також задля поминання пращурів освячені гілочки носили на цвинтар або на поля – щоб вберегти землю від грому, блискавки, посухи чи навпаки сильних повеней.

Гілочки могли зберігати до наступного року, а потім палили, оскільки вважалось, що це "чистий" спосіб утилізації сакрального предмета. Свяченою вербою розпалювали піч, коли пекли паски. Але лише тоді, коли пекли паски у Страсний четвер. Якщо ж у п’ятницю чи суботу, тоді розпалювали полум’ям від страсної свічки.

Де дівати освячені галузки верби у містах, наразі незрозуміло. Кожен робить по-різному. Але однозначно викидати на смітник чи куди інде сакральну вербу не треба. Також по освяченому гріх топтатись.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Якщо є можливість: чи доречно відзначати свята, коли в країні війна

З Вербною неділею: вітання та листівки зі святом


Коментарі ()

08.10.2025

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

254
05.10.2025
Вікторія Матіїв

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

561
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

2440
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4409 2
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1921
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

1112

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2563

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

487

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1532

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1466
05.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5353
30.09.2025

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

703
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2894
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

1575
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

1986
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2956
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1789
03.10.2025

Фільм розповідає про унікальне сходження українських військових ветеранів на найвищу вершину Африки — гору Кіліманджаро.

854
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

321
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

670
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

991
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1380