«Навіщо Україна?» - філософи Возняк і Дацюк взялися наповнити країну сенсом

 

 

В Івано-Франківську відбувся семінар «Навіщо Україна», який започаткували культурологічний часопис «Ї» та його редактор Тарас Возняк і філософ та політолог Сергій Дацюк. Спершу свої ідеї ініціатори семінару презентували журналістам у редакції газети «Західний кур’єр», а відтак зібрали охочих відповісти на контроверсійне запитання у культурно-мистецькому центрі «Є».

 

За 22 роки існування академічний самвидав «Ї», котрий діє і як громадське об’єднання, каже Т. Возняк, провів більше 200 різнопланових семінарів. Найсвіжіший має саме таке формулювання — «Навіщо Україна».

 

Тарас Возняк так пояснив вибір теми для циклу семінарів, котрі уже відбулись у Львові, Івано-Франкіську і в ідеалі мали б стати всеукраїнськими: «Проблема країни якраз і в тому полягає, що ми діємо якось відрухово — як та жаба: голова відрубана, і коли ніжка потрапляє в кислоту, — ми всі пам’ятаємо зі шкільних підручників, — то жаба ногу висмикує, але це коли вже зовсім у кислоту.

Отак існує наша держава. В якийсь момент ми відчули певне «провисання» українського політичного проекту. Я собі згадав, що таке ми вже переживали тоді, коли розвалювався Союз. Сьогодні ми бачимо, що відбувається дуже активне відсепаровування держави як чиновницького апарату від країни, від народу.

Щораз більше люди відчувають, що ця держава не є реалізацією їхніх мрій. Нині держава належить Ахметову, Пінчуку, ще кільком людям, котрі самореалізовуються, усім достойним президентам. А який стосунок до цієї держави маєте ви? І чи є вона реалізацією ваших мрій».

 


Центр Разумкова провів дослідження, задавши українцям таке саме запитання. 70% відповіли дуже чітко, що жодного впливу на країну вони не мають, а тільки бояться, що держава в різний спосіб буде тиснути.

 

Суспільство відчужується від держави, і це надзвичайно тривожна річ. Справа філософів — активізувати мисляче середовище суспільства і прогнозувати найближче майбутнє. Філософ і політолог Сергій Дацюк каже:

 

«Якщо ми опинимося на межі вибору, то є два сценарії. Перший: з’являється позиція,  і тепер вже абсолютно зрозуміло, що це буде не в політиці, а буде це якийсь клуб, соціальний рух, що може змінити ситуацію в державі через макроінструмент.

Макроінструменти — це ті інструменти, якими політика не працює. Це прийняття Конституції, принципово нової. Не оптимізація старої, не нова редакція. Далі — бюджетна революція, тобто зміна самої бюджетної політики, розукрупнення олігархічних бізнесів.

Без цього за умови, коли весь річний  бюджет країни приблизно такий самий, як статок Рината Ахметова, неможливо нічого зробити в політиці. Обширне поняття про публічний ресурс — до нього мають бути вписані родовища, інфраструктура і засоби масової інформації.

Всі публічні ресурси мають бути інвентаризовані, імена власників опубліковані і поставлені під громадський контроль. Тобто як бачите, я кажу про дії, котрі є революційними, і жодна політична партія такі дії пропонувати не може. Якщо ми це зробимо, то років за п’ять країна почне розвиватися, нарощувати середній клас. Другий сценарій спрацює, коли нам не вдасться перший. Це називається фрагментація, тобто м’який варіант розколу. То не обов’язково припинення існування держави. Може бути федерація, конфедерація та інші варіанти.

Скажу вам, що важко суспільство сприймає ці ідеї, це ми побачили на семінарі у Львові, тим більше, що мене підозрюють у тому, що я хочу зробити такий експеримент — фрагментацію. Але це не так. Я гадаю, що перший варіант — кращий, але на той випадок, коли все піде погано, ми зобов’язані будувати модель, коли навіть у поганій ситуації можна гідно вийти і запустити розвиток». 

 


На лекцію «Навіщо Україна» прийшло небагато людей. Однак то не біда, ідеї вже починають працювати.  Сьогодні Україна — це корпорація олігархату та криміналітету. Якщо навіть не «навіщо Україна», то «що робити?» варто би  спитати себе. Відтак наповнити для себе Україну сенсом — самим собі чесно і твердо відповісти: а навіщо мені Україна, що я від неї хочу і що я від неї можу отримати. Але також — що я можу для цього зробити.

 

 

 

 

 

 

 

Леся Тугай,

Галичина


04.11.2011 Леся Тугай 2850 0
Коментарі (0)

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1129 1
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4238
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2299
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2531
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5631
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21386

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

300

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1133

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1113

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1900
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7731 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15749
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9171
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4078
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

1025
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

941
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5197
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42655 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

636
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

880
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1809
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1716