«Навіщо Україна?» - філософи Возняк і Дацюк взялися наповнити країну сенсом

 

 

В Івано-Франківську відбувся семінар «Навіщо Україна», який започаткували культурологічний часопис «Ї» та його редактор Тарас Возняк і філософ та політолог Сергій Дацюк. Спершу свої ідеї ініціатори семінару презентували журналістам у редакції газети «Західний кур’єр», а відтак зібрали охочих відповісти на контроверсійне запитання у культурно-мистецькому центрі «Є».

 

За 22 роки існування академічний самвидав «Ї», котрий діє і як громадське об’єднання, каже Т. Возняк, провів більше 200 різнопланових семінарів. Найсвіжіший має саме таке формулювання — «Навіщо Україна».

 

Тарас Возняк так пояснив вибір теми для циклу семінарів, котрі уже відбулись у Львові, Івано-Франкіську і в ідеалі мали б стати всеукраїнськими: «Проблема країни якраз і в тому полягає, що ми діємо якось відрухово — як та жаба: голова відрубана, і коли ніжка потрапляє в кислоту, — ми всі пам’ятаємо зі шкільних підручників, — то жаба ногу висмикує, але це коли вже зовсім у кислоту.

Отак існує наша держава. В якийсь момент ми відчули певне «провисання» українського політичного проекту. Я собі згадав, що таке ми вже переживали тоді, коли розвалювався Союз. Сьогодні ми бачимо, що відбувається дуже активне відсепаровування держави як чиновницького апарату від країни, від народу.

Щораз більше люди відчувають, що ця держава не є реалізацією їхніх мрій. Нині держава належить Ахметову, Пінчуку, ще кільком людям, котрі самореалізовуються, усім достойним президентам. А який стосунок до цієї держави маєте ви? І чи є вона реалізацією ваших мрій».

 


Центр Разумкова провів дослідження, задавши українцям таке саме запитання. 70% відповіли дуже чітко, що жодного впливу на країну вони не мають, а тільки бояться, що держава в різний спосіб буде тиснути.

 

Суспільство відчужується від держави, і це надзвичайно тривожна річ. Справа філософів — активізувати мисляче середовище суспільства і прогнозувати найближче майбутнє. Філософ і політолог Сергій Дацюк каже:

 

«Якщо ми опинимося на межі вибору, то є два сценарії. Перший: з’являється позиція,  і тепер вже абсолютно зрозуміло, що це буде не в політиці, а буде це якийсь клуб, соціальний рух, що може змінити ситуацію в державі через макроінструмент.

Макроінструменти — це ті інструменти, якими політика не працює. Це прийняття Конституції, принципово нової. Не оптимізація старої, не нова редакція. Далі — бюджетна революція, тобто зміна самої бюджетної політики, розукрупнення олігархічних бізнесів.

Без цього за умови, коли весь річний  бюджет країни приблизно такий самий, як статок Рината Ахметова, неможливо нічого зробити в політиці. Обширне поняття про публічний ресурс — до нього мають бути вписані родовища, інфраструктура і засоби масової інформації.

Всі публічні ресурси мають бути інвентаризовані, імена власників опубліковані і поставлені під громадський контроль. Тобто як бачите, я кажу про дії, котрі є революційними, і жодна політична партія такі дії пропонувати не може. Якщо ми це зробимо, то років за п’ять країна почне розвиватися, нарощувати середній клас. Другий сценарій спрацює, коли нам не вдасться перший. Це називається фрагментація, тобто м’який варіант розколу. То не обов’язково припинення існування держави. Може бути федерація, конфедерація та інші варіанти.

Скажу вам, що важко суспільство сприймає ці ідеї, це ми побачили на семінарі у Львові, тим більше, що мене підозрюють у тому, що я хочу зробити такий експеримент — фрагментацію. Але це не так. Я гадаю, що перший варіант — кращий, але на той випадок, коли все піде погано, ми зобов’язані будувати модель, коли навіть у поганій ситуації можна гідно вийти і запустити розвиток». 

 


На лекцію «Навіщо Україна» прийшло небагато людей. Однак то не біда, ідеї вже починають працювати.  Сьогодні Україна — це корпорація олігархату та криміналітету. Якщо навіть не «навіщо Україна», то «що робити?» варто би  спитати себе. Відтак наповнити для себе Україну сенсом — самим собі чесно і твердо відповісти: а навіщо мені Україна, що я від неї хочу і що я від неї можу отримати. Але також — що я можу для цього зробити.

 

 

 

 

 

 

 

Леся Тугай,

Галичина


04.11.2011 Леся Тугай 2877 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

524
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1002
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2274 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3369
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2798 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5615

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

666

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

837

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1315
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10187 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8678
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11123
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

615
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

942
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

759
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22832
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

451
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

854
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1333
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1305
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1534