Вчені вперше представили докази того, що Місяць у своїх надрах володіє розпеченим металевим ядром і оточуючим його шаром рідкої мантії. Це допоможе глибше зрозуміти механізми формування Місяця і нашої планети, повідомляється в статті дослідників, опублікованій у п'ятницю в журналі Science.
Автори дослідження - Рені Вебер (Renee Weber) з Маршалловского центру космічних польотів NASA і Рафаель Гарсія (Raphael Garcia) з Університету Тулузи у Франції - у своїй роботі провели повторний аналіз даних, зібраних сейсмографами з поверхні Місяця в середині 70-х років минулого століття, передає РИА Новости.
У ході роботи вчені застосували не тільки нові обчислювальні потужності, а й сучасні методи аналізу сейсмоданних, які суттєво змінилися за останні 40 років. Саме це дозволило отримати важливу інформацію з наукових даних, які довгий час вважалися марними.
Сейсмодатчики, встановлені на Місяці, фіксують куди менш помітні сейсмічні хвилі, ніж на Землі. При цьому місяцетруси відбуваються набагато рідше, ніж землетруси. Більше того, поверхня Місяця, поцяткована кратерами від зіткнень із малими космічними тілами, маскує сейсмічні коливання, що розповсюджуються в гірських породах. Сукупність цих факторів заважала вченим, які аналізували сейсмічні дані в середині 70-х років, коли вони були лише отримані.
У своїх розрахунках Вебер і Гарсія зуміли врахувати ці чинники, які заважають, і, проаналізувавши різні типи сейсмічних хвиль, прийшли до одного і того ж висновку - Місяць має своє розпечене ядро, яке, як і у випадку Землі, складається головним чином із заліза. Діаметр цього ядра складає приблизно 330-360 кілометрів.
Більш того, розрахунки Вебер показують, що розплавлене ядро має тверде внутрішнє ядро із заліза діаметром приблизно 240 кілометрів. Саме ж ядро оточене частково розплавленою оболонкою з мантії діаметром приблизно 480 кілометрів.
Ці дані, на думку планетологів, допоможуть більш повно зрозуміти еволюцію Місяця, що сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому в результаті зіткнення із Землею небесного тіла розміром з Марс. Подібні знання дозволять прогнозувати еволюцію і нашої планети, яка все ще формується.
Відзначимо, що супутник Землі досі продовжує процес власного стиснення. За словами вчених, процес стиснення Місяця йде дуже поволі і зовні його помітити майже неможливо. За даними, переданими апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter, стиснення відбувається тому, що Місяць почав активно холонути зсередини.
15
