Намерзали на лиці, як бородавки

Василь встав з самого ранку, розпалив ватру в печі і взявся готувати Вечерю. З самого ранку – бо Надвечір’я. Налив у каструлю води, дістав з-під ліжка мішечок з пшеницею, що нею курей годує і вкинув кілька жмень зерна золотого до посудини – най кутя вариться. „Ой кутя! Най би не солодка, а солена, як ропа! Най би не їв не з учора до зорі вечірньої, а зроду-віку, тільки не сам!..” Таки старому чоловікові хибує когось. Нехай оддалік але хоча б.

Ледве заліз на горище, щоб дістати паперове пуделко з грибами сушеними. А таки трохи насушив. Все, як зранку ішов у толоку корову доїти, то перше пробіжиться між смерічками, що ростуть на межі, та позазирає під пластки, наче б молодиці під спідницю (га-га-га!), і таки козарика  знайде, голубінку, а часом і білі траплялися. Ото розріже на четверо, положить на призьбі під сонечко, то бігом зсихається. Так що на Святвечір має і грибочків і сушениць на вар пристарав. Правда, сего року яблука не дуже вродили, але котрі май кращі, то не пропали. Бо що скажеш? Таки не має чоловік роботи. Тра́ви повіддавав на половину. А йому що? На одну коровину вистачить. Днює макухою: газети читає, радіо слухає... Ще як робітний день, то якусь гіляку з лісу приволоче та порубає на дрова. А як свято, то дуріє на голову, бо слова нема до кого промовити, хіба до стін...

 

А файно... А пташки співають... Не мож‘ намилуватися. Під самим Буківцем непримітна хатинка. Хто ж бо в ній живе? Чи мо‘ вже й ніхто не живе... Ой, та живе-живе! Василь Никифорів... Сарака, сам лишився на старість.

– Боже помагай! – гукають до Василя чи не випадкові гості його гори. Та ж його гора, його Буковець, бо чий же іще? Один він там, навіть ведмедів немає...

– Дєковать за слово добре! Най Бог помагає й вам! – мовить Василь на відповідь, присідаючи на пеньок, та відкладаючи сокиру на купку дровець.

А йому Господь поміг сего року. Ой, поміг! Навесні Петруся поховали. Тридцять років було хлопові. Вже й женитись збирався... Але стало серце, бо не схотіло далі йти. А в два місяці і Анниця померла, дружина дорогенька... Відголосив чоловік кілько міг. А відтак і голосити не зміг. Лиш тілько ходить смутний та до корівки часом говорить, і до курей... А вночі до образів, що дивляться на нього зі стін, мов кажуть, не журися Василю, ми тебе завше вислухаємо.

 

Кришки на каструлях стрибають, як молоді в танці. Париться, вариться, вікна запарувало, що світа Божого не видко. Пшениця вже доварилася. Гриби з буряком, вар, капуста... Так, сама капуста, бо голубці не вміє крутити, а капусту посік, як міг, тай буде. Помастить олією. Ще й паляниць замісив. Не пропаде. А мо‘ й коляднички які завітають. Правда, до Никифорових не часто заходили, бо тілько світа йти, то діти не важились, але мо‘ хтось прийде. Та мусить прийти. Вже й вечеря на столі...

Але що то Василь задумав таке? Вніс до хати велику картату торбу, вклав до неї паперового ящика і почав складати туди миски з їжею. Чи не забракло чого Василеві? Ади, би хтось вздрів, то конче би сказав, що змилив чоловік. Та він не змилив. Вже вгортає теплу Петрусеву куртку, обмотує ноги онучами і ґумаки взуває, щоб не промокли, бо погода не дуже важна, зі стріхи капає. Фляґа.

Якби було кому спирати, то вже би спирали. Починає смеркати, а чоловік від хати вирядився. Торбу на плечі і посунув на долину. Трохи ковзається, але бучком підпирається і за яку годину зійшов на село. Добре, що крамниця ще працює, бо забув взяти від хати свічку. А з крамниці просто на цвинтар.

Гаразд, що і Анницин і Петрусів гроби поровень. Застелив клейонками, наклав мисок з їжею, запалив свічку і почав молитися. А надворі таки добра паморока. Лиш хати доокола світяться і свічки на гробах. Один, як палець у цьому царстві мертвих. Вже дістає з кишені ложку і набирає пшениці. Але не бере до рота, а кладе біля Аннициного хреста. І вдруге набирає, але знову не собі, а вже Петрусеві. Он де його рідня! Он де він вечеряє! А сльози як горохи котяться і на землю падають, і на обліг падають, дірочки випікаючи. Але він не схлипує, а мужньо вечеряє. Вже й сам наминає кутю. І солена, на диво, хоча вдома таки кидав цукру. Ага! Сльози до рота затікають. Добре, що нема морозу, а то б намерзали на лиці, як бородавки.


07.01.2011 Василь Карп'юк 1741 9
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

3049 30
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

10164 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

11305 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

5220
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

3006
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2452

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

109

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

148

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

516

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

585
01.03.2024

Минулий 2023 рік став стартом аграрного розвитку в Івано-Франківській громаді. Відтак, зараз спостерігають позитивну динаміку.  

462
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

517
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1475
01.03.2024

"Чернецтво завжди є віддзеркаленням суспільства. Люди хочуть, щоб були добрі монахи, гарно поводилися. Але середовище теж формує людину", - ділиться монах. 

639
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3288
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1932
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

895
01.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

17513
04.03.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

334
29.02.2024

Вибори в Україні мають бути справді вільним вибором українців.

266
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

582
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

1027 2