Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян

 

Україна входить у десятку країн світу за кількістю іноземних студентів. Зокрема, наше місто у своїх вишах сьогодні навчає більше тисячі молодих людей із понад сорока країн світу. Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян, а також громадян Туркменістану.

 

Щоправда, приїжджають до нас на навчання і з далекого Еквадору, Китаю, Нігерії та Індії. Є навіть кілька «екземплярів» з Данії, Німеччини та США.


Чому ж молодь з різних куточків планети їде за дипломом аж на Прикарпаття, чи вигідно таке «гостювання» українцям та, власне, які особливості «лікбезу» іноземців на Івано-Франківщині – досліджував «ЗК».



Лікарів найбільше

«Рекордсменом» за кількістю іноземних студентів у нашому місті на сьогодні є  Івано-Франківський державний медичний університет. У своїх стінах ІФДМУ навчає  668 приїжджих молодих людей із 39 країн світу. Найбільше студенів родом із Йорданії, Польщі, Болгарії та Іраку.

«Факультет підготовки іноземних громадян у нашому університеті був заснований у 2002 році, але тоді на ньому навчалося лише п’ятеро людей, – розповідає декан факультету Дмитро Соломчак. – А масово прибувати на навчання іноземці почали вже у 2005-2006 роках».   
Навчання в державному медичному університеті ведеться трьома мовами - українською, російською та англійською. І з кожним роком число тих, хто обирає навчання англійською, зростає, зазначає Дмитро Соломчак. А для тих, хто хоче «підтягнути» українську мову, в університеті працюють спеціальні курси. Декан факультету підготовки іноземних громадян впевнений, що для вишу така «освітня» співпраця вигідна, адже за рахунок іноземців мають хорошу роботу чимало людей. «Без іноземних студентів у нашому університеті довелося б скоротити добру половину викладачів», – каже декан.  

Оплата за навчання для іноземців та українців в Івано-Франківському державному медичному університеті відрізняється досить суттєво. Якщо рік навчання на факультеті «лікувальна справа» для українців коштує близько 14 тисяч гривень, то для іноземного студента ця сума складає чотири тисячі доларів (а це майже 32 тисячі гривень), тобто обходиться майже вдвічі дорожче.



Вчаться у нас,  працюють за кордоном
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за роки роботи прийняв у свої ряди понад чотири сотні студентів із 37 країн світу. У стінах «нафтової» альма-матер переважають вихідці із Туркменістану, Росії та інших держав пострадянського простору. Також тут навчаються представники і африканських країн. «Злива» іноземних студентів в національному технічному університеті почалася в останні п’ять років, тобто трохи пізніше, ніж у державному медичному виші.


До 2012 року навчання у вузі велося тільки українською, але цьогоріч університет започаткував викладання англійською мовою. А у минулому 2011 році ІФНТУНГ отримав ліценцію на відкриття підготовчого відділення для іноземців, аби ті могли вчити українську мову для подальшого навчання.


«Вчити іноземців університету навіть краще, аніж українців, - каже Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян. - Згодом не виникає питань із працевлаштуванням випускників, бо вони повертаються додому і там працюють за спеціальністю. У нас в державі нафтогазова галузь розвивається не надто стрімко, отож і фахівці не витребувані. А це безпосередньо впливає на імідж нашого закладу».


У такому «дипломному» співробітництві для університету є багато позитивних моментів, за словами Олександра Кондрата. Це, зокрема, і міжнародне фігурування, і культурний обмін, і нові зв’язки з іншими країнами. 
В ІФНТУНГу оплата за навчання іноземних студентів  від українських  суттєво не відрізняється.


«Окупація» росте
І в Івано-Франківському державному медичному університеті, і у Національному технічному університеті нафти і газу в останні роки простежується відчутна тенденція до збільшення кількості вступників. Чому? Цікавимося в деканів.


«Та тому, що іноземцям в Україні навчатися дешевше, ніж у себе на батьківщині, – пояснює декан факультету підготовки іноземних громадян медичного вишу Дмитро Соломчак. – До прикладу, у сусідній Польщі навчання на медичному факультеті коштує 10 тис. євро. Тому поляки і їдуть за освітою до нас. А для студентів з Нігерії навчання в Польщі коштує 15 тисяч євро. Отож їм також вигідніше їхати до нас, ніж у будь-яку іншу країну».
Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян ІФНТУНГу, те, що студенти-іноземці масово «окуповують» прикарпатські вузи, пояснює так: «По-перше, у нашому  університеті досить хороша якість навчання. Наші студенти останні два роки займають призові місця на престижних конкурсах, ми вже добре зарекомендували себе у кількох авторитетних компаніях. А це вже свідчить про рівень університету. Також вартість навчання у нас відносно недорога. В доларах навчання за рік коштує близько 1800, а  за кордоном ця сума може сягати і 10 тисяч доларів. Важливо, що Національний технічний університет нафти і газу  – один з небагатьох, диплом якого визнається в Іраку».

Але аби іванофранківці не лякалися такого «припливу» молодих людей різних національностей в наш регіон, варто додати, що зі студентів-випускників нафтогазового вишу за останні п’ять років в Україні не залишилося жодного. Усі виїхали до себе на батьківщину. А після закінчення місцевого медичного вузу зі студентів-іноземців залишаються одиниці. Отож, на масову окупацію України, чи, банально, на чиюсь квартирну прописку ніхто з іноземних спудеїв особливо не претендує.
З розпростертими обіймами

Думки іванофранківців з приводу того, що все більше іноземців їдуть за дипломом до нашого міста, кардинально різняться. Одні вважають, що іноземні студенти займають місця українських дітей, які могли би пробитися у виші, якби не приїжджа молодь з інших держав. Та і репутація деяких з них нині трохи «підмочена», бо ж у минулих роках були випадки, коли їх звинувачували і у розбещуванні, і у хуліганському поводженні.

Інші ж прикарпатці вважають, що бодай якісь проблеми місту здатні створити  лише бідні іноземці, які не мають ні грошей, ні роботи, тож і провокують криміногенні ситуації. А ті, що вчаться, не роблять нічого незаконного, а навпаки – приносять місту економічну вигоду. Хочуть – нехай платять і вчаться, що ж тут поганого?  Головне, щоб Україна не стала «відстійником» для нелегалів. А все недобре, що говорять про іноземців, – то лише наклеп і ксенофобська провокація.

Проте питання дисципліни і моралі приїжджих студентів сьогодні самі прикарпатські виші порушують дедалі частіше. «Зараз ми дуже звертаємо увагу на виховну частину навчального процесу. Минулого семестру ми відрахували майже 60 осіб – усіх тих, хто себе неадекватно тут поводив», – каже Дмитро Соломчак. А щодо того, що іноземці чіпляються до дівчат, то, за словами Олександра Кондрата, зараз все скоріше навпаки: «Іноземні студенти завжди чисті і охайні, більшість з них займається спортом і не вживає алкоголю. Вони ведуть здоровий спосіб життя. Може, це й імпонує дівчатам», – усміхається декан ІФНТУНГу.

Самі приїжджі молоді люди кажуть, що направду деколи в Івано-Франківську почуваються, немов виставкові експонати, бо ж  раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися. У Києві та Одесі, мовляв, звикли, отож і прикарпатцям не завадило б повчитися толерантності. Івано-Франківськ же – європейське місто, отож і мешканці хай поводять себе по-європейськи достойно.


14.09.2012 2531 2
Коментарі (2)

"Івано-Франківськ же – євро 2012.09.14, 10:22
..."бо ж раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися." а ті в свою чергу почнуть наших жінок не 10ми вивозити, а 100ми, ато 1000ми! щоб в їхніх землянках сиділи і дітей народжували
Петро 2012.09.15, 01:22
Нашим вишам не негрів вчити треба, а дітей які з батьками виїхали за кордон на заробітки
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

3514
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1991
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3308 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1575
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1887 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2743

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

584

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1601

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3317

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1358
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3088
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3562
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9327
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10146
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1128
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4482
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10374
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40819 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

684
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

533
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

844
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2591