Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян

 

Україна входить у десятку країн світу за кількістю іноземних студентів. Зокрема, наше місто у своїх вишах сьогодні навчає більше тисячі молодих людей із понад сорока країн світу. Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян, а також громадян Туркменістану.

 

Щоправда, приїжджають до нас на навчання і з далекого Еквадору, Китаю, Нігерії та Індії. Є навіть кілька «екземплярів» з Данії, Німеччини та США.


Чому ж молодь з різних куточків планети їде за дипломом аж на Прикарпаття, чи вигідно таке «гостювання» українцям та, власне, які особливості «лікбезу» іноземців на Івано-Франківщині – досліджував «ЗК».



Лікарів найбільше

«Рекордсменом» за кількістю іноземних студентів у нашому місті на сьогодні є  Івано-Франківський державний медичний університет. У своїх стінах ІФДМУ навчає  668 приїжджих молодих людей із 39 країн світу. Найбільше студенів родом із Йорданії, Польщі, Болгарії та Іраку.

«Факультет підготовки іноземних громадян у нашому університеті був заснований у 2002 році, але тоді на ньому навчалося лише п’ятеро людей, – розповідає декан факультету Дмитро Соломчак. – А масово прибувати на навчання іноземці почали вже у 2005-2006 роках».   
Навчання в державному медичному університеті ведеться трьома мовами - українською, російською та англійською. І з кожним роком число тих, хто обирає навчання англійською, зростає, зазначає Дмитро Соломчак. А для тих, хто хоче «підтягнути» українську мову, в університеті працюють спеціальні курси. Декан факультету підготовки іноземних громадян впевнений, що для вишу така «освітня» співпраця вигідна, адже за рахунок іноземців мають хорошу роботу чимало людей. «Без іноземних студентів у нашому університеті довелося б скоротити добру половину викладачів», – каже декан.  

Оплата за навчання для іноземців та українців в Івано-Франківському державному медичному університеті відрізняється досить суттєво. Якщо рік навчання на факультеті «лікувальна справа» для українців коштує близько 14 тисяч гривень, то для іноземного студента ця сума складає чотири тисячі доларів (а це майже 32 тисячі гривень), тобто обходиться майже вдвічі дорожче.



Вчаться у нас,  працюють за кордоном
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за роки роботи прийняв у свої ряди понад чотири сотні студентів із 37 країн світу. У стінах «нафтової» альма-матер переважають вихідці із Туркменістану, Росії та інших держав пострадянського простору. Також тут навчаються представники і африканських країн. «Злива» іноземних студентів в національному технічному університеті почалася в останні п’ять років, тобто трохи пізніше, ніж у державному медичному виші.


До 2012 року навчання у вузі велося тільки українською, але цьогоріч університет започаткував викладання англійською мовою. А у минулому 2011 році ІФНТУНГ отримав ліценцію на відкриття підготовчого відділення для іноземців, аби ті могли вчити українську мову для подальшого навчання.


«Вчити іноземців університету навіть краще, аніж українців, - каже Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян. - Згодом не виникає питань із працевлаштуванням випускників, бо вони повертаються додому і там працюють за спеціальністю. У нас в державі нафтогазова галузь розвивається не надто стрімко, отож і фахівці не витребувані. А це безпосередньо впливає на імідж нашого закладу».


У такому «дипломному» співробітництві для університету є багато позитивних моментів, за словами Олександра Кондрата. Це, зокрема, і міжнародне фігурування, і культурний обмін, і нові зв’язки з іншими країнами. 
В ІФНТУНГу оплата за навчання іноземних студентів  від українських  суттєво не відрізняється.


«Окупація» росте
І в Івано-Франківському державному медичному університеті, і у Національному технічному університеті нафти і газу в останні роки простежується відчутна тенденція до збільшення кількості вступників. Чому? Цікавимося в деканів.


«Та тому, що іноземцям в Україні навчатися дешевше, ніж у себе на батьківщині, – пояснює декан факультету підготовки іноземних громадян медичного вишу Дмитро Соломчак. – До прикладу, у сусідній Польщі навчання на медичному факультеті коштує 10 тис. євро. Тому поляки і їдуть за освітою до нас. А для студентів з Нігерії навчання в Польщі коштує 15 тисяч євро. Отож їм також вигідніше їхати до нас, ніж у будь-яку іншу країну».
Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян ІФНТУНГу, те, що студенти-іноземці масово «окуповують» прикарпатські вузи, пояснює так: «По-перше, у нашому  університеті досить хороша якість навчання. Наші студенти останні два роки займають призові місця на престижних конкурсах, ми вже добре зарекомендували себе у кількох авторитетних компаніях. А це вже свідчить про рівень університету. Також вартість навчання у нас відносно недорога. В доларах навчання за рік коштує близько 1800, а  за кордоном ця сума може сягати і 10 тисяч доларів. Важливо, що Національний технічний університет нафти і газу  – один з небагатьох, диплом якого визнається в Іраку».

Але аби іванофранківці не лякалися такого «припливу» молодих людей різних національностей в наш регіон, варто додати, що зі студентів-випускників нафтогазового вишу за останні п’ять років в Україні не залишилося жодного. Усі виїхали до себе на батьківщину. А після закінчення місцевого медичного вузу зі студентів-іноземців залишаються одиниці. Отож, на масову окупацію України, чи, банально, на чиюсь квартирну прописку ніхто з іноземних спудеїв особливо не претендує.
З розпростертими обіймами

Думки іванофранківців з приводу того, що все більше іноземців їдуть за дипломом до нашого міста, кардинально різняться. Одні вважають, що іноземні студенти займають місця українських дітей, які могли би пробитися у виші, якби не приїжджа молодь з інших держав. Та і репутація деяких з них нині трохи «підмочена», бо ж у минулих роках були випадки, коли їх звинувачували і у розбещуванні, і у хуліганському поводженні.

Інші ж прикарпатці вважають, що бодай якісь проблеми місту здатні створити  лише бідні іноземці, які не мають ні грошей, ні роботи, тож і провокують криміногенні ситуації. А ті, що вчаться, не роблять нічого незаконного, а навпаки – приносять місту економічну вигоду. Хочуть – нехай платять і вчаться, що ж тут поганого?  Головне, щоб Україна не стала «відстійником» для нелегалів. А все недобре, що говорять про іноземців, – то лише наклеп і ксенофобська провокація.

Проте питання дисципліни і моралі приїжджих студентів сьогодні самі прикарпатські виші порушують дедалі частіше. «Зараз ми дуже звертаємо увагу на виховну частину навчального процесу. Минулого семестру ми відрахували майже 60 осіб – усіх тих, хто себе неадекватно тут поводив», – каже Дмитро Соломчак. А щодо того, що іноземці чіпляються до дівчат, то, за словами Олександра Кондрата, зараз все скоріше навпаки: «Іноземні студенти завжди чисті і охайні, більшість з них займається спортом і не вживає алкоголю. Вони ведуть здоровий спосіб життя. Може, це й імпонує дівчатам», – усміхається декан ІФНТУНГу.

Самі приїжджі молоді люди кажуть, що направду деколи в Івано-Франківську почуваються, немов виставкові експонати, бо ж  раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися. У Києві та Одесі, мовляв, звикли, отож і прикарпатцям не завадило б повчитися толерантності. Івано-Франківськ же – європейське місто, отож і мешканці хай поводять себе по-європейськи достойно.


14.09.2012 2622 2
Коментарі (2)

"Івано-Франківськ же – євро 2012.09.14, 10:22
..."бо ж раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися." а ті в свою чергу почнуть наших жінок не 10ми вивозити, а 100ми, ато 1000ми! щоб в їхніх землянках сиділи і дітей народжували
Петро 2012.09.15, 01:22
Нашим вишам не негрів вчити треба, а дітей які з батьками виїхали за кордон на заробітки
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1979
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1081
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1234
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1685
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2866 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3962

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1167

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

672

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

451

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1197
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5810
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5361
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10763 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1552
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1480
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7650
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15992
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

565
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1567
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2018
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1908