Національне питання. Чому не треба скиглити

 

 

В Украине часто спорят, что такое нация и имеет ли право на жизнь национальное государство в 21 веке.  

Как я уже писал ранее, нация не обязательно не является совокупностью индивидов на данной территории, что является вульгаризированным представлением.

Нация — это совокупность индивидов,  имеющих  идентификацию на основе общих интересов, мифологии, позволяющую выстроить узнаваемую, ощущаемую, переживаемую картину мира.

Сегодня можно находиться в противоположных частях мира и ощущать себя нацией.

Проблема нации не в количестве ее населения, не в языке,  а в целостности мировоззрения.

Чем оно целостнее, масштабнее, тем сильнее потенциал той или иной нации.

Абсолютное большинство украинских политиков, экспертов, журналистов видят в окружающем мире проблемы. Это отражает с одной стороны их убогость и отсталость, которые отражают их неспособность найти перспективу.

Перспектива есть везде, где ее ищут.

Наоборот, если человек не ищет ничего кроме проблем, он ничего не находит кроме проблем. Это же касается и народов.

Например, можно долго спорить о том, насколько жизнеспособен Израиль в современных условиях.

Такая позиция как в данном контексте ничего несет кроме вреда. Потому что уводит в абсолютно ложные пустоты дискуссию о национальном вопросе.

Для евреев Израиль один из инструментов защиты своих интересов. США — еще один, более могущественный. Таких инструментов у евреев  масса, не смотря на то, что они разбросаны по всему миру.

На этом примере хорошо иллюстрируется правило — сила того или иного народа заключается в наборе инструментов и в умении их использовать. Можно иметь много нефти или земли, но это отнюдь не дает силу.  Перспектива есть только у тех, кто ее постоянно создает. Для того, чтобы ее создавать нужны мозги и воля. Много мозгов без воли не дают возможность сдвинуться с места. Много воли без мозгов рано или поздно заканчиваются падением с обрыва.

Тот, кто проваливается в перспективу других, может двигаться только в рамках их перспективы, занимая вторичные или третичные позиции. Они также могут быть неплохими. Это всего лишь вопрос цели и выбора.

Поэтому, большинство общественно-политических дискуссий в Украине носят глубоко вторичный, если не третичный уровень.

Например, какой смысл обсуждать то, что Россия оккупирует Украину информационно или несправедливый Запад хочет  отравить  нашу землю сланцевыми технологиями.

Спросите себя, а что должна делать Россия? Сидеть и смотреть на нас? Все в этом мире навязывают свои взгляды и мировоззрение.

США, Китай, Британия, Франция ищут постоянно ищут перспективу, используя других как ресурс. Более того, даже маленький Катар очень успешно продвигает свой глобальный  проект. Задумайтесь, Катар занимает по площади треть Киевской области и развивает свой ГЛОБАЛЬНЫЙ ПРОЕКТ.

Реально, нам никто не мешает,  делать тоже самое, кроме собственной глупости и жадности.  Скажите, вы серьезно полагаете, что сегодня Россия могла бы с нами говорить таким же языком газовых ультиматумов, если бы мы 20 лет потратили на разбор на металлолом советской промышленности, а двигались хотя бы также системно, как Турция или Польша?

Украинцы всегда добивались успехов под внешним управлением, потому что оно обуздывало алчность, присущую нашему народу. Мы легко впадаем в крайности, потому пожираем сами себя, когда остаемся наедине с самими собой.

Потому  нет проблемы в том, что нас используют. Это вызов. Точно также как вызов, когда понравившуюся девушку начинает обхаживать другой кавалер. Можно вопить, что это несправедливо. Возможно, вы считаете, что  девушка должна обратить  внимание на вас и только на вас. Но истерика, скорее всего, вам не поможет. Помогут только действия, которые изменят отношение девушки к вам и вашим конкурентам. Если ваши действия успешны, то девушка увидит вас в рамках своего проекта, даже,  если она еще не понимает его суть.

Резюмируя. Вызов можно преодолеть, но не нужно винить других в том, что они стремятся занять вашу нишу. Не можешь ее занять? Отойди в сторону и не скули.

Это и есть суть нашего национального вопроса.

 

Юрий Романенко, "Хвиля"

 


04.02.2013 Юрій Романенко 932 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1911
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1007
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1182
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1111

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

620

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5762
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1369
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1400
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7624
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1090
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15943
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

512
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1513
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1965
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1854