За один день українська національна валюта девальвувала відносно долара США на 30-40 копійок, або на 1,5 відсотки.
Причиною цього стала інформація про націоналізацію найбільшого банку України – “Приватбанку”. "Приватбанк" став державним на 100%, практика націоналізації банків є нормальним явищем як превентивний захід. Практика рефінансування українських банків виявилася не ефективною.
Тут причиною може бути безліч факторів:
1. Немає особливої моделі роботи банку, який рефінансують.
2. Неправильний розподіл грошового ресурсу від рефінансування.
3. Корупція, злодійство і відмивання грошей.
Практика введення тимчасових адміністрацій в банках з подальшою їх ліквідацією – це з одного боку правильно, з іншого-ні. Правильно тому, що на підступах кризи в Україні існувало приблизно 180 банків, що є просто величезною кількістю, і тимчасові адміністрації і подальша ліквідація структур є як би “очищенням” в банківському секторі – залишаються найсильніші. Неправильно – тому що дані дії з боку НБУ створюють паніку і недовіру до банківської системи серед населення.
Практика націоналізації банків – це вірне рішення з боку держави, адже її основа – це народ. А коли люди спокійні і впевнені, що отримають необхідне – це означає, що керівництво країни рухається в правильному напрямку. Як показує світовий досвід, націоналізують ті банки, які є важливими для національної економіки держави, оскільки закриття неліквідних банків тільки погіршує ситуацію у фінансовому секторі.
Фінансові ринки, в цілому, позитивно реагують на рішення уряду про націоналізацію банку, оскільки сприймають його як позитивний сигнал оздоровлення банківської системи, сигнал стабільності. Націоналізація системного банку супроводжується певним тиском на показники інфляції і валютного курсу, однак на ці ефекти можна впливати завдяки більш жорсткій монетарній політиці. Колапс системного банку – це колосальний удар по банківській системі. Ми не можемо розглядати цю ситуацію тільки з точки зору витрачених державою грошей, ми повинні дивитися в цілому на наслідки для банківської системи.
Умовний мільярд гривень, сьогодні витрачений на порятунок банківської системи, дорівнює 10 млрд гривень, які доведеться з часом витратити на її відновлення. Україні необхідне економічне зростання. Є дві його складові – внутрішнє кредитування і прямі інвестиції. І одне без іншого не працює. Впаде банківська система – і ми побачимо справжній колапс економіки. Хотілося б замість апокаліптичних картин побачити реальне економічне зростання.
У Німеччині в 2008-2009 рр використовували практику “часткової націоналізації”. При цьому частина акцій банків переходила у власність держави на платній основі. Наприклад, в Німеччині держава купила 25% акцій Commerzbank в обмін на € 10 млрд. Практику об’єднання державних банків активно використовують в Китаї. І як показують результати, вжиті заходи виявляються досить ефективними. При цьому головне – уникнути паніки на ринку і гарантувати виплату дивідендів вкладникам.
Зараз склалася наступна ситуація: вкладники банку зняли кошти з депозитів та купили іноземну валюту, встановивши надмірний попит на долар США. Як наслідок він почав зростати, адже сальдо між купівлею та продажем готівкової валюти стало негативне.
Реальних економічних причин для зростання курсу немає, до кінця тижня курс гривні до долара повернеться на минулі позиції.
Ростислав Фортуна
Для ІНФОРМАТОРа
