На залізницях України блукає поїзд-привид

 

Потяг з наглухо закритими шторами, відкритими дверцятами і з порожньою кабіною машиніста рухався абсолютно безшумно, давлячи розгулюють по полотну курей.

 

Україна рясніє всілякими аномаліями і загадками не менше, ніж будь-яка інша країна світу. Одна з них - примарний потяг, час від часу з'являється на залізницях України.

 

Вперше його побачили в 1955 році в районі Балаклави. Причому з'явився потяг на залізничній насипу, з якою давно були зняті рейки, а потім перейшов на магістральний шлях. При цьому самі собою перевелися стрілки. А буквально через кілька годин в бухті вибухнув лінкор «Новоросійськ». Спогади про примарне складі, записані про слів станційного доглядача Петра Григоровича Устименко, що чергував в ніч на 29 жовтня 1955 року на залізничному переїзді перед Балаклавою, збереглися в записах письменника-мариніста Миколи Черкашина, який через 33 роки (у 1988 році) збирав у Севастополі відомості про загибель лінкора, пише Світ 24.
У 1980-х рр.. поїзд не раз з'являвся на залізницях Московської області і навіть в метрополітені, де для упіймання примари двічі перекривали кільцеву лінію. А потім повернувся в Україну.

 

Незадовго до Чорнобильської катастрофи його бачили на станціях «Солнцево» і «Новоукраїнка» Київської залізниці, а в 1991 році він вперше пройшов повз переїзду Завалічі в Полтавській області на переїзді чергової Олени Спиридонівна Чебрець. Потяг з наглухо закритими шторами, відкритими дверцятами і порожньою кабіною машиніста рухався абсолютно безшумно, давлячи розгулюють по полотну курей.


Досліджувати цей феномен прибув голова комісії з вивчення аномальних явищ при Академії наук України В.П.Лещатий. У його записах висловлюється версія, що потяг якимось чином пройшов крізь час.

 

Лещатий згадує записи відомого мексиканського психіатра 90-х років XIX століття Хосе Саксін про те, як одного разу в Мехіко з'явилися 104 італійця, протягом тижня потрапили в психіатричну лікарню, так як дружно стверджували, що прибули до Мехіко з Риму на поїзді. Свідчення очевидців говорять про те, що по Україні катається саме італійський поїзд.

 

Покинувши римський вокзал, поїзд безслідно зник в залізничному тунелі в Ломбардії. З 106 пасажирів врятуватися змогли лише двоє: злякавшись незвичайного густого туману, який оповив вагони при в'їзді в тунель, вони зістрибнули на ходу (благо, тоді потяги ходили повільно) і пустилися навтьоки.


Звичайно ж, поїзд шукали, але безрезультатно. На всяк випадок нещасливий тунель замурували, а про зниклий склад постаралися забути - щоб не псувати репутацію залізничної компанії.

 

Більш того, Лещатому вдалося зробити аналіз верхнього шару на стінах і вікнах одного з вагонів загадкового поїзда. Це виявилося речовину, схожу властивостями на порох. Про це писала в серпні 1992 року газета "Слава Севастополя".

 

Що стосується Василя Петровича Лещатого, то 25 вересня 1991-го року він підстеріг загадковий потяг на переїзді в селі Завалічі. Стрибнув на підніжку примари, і більше його ніхто не бачив.

 

Фахівці з комісії з вивчення аномальних явищ при Академії наук України вважають, що наддовгі тунелі, сверхглубокие шахти і надвисокі башти міняють, хай і не дуже відчутно, рух часу. Адже нікого не дивує, що греблі, водозбори і канали міняють рух річки.

 

Залізнична мережа не плоска, а сферична, оскільки вона повторює кривизну земної кулі. А там, де площина переходить у сферу, - тривимірний простір, за твердженням тепер уже фізиків і математиків, переходить в двомірне. І навпаки. Іншими словами, залізниця - це межа щонайменше двох просторів. Крім того, футурологи називають залізниці прискорювачами часу. Оскільки, на їхню думку, поїзди прискорюють біологічний час людей.

 

З усього цього, виявляється, випливає, що звична залізниця небезпечна перш за все не колесами локомотивів, а своїми просторово-часовими аномаліями.


01.10.2012 4078 2
Коментарі (2)

ff 2012.10.03, 21:44
друзі, не забувайте ставити копірайт. Навіть на такій маячні.
Руслан 2012.10.08, 16:54
Як виглядає, що машинний переклад з російської ніхто не вичитує..а шкода..
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1976
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1077
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1231
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1680
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2863 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3959

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1165

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

669

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1194
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5807
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5357
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10760 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1542
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1475
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7649
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1180
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15988
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

561
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1563
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2014
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1906