На всіх парах до катастрофи

Західноєвропейські столиці знову заповнені натовпами обурених громадян.  Нічого подібного Європа не переживала з початку 1930-х років.

 

 

Можна було б говорити про повторення подій 1968-го, якби тільки те, що відбувається сьогодні в Європі в багато разів не перевищувало ту міфічну «молодіжну революцію» і своїми масштабами, і своїм значенням.

 

Тоді повставали студенти та молодь, зараз - так чи інакше - повстають майже все.



Нова єдність «низів» суспільства формується через загальне розчарування в політичній системі, яку ще кілька років тому щиро вважали демократичною. Проте зараз для величезної кількості людей стає ясно: демократії, як влади громадян, народу, в Європі більше немає.

 

Є поки готовність влади дотримуватися формальних прав і свобод, але немає бажання рахуватися з ясною і переконливо висловленою волею більшості.

 

Провідні політичні партії, які раніше служили механізмом, через який здійснювався зв'язок між суспільством і владою, зараз перетворилися на бар'єр, що захищає владу від тиску суспільства.

 

Ніхто не бере до уваги ані думки людей, ні їхні інтереси. Кругова порука політичних еліт, правих і, на жаль, «лівих» стала опорою системи, в якій виборець позбавлений не тільки ініціативи, а й впливу на процес, що перетворюється на відвертий фарс.

Для французів вирішальним уроком стала боротьба за пенсійну реформу, коли влада відверто і цинічно проігнорувала волю народу, а опозиція, замість того, щоб скористатися труднощами уряду, проявила з ним солідарність - проти власних виборців.

Проте відповіддю на цей консенсус еліт стає загальне неприйняття їхньої політики. Відтепер говорить вулиця, підприємство. Демонстрації переростають в захоплення площ і блокади адміністративних будівель, страйки стають все більш масовими.

Епіцентр боротьби зараз вже не у Франції, а в Греції, Іспанії та Португалії, в країнах, яким «загрожує дефолт». Всі прекрасно розуміють, що дефолт є «загрозою» не для населення цих країн, з якого, навпаки, буде знято тягар боргової кабали, а для міжнародних банків, які ризикують втратити свої вкладення.

Заради того, щоб врятувати банкірів, влади і партії в різних країнах одностайно вимагають від своїх співгромадян нових жертв. Однак проблема навіть не в тому, що жертви ці непомірні і несправедливі. Головна біда в тому, що вони все одно будуть марні. Це, до речі, чудово розуміють і самі банкіри.

 

Нові програми жорсткої економії лише порискорять спад і призведуть, зрештою, до банкрутства країн. Все стане тільки гірше. Але, навіть розуміючи це, фінансисти і уряди продовжують наполягати на збереженні колишнього курсу.

 

По-перше, тому що ніякого іншого лікування вони не можуть навіть уявити, а по-друге, намагаючись відтягнути неминуче, еліти давно перестали думати стратегічно. Зараз вони просто перестали думати.

Вимагаючи від населення і держав скоротити свої витрати, банки вбивають економіку. І вибір перед багатьма європейськими країнами зараз стоїть такий самий, як перед Росією в 1998-м та Аргентиною в 2001-м: або банки остаточно угроблять «реальний сектор» економіки, або, пожертвувавши інтересами фінансової олігархії, суспільство врятує себе від катастрофи.

 

Однак сила і упертість фінансових еліт, їх політичний вплив і корумпованість верхівки всіх основних партій настільки великі, що події, мабуть, будуть розвиватися по найбільш катастрофічному сценарії.

 

Банки все одно програють, але лише після того, як вся інша економіка опиниться в руїнах.

Люди, що звикли зараховувати себе до благополучного «середнього класу» раптом виявляють себе пролетарями, західні вільні громадяни усвідомлюють, що мало чим відрізняються від єгиптян або тунісців. У французькій пресі пишуть про назріваючий «єгипетський сценарій», а Греція вже почала реалізовувати деякі його елементи.

 

Профспілки виявилися радикальнішими і ефективнішими опозиційних партій, зумівши очолити протести в багатьох країнах. Протестуючі електрики, прагнучи не допустити приватизації своєї компанії, починають віялові відключення установ і підприємств, автомобілісти ламають шлагбауми, що закривають в'їзд на платні дороги і їдуть по них безкоштовно, молодь блокує адміністративні будівлі.

Це повстання. Поки, на щастя, мирне, що використовує ненасильницькі методи, але для всіх зрозуміло, що дороги назад вже немає. Протестують не тисячі антиглобалістів, не активісти лівих організацій і радикальні студенти. Піднімається народ. Мільйони.

Те, що відбувається сьогодні в Європі, лише перший акт великої історичної драми. Ніякої «готової альтернативи» немає, вироблятися вона буде вже в ході кризи, в процесі політичної і соціальної боротьби.

 

Як немає і «готових» лідерів. Вірніше, ми ще не знаємо, хто зуміє знайти кращі відповіді на запити суспільства. Це процес, який у сукупності може зайняти не один рік. Але зрушення, що відбуваються – незворотні.

Упертість, егоїзм, корупція і кругова порука еліт привели до того, що криза ліберальної економіки обернулася найбільшою кризою ліберальної демократії, починаючи з 1930-х років минулого століття. І для того, щоб вийти з нього вже недостатньо виявиться скорегувати економічну політику. Доведеться міняти саму державу. Епоха революцій повертається.

 

 

Борис Кагарлицький,

директор Інститута глобалізації та соціальних рухів

 Джерело: stoletie.ru


28.06.2011 1452 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2529
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1180
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1462 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2342
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3831
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2762

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

872

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2612

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

978

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1416
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2517
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2587
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3163
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19965
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1501
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21488
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9296 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

849
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

818
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1557
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1278
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1653