На вокзалі Івано-Франківськ встановлено сканер зчитування штрих-кодів

 

Для поліпшення обслуговування пасажирів на вокзалах у спеціально виділених касах, що здійснюють друк проїзних документів, оформлених та оплачених через Інтернет, встановлені сканери штрих-коду.

 

«Роздрукований бланк-замовлення пред’являється касиру, штрих-код з бланка-замовлення зчитується сканером та передається безпосередньо до автоматизованої системи. Друк проїзного документа при зчитувані пристроєм здійснюється за умови не пошкодженого роздрукованого штрих-коду. Якщо раніше касир квиткової каси при оформлені проїзних документів, придбаних через мережу Інтернет, на введення до системи вручну 16-значного номера замовлення витрачав більш однієї хвилини, то з появою сканерів ця процедура займатиме одну секунду та однозначно виключить вірогідність похибки при вводі цифрового коду вручну», - заявили у Головному пасажирському управлінні Укрзалізниці.



Наразі на вокзалах країни встановлено 89 сканерів зчитування штрих-кодів. Зокрема, на станції Київ-Пасажирський – 15, Львів – 5, Одеса-Головна – 5, Донецьк – 4, Харків-Пасажирський – 4, Дніпропетровськ – 4. А також 10 - у касах попереднього продажу квитків - Українському центрі по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України.



З використанням сканерів уже оформлено понад 22,2 тис квитків, а це 38,2% від загальної кількості пасажирів, які придбали квитки через мережу Інтернет.



Довідка:
Сканери зчитування штрих-кодів встановлені на наступних вокзалах: Київ-Пасажирський, Козятин, Біла Церква, Вінниця, Хмельницький, Дарниця, Чернігів, Бровари, Житомир, Донецьк, Луганськ, Яснувата, Маріуполь, Красноармійськ, Комунарськ, Харків, Харків–Левада, Суми, Полтава – Південна, Полтава – Київська, Лосєве – 1, Лосєве - 2, Кременчук, Куп`янськ – Вузловий, Дніпропетровськ, Запоріжжя-1, Сімферополь, Кривий Ріг, Одеса-Головна, Херсон, Миколаїв, Черкаси, Кіровоград, Львів, Тернопіль, Рівне, Івано-Франківськ, Чернівці, Ковель, Луцьк.


05.09.2012 2545 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1976
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1077
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1231
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1680
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2863 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3959

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1165

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

669

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1194
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5807
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5357
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10760 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1542
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1475
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7649
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1180
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15988
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

561
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1563
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2014
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1906