На старому цвинтарі Калуша нарахували більше 300 могил вояків австрійської армії

 

Громадські організації, науковці та історики Калуша вирішили здійснити наукову експедицію на старе кладовище Калуша, щоб детальніше вивчити поховання вояків австрійської армії часів Першої світової війни.

 

У результаті — зафіксували більше 300 поховань зі стандартними хрестами, відлитими з бетону, а також 2 надмогильні постаменти з текстами про похованих осіб.

 

Експедиція мала на меті детальніше вивчити історію національно-визвольного руху минулого століття у рідному краї та своєму населеному пункті. Тут для дослідників роботи — непочатий край. Калуш не став місцем найбільш відомих бойових операцій Першої світової війни. Однак, він був розташований в епіцентрі бойових дій. Перший удар війни місто відчуло вже у серпні 1914 року.

 

Як зазначає краєзнавець Михайло Коломиєць у праці “Історія Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах”, жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами відбувалися й у нашому місті, внаслідок чого значна його частина була зруйнована. Калійний комбінат не працював, а населення скоротилося до 5 тис. чоловік. У результаті більшовицької пропаганди посилилися активні виступи солдатських мас. І щоб навести порядок у війську та змусити солдатів воювати, інспектуючу поїздку на південно-західний фронт мусив здійснити голова Тимчасового уряду Олександр Керенський. А вже навесні 1917 року російські війська прорвали лінію фронту, захопили у Калуші великі склади харчів, вина та горілки. Командування дало дозвіл “погулять” 10 днів. Перед тим три дні у місті лютували бої. Російські вояки спалили понад 200 будівель у центрі міста, грабували людей, гвалтували жінок, хотіли навіть запровадити коней до церкви Святого Архистратига Михаїла. Але це не дав їм вчинити настоятель храму отець Олександр Петрушевич. Загарбники побили його так, що через кілька днів священика не стало. Загалом, за час Першої світової війни у Калуському повіті було знищено 1414 будинків та 976 господарств. Однак, історія Першої світової війни і зараз викликає пильний інтерес. Відтак, виникає чимало запитань, які потрібно досліджувати.

 

Тож, експедицію організовували музей національно-визвольного руху Калущини та гурток “Дослідження національно-визвольного руху Калущини”, який функціонує при Центрі науково-технічної творчості учнівської молоді управління освіти Калуської міської ради. У дослідженні допомагали волонтери: міськрайонна організація історико-просвітницького товариства “Меморіал”, історико-краєзнавчий музей Калущини, школа бойового гопака ім. Олекси Довбуша, Калуська міська молодіжна громадська організація “Молодий Рух”, громадська організація “Тризуб” ім. С. Бандери.

 

Для дослідження обрали місце поховань періоду Першої світової війни (вояків австрійської, польської, російської армій, цивільних осіб. — Авт.), захоронених на старому міському цвинтарі. На більшості з поховань встановлені бетонні хрести, відлиті у стандартних формах. Хоча, наразі поховання — упорядковане, воно вимагає дещо більшої опіки, оскільки написи на хрестах руйнуються дедалі більше, і, відтак, можна втратити частину історії, яку, зрештою, навряд чи можна буде відновити з інших джерел. Тож, науковці взялися за ідентифікацію могил, віднайдення та дослідження інформації про поховання та ймовірну причетність захоронених до Легіону Українських Січових Стрільців.

 

Наразі про те, за яких умов здійснювалися поховання вояків, загиблих у Першій світовій війні, на кладовищі, точної інформації немає. — За спогадами калушанки Катрі Гумінілович, у Калуші у 1917-1918 роках був інфекційний військовий барак, де, крім вояків австро-угорської армії, були і вояки інших армій, а часом — і цивільні з місцевого населення. За переказами, барак був розташований у районі старого калійного. Власне, померлих у тому бараці і ховали на цвинтарі. Поховання здійснювалися віддалено від основних — все-таки інфекційні. Можливо, будуть зроблені відповідні запити в архіви і тоді інформації стане більше, — висловила сподівання учасниця експедиції, провідний науковий співробітник історико-краєзнаввчого музею Калущини Уляна Паньо.

 

Тож, наразі, як повідомив “Вікнам” краєзнавець, голова міськрайонної організації історико-просвітницького товариства “Меморіал” Богдан Яневич, експедиція зафіксувала 358 поховань, на яких встановлено хрести, та 2 надмогильні постаменти з текстами про похованих осіб. Наразі готують відповідні звернення: до Калуської міської ради — про умови збереження, догляду та дослідження пам’яток, отримання архівної інформації та до обласного краєзнавчого музею — про методику відновлення та фіксації текстів на історичних архітектурних пам’ятках.

 

Тим часом на могилах вояків поки що тільки засвітили лампадки. Більше для спільної історичної справи мають зробити вже після отримання доступу до архівних матеріалів та опрацювання уже наявної інформації. Адже остаточною метою мало б стати створення Музею визвольного руху Калущини на базі зібраних та вивчених матеріалів у приміщенні колишньої тюрми польських, німецьких і радянських репресивних органів, де зараз розташований Центр науково-технічної творчості учнівської молоді.


12.11.2011 2392 0
Коментарі (0)

31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

346
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1324 3
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1748
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

798
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3456
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21470

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

676 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

382

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

1018

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2383
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2157
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

395
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12047
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

112
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

669
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

357
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1004
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

273
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1830 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

582
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1619 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2410 4