Нещодавно в село Старі Кути переїхав відомий український мандрівник та журналіст Андрій Мельниченко. 40-річний Андрій народився в місті Коростень Житомирської області і на Гуцульщину приїхав до дружини – Марії Опарик.
Подорожувати він почав ще в дитинстві. Спочатку Андрій їздив на велосипеді по рідному місту, району та області. Згодом, вже в юні роки відвідав Далекий Схід, Середню Азію і Кавказ. На сьогодні, він вже встиг побувати в 66 країнах! Більшість із них знаходяться на території Європи, але є навіть і такі екзотичні, як Іран та Афганістан. Щоб заощадити, Андрій заздалегідь замовляє авіаквитки, практикує подорожі за допомогою автостопу та «каучсерфінгу» – це загальноприйнята в світі практика, коли мандрівники безкоштовно проживають один в одного з метою економії коштів, пише Фіртка з посиланням на МапуКосів.
Професійний мандрівник навіть отримав офіційне «Посвідчення Мандрівника», після того, як в 2012 році успішно завершив проект «Міста України». До речі, Андрій Мельниченко перший, хто відвідав всі 459 міст нашої країни.
а час перебування на Прикарпатті Андрій вже встиг відвідати цікаві туристичні об’єкти і нашого краю. А на весні він планує мандрувати Косівським районом на велосипеді за підтримки проекту «ВелоКосів». Детальніше про свої мандри розповідає Андрій:
«Минулий рік я розпочав з поїздки в Іран, країну, яка дуже сильно відрізняється від того, що я бачив раніше. Але найкраща країна в якій я побував – це Норвегія. Мені подобається бувати в нових місцях. Всі ці подорожі — частина грандіозного проекту «Мир для всіх», мета якого — побувати у всіх 275 країнах світу. Я маю намір послідовно відвідувати країну за країною, поки не завершу проект.
"Якщо я буду відвідувати одну країну в місяць, то мені потрібно для цього 20 років. Наприклад, у 2012 році я виконав норму за 2 роки — 24 країни! Основна ідея в тому, що подорожувати по світу може кожна людина, навіть якщо у неї небагато грошей. Я прагну відвідувати нові місця, а не просто колекціонувати міста і країни. У кожній новій країні — шукаю найдивніше і найцікавіше. Я вивчаю культуру, історію та традиції народів, прагнучи побачити світ зсередини, а не з вікна туристичного автобусу. Кожен раз, зробивши перший крок на землі нової країни, я немов би встромляю в неї уявний прапор і оголошую цю територію частиною власної імперії. А повернувшись додому, із задоволенням доповнюю карту своїх завоювань, зафарбовуючи ще трошки цього світу, де ступала моя нога».
