На Прикарпатті встановили пам’ятник жертвам фашистської каральної акції (фото)

 

 

В смт. Більшівці, Галицького району відбулося урочисте відкриття та освячення памя’тника жертвам каральної акції, яку влаштували фашистські окупанти 70 років тому.

 

Ініціатива спорудження такого пам’ятника належить місцевому пароху о. Василю Завірачу, а втілив її галицький митець Петро Перекліта.

 

Як зазначає о.Василь, з роками відчув, що є необхідність увіковічнити цей сумний факт знущання на українським народом і намагання знищити його, що є потреба скласти у такий спосіб шану тим невинно убієнним односельчанам.
Кошти і матеріали для виготовлення монументу зібрали всією громадою, допомогли і меценати. А встановили його на церковному подвір’ї власноруч, без допомоги крана.

 

Петро Перекліта розпочав працювати над цим проектом рік тому.

 
"Пам’ятник виготовлений з армованого бетону і покритий спеціальною фарбою, тому простоїть дуже довго", - запевняє скульптор.

 

Як пояснює П.Перекліта, дві похилені стели символізують приспущені фани, а простір між ними – дорогу, якою вели людей на страту. Стели в нижній частині об’єднує розірваний вінок з калинових гілок, який символізує обірване життя. Вгорі композицію завершує хрест, на раменах якого зазначені роки 1944 - 2014, а в її основі – напис: «Вічная пам’ять невинно убієнним жертвам каральної акції…».

 

На церемонію відкриття пам’ятника прийшло чимало мешканців селища, молодь, духовенство… Ось лише з представників влади, окрім селищного голови, не приїхав ніхто.

 

 

 

 

ДОВІДКА:
В історії галицьких сіл було чимало трагічних сторінок. Але та, про яку піде мова далі, мабуть, була найстрашнішою для маленького села Слобідка, яке сьогодні належить до складу Більшівцівської селищної ради.
     Друга світова війна залишила на тілі району болючу рану. Фашистська окупація тривала довгих три роки. І німецька армія не була лояльною до місцевого населення. Саме тому чоловіки, а особливо молодь, пов’язували свою долю з боротьбою проти окупанта, ішли в підпілля ОУН, вступали в ряди УПА.
     7 березня 1944 року до приміщення управи у Слобідці під’їхало кілька підвод з гестапівцями. Німці наказали війтові Йосипу Засідку зібрати продукти для їх армії, а самі рушили у бік Більшівців.
     Війт відкрито окупантам не перечив, а подумки вирішив нічого німцям не давати.
     Вояки УПА знали про візит фашистів і влаштували засідку у будівлі, що знаходилася навпроти управи. Коли німці повернулися в село, їх зустріли нищівним автоматним вогнем. Бій тривав недовго. І лише четверо гестапівців загинуло від повстанських куль.
      Минали дні. Німці не поверталися. Тривога не покидала жителів села. Передбачаючи трагічний розвиток подій, частина жителів Слобідки покинула помешкання. Важко було переховуватись у навколишніх селах. Ті, що залишилися в селі, жили надією, що все минеться. На превеликий жаль, не минулося.
     У ніч з 13 на 14 березня окупанти оточили село. Помста була жорстокою. Горіли помешкання, а в них живцем згорали люди. Інших фашисти розстрілювали. Тієї страшної ночі загинуло близько півсотні слобідчан, згоріло 112 будинків із 141.
     На світанку окупанти зігнали всіх, хто залишився живими, у церкву Різдва Христового, маючи намір підірвати храм разом із затриманими. Врятував випадок. Дружина місцевого урядовця (чешка за походженням) зв’язалась з німецьким керівництвом у Бережанах і попросила не чинити масового вбивства.
     Людей випустили з храму і відразу ж розділили на дві групи. В одну – літніх людей і дітей, а в іншу – чоловіків, юнаків і жінок.
     Саме другу групу повели у Більшівці. Там, на майдані біля ратуші, чоловіків заставили копати могилу. Та потім і ці наміри змінили. Людей погнали на залізничну станцію,  посадили у вагон і відправили у Хриплин, де тримали цілу ніч, а звідки пішки доправили у Станіславську тюрму.
     Камери були переповнені. Допити тривали годинами. Люди мовчали. 23 березня затриманих повантажили у криті брезентом вантажівки і вивезли на єврейський цвинтар. Розстрілювали з пістолета по одному на очах у інших.
     Старші люди ще й сьогодні з жахом згадують страшні події 1944 року. Все прожите й пережите зринає сьогодні у пам’яті старшого покоління. Наче кадри із фільму жахів зринають перед очима... Кадр за кадром – вогонь, кров, десятки смертей, арешти... Страшно...
     Кривава акція залишила незагоєну відмітину у душах слобідчан, яка кровоточить і досі... Ті, що залишилися живими, не  ховались за чужі спини... Вони вижили в ім’я майбутнього.

 

ЛГ


17.03.2014 882 1
Коментарі (1)

doc 2014.03.18, 09:25
Вечная и светлая память мои погибшим односельчанам!
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

444
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

769
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6265
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1306
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2015
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2241

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

280

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

570

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1337

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

796
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

673
01.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

332
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2404
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

993 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

762
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1161
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1560
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

673
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

985
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

597
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2265 7