В Івано-Франківську взято під варту 39-річну жінку, котру спіймали за руку при здійснені нею незаконних операцій з наркотичним медичним препаратом «еднок» (бупренорфін). Проти мешканки обласного центру порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України – збування наркотичної речовини.
За інформацією з відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Івано-Франківській області, оперативники з’ясували, що наркотичний анальгетик потрапляв на нелегальний ринок наркотиків з легального обігу. Зокрема, певні дози медпрепарату отримують учасники програми замісної підтримуючої терапії для лікування або реабілітації наркозалежних осіб. Загальновідомо, що в Івано-Франківську ця програма діє за рахунок міжнародних благодійних фондів на базі обласного наркодиспансера. Фігурантку кримінальної справи затримали після того, як було задокументовано факт продажу 0,4 грама наркотичного анальгетика сторонній особі за 100 гривень.
Прикметно, що за останній місяць це вже другий випадок, коли працівники міліції документують факти витоку підконтрольних медпрепаратів наркотичної дії з об’єктів легального обігу. І вдруге, збором, а, отже, втягненням інших людей у наркоманію займаються особи, що отримують медпрепарати за програмою замісної підтримуючої терапії. Наприкінці червня в Івано-Франківську затримали також жінку, котра займалася збутом таблеток метадолу. Зараз вона притягується до кримінальної відповідальності, перебуваючи під арештом.
За збування психотропних речовин, а бупренорфін (еднок) є наркотиком синтетичного ряду, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Однак у цьому випадку найбільше занепокоєння викликає інша обставина. Еднок – це медпрепарат, періодичне вживання якого викликає сильну залежність і згодом постійну потребу даного виду «коліс». Це шлях до наркоманії, з лещат якої вибратися майже нереально.
Після того, як вдруге поспіль і за короткий проміжок часу зафіксовано факти витоку підконтрольних медпрепаратів з одного й того ж закладу виникає запитання: чи потрібна така замісна терапія, якщо ліки для одних стають отрутою для інших.
