На Прикарпатті створили музей УПА на місці радянської катівні

 

Минулої неділі в селищі Перегінськ, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 70-річчя Української  Повстанської Армії відкрили Музей УПА. «Була катівня, а тепер – осередок пам’яті», – сказав про музей голова місцевого Братства УПА Ярослав Депутат. Експозиція розмістилася в будівлі, де наприкінці 40-х та у 50-х роках минулого століття знаходилася районна тюрма НКВС.



«.Відкриття Музею УПА – данина пам’яті закатованим і вбитим повстанцям із усієї Рожнятівщини, а також данина поваги молодого покоління ветеранам УПА, які вижили у кривавій боротьбі за Україну в Другій світовій війні», – зазначила на урочистостях голова селища Ірина Люклян. Перегінське Братство УПА налічує всього 30-ть вояків. «Більшість уже немічні й лежачі», – з гіркотою повідомив голова Братства Ярослав Депутат. За його словами, архів обласного Музею визвольних змагань зберігає дані про 17 тисяч повстанців, які поклали свої життя у лавах УПА в збройній боротьбі проти радянських та фашистських окупантів. Частина – були затримані і загинули в застінках НКВС. Зокрема, і в Перегінську.



Наприкінці 1940-х – на початку 1950-х  років саме в Перегінську містилася окружна тюрма, куди енкаведисти звозили повстанців та тих, кого підозрювали у співпраці із ними. «З підвалів катівні живим не виходив ніхто», – каже пан Депутат. Частина замордованих похована на сільському цвинтарі. Є свідчення, що ще 117 душ, які були вбиті за те, що допомагали упівцям, не мають упокоєння. Їхні тіла лежать у безіменній братській могилі, яка все ще не знайдена. «Це наше завдання, нас усіх, – віднайти і по-християнському перепоховати героїв», – відзначив колишній голова районного КУНу, депутат Івано-Франківської обласної ради Володимир Семко.



Історію героїчної боротьби прикарпатців відтворює експозиція перегінського Музею УПА. Виставка створена на основі експонатів з приватної колекції відомого на Рожнятівщині збирача старожитностей Богдана Бачкура. «Маємо дві зали, – пояснює колекціонер з Верхнього Струтина. – В одній виставлено фотографії та автентичні речі з побуту повстанців. А також зброю, військову форму, нагороди й атрибутику УПА. В другій залі представлено роботи художників 1950-70-х років, які відображали боротьбу українського народу».



«Сьогодні такі часи, що за Україну знову треба боротися, – наголосив відомий прикарпатський правозахисник та меценат, кандидат в народні депутати України Володимир Грабовецький. – Нам іще потрібно вибороти, щоби на нашій українській землі утвердилася українська влада. Щоби Український повстанський рух отримав державне визнання. І наші герої були гідно пошановані. Це – одне із головних моїх завдань як народного депутата в парламенті».



З часом, повідомили організатори, Музей буде представляти не тільки героїчну сторінку УПА в історії Перегінська і району, а й ілюструватиме визвольні змагання краю впродовж усього 20 століття. Жителів Прикарпаття закликали поповнювати його експозицію.

 

 

 

 

 

 

 

Музей УПА на місці радянської катівні

 

Минулої неділі в селищі Перегінськ, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині, з нагоди відзначення 70-річчя Української  Повстанської Армії відкрили Музей УПА. «Була катівня, а тепер – осередок пам’яті», – сказав про музей голова місцевого Братства УПА Ярослав Депутат. Експозиція розмістилася в будівлі, де наприкінці 40-х та у 50-х роках минулого століття знаходилася районна тюрма НКВС.

 

«Відкриття Музею УПА – данина пам’яті закатованим і вбитим повстанцям із усієї Рожнятівщини, а також данина поваги молодого покоління ветеранам УПА, які вижили у кривавій боротьбі за Україну в Другій світовій війні», – зазначила на урочистостях голова селища Ірина Люклян. Перегінське Братство УПА налічує всього 30-ть вояків. «Більшість уже немічні й лежачі», – з гіркотою повідомив голова Братства Ярослав Депутат. За його словами, архів обласного Музею визвольних змагань зберігає дані про 17 тисяч повстанців, які поклали свої життя у лавах УПА в збройній боротьбі проти радянських та фашистських окупантів. Частина – були затримані і загинули в застінках НКВС. Зокрема, і в Перегінську.

Наприкінці 1940-х – на початку 1950-х  років саме в Перегінську містилася окружна тюрма, куди енкаведисти звозили повстанців та тих, кого підозрювали у співпраці із ними. «З підвалів катівні живим не виходив ніхто», – каже пан Депутат. Частина замордованих похована на сільському цвинтарі. Є свідчення, що ще 117 душ, які були вбиті за те, що допомагали упівцям, не мають упокоєння. Їхні тіла лежать у безіменній братській могилі, яка все ще не знайдена. «Це наше завдання, нас усіх, – віднайти і по-християнському перепоховати героїв», – відзначив колишній голова районного КУНу, депутат Івано-Франківської обласної ради Володимир Семко.

Історію героїчної боротьби прикарпатців відтворює експозиція перегінського Музею УПА. Виставка створена на основі експонатів з приватної колекції відомого на Рожнятівщині збирача старожитностей Богдана Бачкура. «Маємо дві зали, – пояснює колекціонер з Верхнього Струтина. – В одній виставлено фотографії та автентичні речі з побуту повстанців. А також зброю, військову форму, нагороди й атрибутику УПА. В другій залі представлено роботи художників 1950-70-х років, які відображали боротьбу українського народу».

«Сьогодні такі часи, що за Україну знову треба боротися, – наголосив відомий прикарпатський правозахисник та меценат, кандидат в народні депутати України Володимир Грабовецький. – Нам іще потрібно вибороти, щоби на нашій українській землі утвердилася українська влада. Щоби Український повстанський рух отримав державне визнання. І наші герої були гідно пошановані. Це – одне із головних моїх завдань як народного депутата в парламенті».

З часом, повідомили організатори, Музей буде представляти не тільки героїчну сторінку УПА в історії Перегінська і району, а й ілюструватиме визвольні змагання краю впродовж усього 20 століття. Жителів Прикарпаття закликали поповнювати його експозицію.


15.10.2012 5088 0
Коментарі (0)

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1768 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4450
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2454
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2677
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5750
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21520

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

457

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1267

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1228

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

2027
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15870
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7865 3
15.06.2026

Багато людей додають більше часнику до раціону, сподіваючись зміцнити імунітет і захиститися від застуди. Утім, дієтологи наголошують: цей продукт не є імуномодулятором, хоча й має низку корисних властивостей.  

26836
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

460
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4176
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

1145
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

1058
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2375 1
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

444
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

759
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1007
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1949