В Галичі провели ІІ Міжнародну наукову конференцію ««Слово о полку Ігоревім» та його доба (на посвяту Ярославу Осмомислу)».
Її організаторами виступили Міністерство культури України та Національний заповідник «Давній Галич».
Захід стосувався проблематики однієї з найбільш відомих давньоруських поетичних пам’яток, героїчної поеми ХІІ століття – «Слова о полку Ігоревім». Даний твір відомий в наукових колах та серед читацької аудиторії з кінця ХІХ століття, на даний час йому присвячено більше семи сотень дослідницьких праць.
В роботі конференції взяли участь територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідія Максимяк, заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Іваницький, голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин, керуючий справами Галицької районної ради Мирослав Бобрис, більше двох десятків науковців з різних регіонів України та Російської Федерації.
Відкрив конференцію генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. У вступному слові він акцентував увагу на тому, що «…постать князя Ярослава Осмомисла потребує більшої уваги в історіографії – як в українській, так і світовій. Особа Осмомисла, його діяльність повинна бути більш дослідженою та «рекламованою»». Керівник Заповідника закликав дослідників до дискусії, «…адже конференція повинна продовжити наукові обговорення, без кінцевих «крапок», оскільки кожен науковець має змогу в майбутньому внести свій вклад в дослідження…».
Заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Іваницький передав присутнім вітання від голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка і наголосив на тому, що його приїзд на конференцію не є випадковим, - адже на всіх заходах Заповідника є постійно представники обласної влади, зокрема управління культури, національностей та релігій. Обласна влада і Заповідник мають, на думку Р.Іваницького, спільне завдання – популяризувати туристичні можливості краю. Щодо проблематики конференції, то очільник гуманітарного департаменту облдержадміністрації зауважив: «Поема «Слово о полку Ігоревім» завжди буде цікавою всім поколінням, як сучасникам, так і їхнім наступникам. Дякую Заповіднику, який приймає активну участь в популяризації знань про історію Прикарпаття! Вважаю позитивом конференції видання грунтовного збірника матеріалів!». Також, Р.Іваницький повідомив науковцям про можливе отримання копій документів, які стосуються Скиту Манявського з архіву в м. Бухарест (Румунія).
Представник Міністерства культури України Лідія Максимяк та голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин привітали присутніх з початком роботи конференції, побажали нових відкриттів. Ними підкреслено, шо конференція є великим полем діяльності для конструктивної праці науковців.
Представник місцевого самоврядування району Мирослав Бобрис ствердив той факт, що конференція відповідає потребам сучасності – зокрема, питанням єдності українських земель.
Робота конференції складалася з кількох складових: пленарного засідання, ознайомлення науковців з проектом пам’ятника Ярославу Осмомислу, секційного засідання, товариських зустрічей.
На пленарному засіданні виступили: Людмила Ромащенко, д-р філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (доповідь «Автор «Слова о полку Ігоревім» за версією Богдана Лепкого»); Степан Пушик, к-т філологічних наук, професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (доповідь «Князь Володимир Ярославович Галицький як автор «Моління Даниїла Заточеника» та «Слова о полку Ігоревім» та деякі нові розшифрування темних місць цих творів»); Сергій Тупик - директор Державного історико-культурного заповідника у місті Путивлі (доповідь «У Путивлі граді...»); Ігор Коваль, к-т історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (доповідь «Привісні давньоруські печатки галицьких князів і єпископів як важливе джерело вивчення історії та сакральної культури епохи «Слова о полку Ігоревім») та Григорій Пєвцов - член Спілки письменників Москви (доповідь «Об особенностях поетического перевода К. Бальмонта «Слова о полку Игореве»). Саме вони задали тон наступним обговоренням та дискусіям.
На огляд присутніх було представлено модель пам’ятника князю Ярославу Осмомислу, який планується встановити поруч фундаментів Успенського собору у с. Крилос. Над проектом працює авторський колектив у складі: Володимира Цісарика, викладача Львівської національної Академії мистецтв та архітекторів Василя Петрика і Олександра Береговського. На даний час Заповідником «Давній Галич» готується необхідна проектна документація щодо пам’ятника, яка буде надана на розгляд Крилоської сільської ради.
На секційному засіданні виступили ряд науковців. Зокрема: СеменПобуцький,МаріяКостик, Леся Михальчук, ТарасЗіньковський, Ганна Жолоб, Оксана Харук, Галина Величко, Богдана Труханівська та ін. Тематика повідомлень була різноплановою, але стрижнем залишалася героїчна поема ХІІ ст.: «Піднесення Галича в епоху «Слова о полку Ігоревім»», «Київська політика князя Ярослава Осмомисла та Іван Берладник», «Історія українського народу в «Слові о полку Ігоревім»», «Правителі династії Романовичів на сторінках Великопольської хроніки», «Печатки християнства й перші єпископи в Галицько-Волинській державі», «Вивчення культурноісторичного спадку Середньовічного Галича через призму його мовно-релігійних особливостей», «Елементи язичництва у «Слові о полку Ігоревім»», «Питання релігії у «Слові о полку Ігоревім»», «Галич на перехресті торгових шляхів (ХІ-ХП ст.)» та ін.
Загалом, на конференції прозвучало багато цікавих повідомлень, для яких був характерним елемент наукової новизни. Вони стосувалися поглядів на етнографічні звичої та обряди ХІІ ст., походження слів, новітніх знахідок «чорних археологів» на теренах Давнього Галича.
Генеральна дирекція Національного заповідника грунтовно підійшла до підготовки конференції: видано 259-ти сторінковий збірник матеріалів, книгу Степана Пушика «Нове про «Слово о пльку Ігоревь…». Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олегового. Переклад, реконструкція тексту, розшифрування темних місць» та інформаційний вісник заповідника «Спадщина» (№3, листопад). За результатами роботи конференції прийнято резолюцію.
Другого дня, 9 листопада, учасники конференції мали змогу відвідати ряд цікавих об’єктів Національного заповідника «Давній Галич» - Музей історії Галича, Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, Музей караїмської історії та культури.
