На нараду запросили підприємців — власників крамниць, у яких було не видавали фіскальні чеки при продажу підакцизних товарів — алкоголю і тютюну. Відгукнулися близько двох десятків.
Як зазначив начальник управління економічного розвитку міста Юрій Соколовський, у міському бюджеті на цей рік було прораховано надходження акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами — на основі надходжень попереднього року і з урахування прогнозованого зростання цін на алкогольні та тютюнові вироби.
Нагадаємо: акцизний податок становить 5% від роздрібної ціни. Однак за підсумками першого півріччя виявилося, що міський бюджет не отримує очікуваного доходу, а по ряду підприємців є зменшення оплати. Відтак розпорядженням міського голови було утворено постійну комісію з моніторингу за здійсненням роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Її основними завданнями є аналіз стану надходжень коштів до бюджету Калуської міської територіальної громади від сплати акцизного податку, проведення роз’яснювальної роботи з суб’єктами господарювання, моніторинг за здійсненням роздрібної торгівлі підакцизними товарами на території Калуської громади шляхом проведення рейдів-оглядів на об’єктах тощо. Зокрема, за словами Юрія Соколовського, проводяться контрольні закупівлі підакцизних товарів з метою перевірки видачі фіскальних чеків.
Як ішлося на нараді, річний план надходжень від акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними і тютюновими виробами становить 21 млн 46 тис. гривень. За вісім місяців оку до бюджету надійшло 11 млн 206 тис. гривень при плані на цей період близько 14 млн гривень. Недовиконання становить майже 2,8 млн гривень. Цього року акцизу бюджет отримує менше, ніж попереднього: за вісім місяців 2020 року надійшло понад 12,5 млн гривень. Це при тому, що алкоголь і цигарки подорожчали.
На нараді підприємці озвучували свої версії зменшення сплати акцизу:
- малий бізнес не витримує конкуренції з великими мережами магазинів, зокрема, АТБ;
- люди менше відвідували магазини через карантинні обмеження (проте минулого року періоди жорстких карантинних обмежень були навіть тривалішими);
- цього року люди більше заощаджують і менше купують;
- минулого року вдома були заробітчани, а цього року вони за кордоном, відповідно, і попит на підакцизні товари впав тощо.
Усі ці аргументи могли б пояснити зменшення обсягу продажу алкоголю і тютюну та як наслідок надходження від акцизу на них до міського бюджету, якби в усіх калуських крамницях покупцям видавали фіскальні чеки.
Проте, як показали контрольні закупівлі, які провели впродовж серпня, більшість такі чеки не видають. За словами Юрія Соколовського, підакцизні товари купували у 86-ти торгових точках і лише в 28-ми покупцеві видали фіскальний чек. Це менше третини. Більше того, з’ясувалося, що деякі суб’єкти господарювання платять за ліцензію більше, ніж отримують доходу. Виходить, вони продають підакцизні товари собі на збиток. Юрій Соколовський наголосив: акциз оплачує покупець, податок закладено в ціну товару. А його несплата підприємцями — серйозне порушення. Метою наради є пошук взаєморозуміння з підприємцями. Посадовець запевнив: міська влада сприяє і сприятиме бізнесу, не хоче перевірок і штрафів, проте розраховує на те, що й підприємці не ухилятимуться від сплати акцизного податку.
Основний аргумент підприємців щодо результатів контрольних закупівель — можлива халатність продавців. Адже зараз знайти людину на таку роботу непросто, а підготовлену — й поготів. Також підприємці обурювалися тим, що міська влада звертається до податкової та ініціює перевірки. Такого, за їхніми словами, в інших містах не роблять.
Як повідомив на нараді представник податкової, в 2021 році в Калуші перевірили 32 магазини, з яких 14 — за зверненнями міської влади. За підсумками перевірок на суб’єктів господарювання наклали 972,4 тис. гривень штрафу. Причому порушення виявляли в усіх без винятку перевірених торгових точках. Відтак середній штраф на підприємця — понад 30 тис. гривень. Найбільш поширені порушення — невидача фіскальних чеків, порушення ведення податкового обліку (продаж не облікованого товару), відсутність ліцензій, відсутність касового апарату (виявляли і по два касові апарати), продаж алкоголю за цінами, які є нижчими за мінімальні.
Штрафи надходять до державного бюджету.
