В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась нарада користувачів мисливських угідь Івано-Франківської області.
Нарада відбулась під головуванням начальника управління Руслана Осташука, за участі представників прокуратури, районних мисливознавців, інженерів мисливознавців лісгоспів, голів обласної та районних організацій УТМР, директорів та мисливознавців мисливських господарств, повідомляє Фіртка із посиланням на прес-службу ОУЛМГ в Івано-Франківській області.
«Сьогодні ми зібрались, щоб проаналізувати стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь, обговорити основні проблеми у галузі мисливства та напрацювати шляхи їх вирішення», - повідомив начальник управління Руслан Осташук.
Користувачами мисливських угідь в Івано-Франківській області є 52 мисливських господарства (з яких 14 підприємств Івано-Франківського ОУЛМГ, 16 районних організацій Українського товариства мисливців та рибалок та 22 підприємства інших форм власності). У порівнянні з попереднім періодом загальна площа угідь області зменшилась до близько 270 тис. га (на 30% усіх угідь області). Це зумовлено збільшенням площ населених пунктів та виключенням з мисливських угідь об’єктів природо-заповідного фонду.
На нараді заслухали Геннадія Мельничука – завідувача сектором мисливського господарства Івано-Франківського ОУЛМГ, який наголосив, що не всіма користувачами мисливських угідь області ведеться належна охорона, відтворення та раціональне використання ресурсів тваринного світу.
«Ми знаємо наскільки сьогодні гостро стоїть питання нашої біологічної безпеки, яка тісно пов’язана із веденням мисливського господарства. Зокрема, є загроза розповсюдження чуми у кабанів. Не меншою загрозою є і розповсюдження сказу у лисиць. Щорічно налічують близько 20-ти таких випадків. Тому мисливські угіддя повинні мати ефективного господаря, тобто користувача, який зможе забезпечити належну охорону та проведення комплексу всіх біотехнічних заходів, що покращать стан ведення мисливств. Умови ведення мисливського господарства чітко встановлені у договорі, який укладає кожне мисливське господарство із управліннями та затверджує сесія обласної ради. На початку серпня районні мисливознавці провели перевірки виконання умов договорів з користувачами, більшість з яких дотримуються вимог, проте є й певні зауваження. Зокрема, три господарства взагалі не надали матеріалів для проведення перевірки», - розповідає Мельничук.
Основними чинниками, що стримують ріст чисельності дичини, є браконьєрство, висока щільність хижаків та недостатній обсяг біотехнічних заходів, наприклад, підгодівля диких тварин концентрованими кормами.
Негативно впливають на стан ведення мисливського господарства низький рівень вкладання коштів в охорону та відтворення мисливських тварин, недостатня чисельність єгерів в угіддях, відсутність службової зброї, автотранспорту та засобів для фіксації проявів браконьєрства.
Окрім цього, Геннадій Мельничук нагадав про суттєве збільшення сум відшкодування збитків за браконьєрство.
Заслухавши працівників управління, представників правоохоронних органів, начальника відділу Держпродспоживслужби та голів організацій УТМР, Руслан Осташук підбив підсумки наради, вказавши на відсутність системного підходу до ведення мисливського господарства.
Начальник управління наголосив на низькій заробітній платі єгерів та зобов’язав керівників мисливських господарств привести штат єгерської служби до вимог чинного законодавства.
«До вересня ми проведемо перевірку всіх користувачів мисливських угідь та проаналізуємо стан виконання договорів, що укладені з ними. За невиконання вимог законодавства управління буде ставити питання перед обласною радою про позбавлення права користування мисливськими угіддями неефективних користувачів», - підсумував Руслан Осташук.
