Громадськість, історики, краєзнавці та активісти партії «ВОЛЯ» провели круглий стіл на тему: «Архів УПА с. Пістинь: національно-історичні паралелі», на якому обговорили значення нещодавньої знахідки – документів УПА Коломийського та Косівського районів.
Косівський лісничий Петро Пліхтяк при відновленні криївки у селі Пістинь відкопав бідон, у якому знайшов архіви УПА Коломийського та Косівського районів. Важливі документи в землі зберігалися 65 років.
Оцинковане нутро бідона врятувало унікальні артефакти. Коли дослідники відкрили знахідку – побачили стоси документів: пронумеровані архіви, списки селян, вивезених у Сибір, загиблих упівців та так званих винищувачів. У записах йшлося про дві сотні "стрибків".
Так місцеві називали «істребітєлєй» – тих, хто формував диверсійні загони, що ходили селами та під виглядом партизанів знущалися над місцевими.
Також у заіржавілому сховку знайшли агітаційні листівки, накази, розпорядження, список вчителів, яких завербували націоналісти, аби вони школярам передавали потрібну інформацію.
Серед документів чимало бухгалтерських записів: витрати на опалення та заготівлю дров у сільські школи, матеріальна допомога родинам тих, кого вивезли у заслання, витрати на господарку, закупівлю одежі та чобіт і навіть опис посадженого лісу та порід дерев. А ще були вірші. Усе посортоване у папки та датоване за роками – від 1946 до 1951.
«Це не випадково, що ми знаходимо документи УПА саме зараз. Маємо особливий час, коли виявляється і відкривається правдива українська історія. Наше завдання – максимально її поширювати», – відзначив Петро Пліхтяк.
На Прикарпатті від часу незалежності було знайдено шість сховків із документами УПА, чотири з них у Косівському районі.
Пістинський архів з-поміж інших зберігся найкраще. Наразі він знаходиться в селі.
Сільський голова Пістині Тарас Бейсюк наголосив на необхідності національно-патріотичного виховання дітей на прикладі знайдених архівів.
«За допомогою таких документів, забуте минуле та народна історична пам’ять повертаються до нашої уваги. УПА – це своєрідний історичний феномен, адже її членам вдалось створити державу в державі, і коли вдень панувала радянська влада, вночі – до влади приходили упівці. Більше того, ця держава особливо дбала про власні кадри, їх навчання, військову підготовку і т.д.» - висловився кандидат історичних наук, доцент Микола Вітенко.
На засіданні круглого столу піднімалося питання про подальшу долю архіву. З цього приводу висловився директор музею визвольної боротьби Ярослав Коретчук, зазначивши, що знайдені документи повинні знаходитись у музеї, де їх зможуть дослідити та оцінити науковці.
Таким чином, десятки тисяч людей, які щорічно відвідують музей, матимуть змогу ознайомитись з історичними пам’ятками нашої землі та діяльністю українського підпілля, що поверне з небуття імена людей, які боролись за нашу незалежність.
Активіст партії «ВОЛЯ», модератор дискусії Любомир Стринаглюк висловив власні враження щодо Пістинського архіву, і зазначив, що підпільники з даних документів постають як повноправні господарі землі, сприймають окупантів як вороже середовище, ведуть повноцінне життя (читають літературу, оцінюють те, що відбувається в зоні криївки, аналізують соціально-політичну ситуацію в окупованій території).
Один із пошуковців архіву, лісничий Петро Пліхтяк повідомив, що 14 жовтня 2015 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, очікується відкриття туристичного комплексу на місці криївки.
Тут планують розробити безкоштовний туристичний маршрут, де відвідувачі зможуть відпочивати, оздоровлюватись та вивчати українську історію.
