Бистрецька школа Верховинського району Івано- Франківської області Діти тут не тільки вчаться , а й живуть , так як добиратися до батьківського дому далеко , та ще й в гору.. Діти тут не тільки вчаться , а й живуть , так як добиратися до батьківського дому далеко , та ще й в гору.
У школі зовсім небагато дітей - по 5-7 учнів у кожному класі , яких всього п'ять , а старшокласників немає і в помині. Після канікул , відсвяткувавши 1 вересня, маленькі гуцули переселяються до школи. Адже від неї до найближчих будинків - як мінімум 5 км пішки, туди навіть шкільний автобус не їздить.
У школу - ні світ ні зоря.
Педагоги кажуть, що для гірських районів такі школи - єдиний спосіб забезпечити дітей освітою. Адже тутешні села розкидані по горах на десятки кілометрів. Щоб встигнути до першого уроку, дітям довелося б виходити з дому на світанку.
« Якщо школяр буде витрачати по чотири години на день тільки на дорогу, то звідки у нього візьмуться сили і бажання вчитися, - каже Василь Гуцуляк , начальник управління освіти, сім'ї , молоді та спорту Верховинської РДА. - А коли діти живуть при школі , ми можемо сподіватися на позитивні результати в навчанні».
Семикласниця Марина вже не перший рік влітку готується не тільки до навчання , а й до переїзду до школи. Щоденно повертатися додому вона не може - її будинок занадто високо в горах .
«Раніше я ходила по шість кілометрів до школи і назад. Рано вранці ще темно і трохи страшно, особливо восени та взимку» , - розповідає дівчинка.
Крім Марини в сьомому класі навчаються ще двоє дітей. Вони теж будуть жити в школі. Аж до завершення навчального року.
«У нас дві спальні - для дівчаток і для хлопчиків. Разом з хлопцями ночують виховательки» , - пояснила директор школи Василина Палійчук.
Інтернет є - світла немає.
Хлопцям з гірських селищ доводиться ставитися до уроків серйозніше , ніж їх рівнинним ровесникам : у класах , де дітей можна перерахувати по пальцях, сподіватися на те, що не запитають, - марно.
« За 40 хвилин уроку кожної дитини я питаю по кілька разів. У нас немає такого , щоб проспав, забув, не вивчив урок. Так що готуються діти дуже старанно » , - розповідає вчителька Марія Готич .
Крім підручників і бібліотеки , в розпорядженні маленьких горян навіть комп'ютерний клас - цілих чотири комп'ютери і навіть доступ в інтернет.
«Ми можемо користуватися інтернетом , але тільки через модем. Правда , зараз світла в школі немає, нещодавно дроти обірвало » , - скаржаться діти.
Педагоги сподіваються , що найближчим часом електропостачання у школі відновлять. Адже без нього дітям доведеться вчити уроки по-старому - при свічках, пише Погляд.
