На Прикарпатті майстриня з Черкас створює містичні ляльки (ФОТО/ВІДЕО)

Ельфи, шамани, мавки та монстри - ось такі містичні ляльки виготовляє майстриня Ірина Чик, яка живе на Прикарпатті.

Творіння лялькарки мають незвичний та дещо страхітливий вигляд, проте від деталей неможливо відірвати погляд, пише Фіртка з посиланням на Суспільне.

“Реакція різна. Багато людей спочатку кажуть, що страшні, потім придивляються і їм подобається. Але можу точно сказати одне - вони завжди збирають багато людей”, - розповідає майстриня.

Шити Ірина почала ще в дитинстві. Каже, творчою була змалечку:

“Зі семи років шила на машинці, в мене бабуся шила, тож був доступ. Дуже любила лялькам шити і малювати. Я постійно була в якійсь творчості”, - пригадує дівчина.

Незвичні ляльки почала виготовляти близько шести років тому.

“Я ніколи цьому не вчилася, але коли перший раз взяла глину, просто це вміла, навіть не знаю як. Я ще люблю жартувати, що це в мене з минулого життя. Я навіть не знаю, як прийшла до таких іграшок. Вони просто з'явилися в моїй голові”, - каже Ірина Чик.

Всі її іграшки унікальні, однакових немає:

“Всі іграшки різні і всі в одному екземплярі. Мені здається, що я навіть не зможу повторити, копію зробити”.

Образи для кожної вигадує сама. Під час роботи лялькарка ніколи не малює ескізи.

“Я просто з уяви роблю її. Сама іграшка до мене приходить і все”, - розповідає Ірина.

На нові ідеї дівчину часто надихає природа.

“Я люблю дуже природу, думаю, що і з неї йде натхнення. Люблю такі містичні історії та легенди читати. Карпати люблю. Постійно в походи ходжу. Я думаю, що це надихає мене. Коли йдеш в поході, і там лежать коріння дерева, і воно нагадує якесь створіння. В природі дуже багато таких речей, які люди не помічають”, - каже майстриня.

Ірина розповідає, що часто у ляльках використовує різні природні елементи. Наприклад, у тій, над якою працює зараз, - справжнє пір’я ворони.

На виготовлення однієї ляльки витрачає 2-3 дні, а іноді - і цілий тиждень.

“Матеріал для обличчя та рук - це все ліплено з лялькової пластики. Я спочатку уявляю іграшку, випікаю. Потім тоную пастеллю, розмальовую фарбами акриловими очі, якщо треба, веснянки, а потім лакую. Коли це вже все готове - шию тіло. Для кожної іграшки - це окрема викрійка”, - описує процес Ірина.

Особливою та улюбленою лялькою мисткині є шаман. Створила її близько двох років тому.

“Як саме його придумала, не пам’ятаю, але пам’ятаю, що у задумі він полює на злих створінь. Я його не продаю, про нього багато питають, хочуть купити, але я ще не продаю, він мені такий близький, дуже його люблю. В нього багато деталей: книжечка заклять, є руни”, - показує майстриня.

Створює своїх персонажів Ірина Чик вдома, зазвичай вночі.

“Я дуже люблю працювати вночі. Взагалі ніч для мене - це такий творчий період, в тебе думки по-іншому, ти мислиш по-іншому, тебе нічого не відволікає і ти повністю занурюєшся в роботу”, - ділиться лялькарка.

Стіл, за яким працює, – особливий. Під скляною поверхнею - справжній мох з Карпат та різноманітні сувеніри з різних країн.

“Я взагалі люблю звідусіль привозити різні деталі, я їх в стіл збираю. В мене це не тільки з України. Є з Румунії, Греції, Хорватії, Сербії. Звідусіль, де я буваю, привожу різні камінчики, дерев’яшки, дуже багато незвичайних таких деталей”, - каже Ірина Чик.

Зараз, окрім іграшок, Ірина почала виготовляти брошки. Перша – це її портрет, каже лялькарка: “Це взагалі я робила для себе, це автопортрет - брошка. Це фосфорна глина, вона світиться у темряві”.

За освітою Ірина - психолог. Родом з Черкас, має там майстерню. На Прикарпаття переїхала до чоловіка.

“Франківськ я просто обожнюю. Він мені такий творчий. Дуже люблю “стометрівку”. Гуляєш по центру, а місто просто дихає творчістю, купа деталей архітектури. Я тут живу майже п'ять років, ходжу і кожного разу щось нове помічаю”, - ділиться Ірина.

Нагадаємо, у Ваґабундо експонують виставку живопису франківської тату-майстрині.

Фотогалерея


15.11.2020 7041
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1651
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

955
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1437
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2654 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3744
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3236 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

799

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

436

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

351

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1002
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5154
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10533 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9004
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7539
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

831
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1024
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1303
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15783
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

206
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1351
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1758
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1659