В Івано-Франківську відбулось засідання координаційної ради з питань будівництва малих гідроелектростанцій. Предметом розгляду ради було погодження будівництва двох міні-ГЕС у селі Голошині Верховинського району.
Перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк зазначив, що адміністрація не планує “автоматом” надавати дозволи на спорудження таких споруд і кожен проект розглядатиме індивідуально.
Заступник начальника департаменту промисловості та інфраструктури ОДА Вадим Козленко повідомив, що в 2009 році підприємець В. Миронюк виступив замовником будівництва каскаду з чотирьох гідроелектростанцій на річці Білому Черемоші в межах села Голошина.
З цією метою було укладено договір оренди землі на ділянку площею 1,3 га. Наприкінці 2010 року В. Миронюк передав половину земельної ділянки в суборенду ТОВ “Гідропауер”, а також проектну документацію на дві міні-ГЕС (у верхів’ї річки та у низинній частині русла). Таким чином, ТОВ “Гідропауер” планує побудувати одну міні-ГЕС №1 руслового типу потужністю 480 кВт, а також міні-ГЕС №2 - дериваційного (тунельного) типу потужністю 990 кВт.
Прихильників чимало
Фахівці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу зробили науково-екологічну експертну оцінку проекту. Як зазначила професор кафедри екології ІФНТУНГ Людмила Архипова, така діяльність не матиме тривалого регіонального впливу на стан природної екосистеми. За її словами, локальний негативний вплив на гідроекосистему річки Білого Черемошу встановлено як допустимий. Перший заступник голови Верховинської райдержадміністрації Юрій Сіренчук заявив, що районна влада не заперечує проти проекту в разі, якщо будівництво буде проводитись відповідно до проектної документації.
Сільський голова Голошина Олексій Федорчак повідомив, що село підтримує реалізацію проекту. За його словами, з інвесторами укладено соціальну угоду, яка дозволить отримати по 200 тис гривень із кожної з чотирьох міні-ГЕС, тобто загалом 800 тис гривень. Така сума викликала подив у Василя Плавюка, який порадив сільському голові “не продаватись так дешево”. За словами О. Федорчака, сільська рада планує побудувати за ці кошти дитячий садок. Крім того, сільський голова переконаний, що прихід інвесторів дасть додаткові робочі місця, а також збільшить надходження до бюджету села, адже компанію зареєстровано в Голошині і вона сплачуватиме тут місцеві податки.
Однак директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Михайло Бойко зазначив, що є чимало питань з приводу екологічної безпечності таких станцій. Важливого значення набуває питання протипаводкового захисту берегів річки. Крім того, екологічну оцінку проведено лише для однієї станції, а не для каскаду з чотирьох міні-ГЕС.
Незалежні екологи - проти
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко (м. Київ) жорстко розкритикувала проект і плани інвесторів щодо спорудження каскаду міні-ГЕС. За її словами, об’єктивна екологічна експертиза проекту доведе, що будівництво каскаду станцій на невеликій території може знищити екологію річки. За її словами, інтерес інвесторів до таких проектів зрозумілий, адже вони хочуть скористатися “зеленим тарифом” і зібрати “куш” з наших податків.
У процесі обговорення з’ясувалось, що побоювання щодо можливості обміління річки у нижній частині течії є небезпідставними. Гідрологічний режим річок, який використовувався для розрахунку екологічних ризиків проекту, обраховано для 1958-1988 років. На думку депутата івано-Франківської обласної ради, члена екологічної комісії Василя Головчака, за цей час характер водності у річках змінився. Цей факт потрібно врахувати в проекті і зупиняти роботу станцій у період нересту. За словами депутата, є питання щодо будівництва дериваційної станції, адже для цього треба копати тунель, зокрема з використанням вибухівки. Сумнівними є й економічні переваги проекту. Як повідомив Василь Головчак, у сусідньому Закарпатті міні-ГЕС постачають лише 0,01% електроенергії у пікові періоди споживання, тож чи варто нищити екологію заради такої мізерної вигоди?, - пише газета Галичина.
Тетяна Тимочко заявила, що будівництво греблі на нижній станції може збільшити сейсмічну небезпеку. Перед станцією утвориться так зване водне “дзеркало” глибиною шість метрів, яке тиснутиме на греблю і може спровокувати землетрус. Якщо врахувати, що ця частина Карпат входить до сейсмічно активної зони Вранча, то такі побоювання мають свою основу. Також Білий Черемош є частиною європейської екологічної мережі. Крім того, за словами Тимочко, будівництво ГЕС назавжди перекреслить перспективи розвитку туризму в цьому регіоні. Як приклад вона назвала міні-ГЕС у Дземброні, котра стоїть “потворою посеред села”. Зазначимо, що сьогодні Голошино туристів не приймає, адже до високогірного населеного пункту немає доброї дороги. Як сказала Тетяна Тимочко, екологи виступають проти будівництва міні-ГЕС у верхів’ях річок, адже це може спричинити дефіцит води у нижній частині течії річки. За її словами, владі доцільно розглядати нові проекти в нижній течії річок або відновлювати старі станції, які працювали в часи СРСР.
Представник ТОВ “Гідропауер” Антон Синюк повідомив, що інвестор готовий доопрацювати проектну документацію. На станціях встановлять німецьке та чеське обладнання, яке гарантує безпечну роботу гідроспоруд. Крім того, компанія проведе протипаводковий захист території, а також виконає умови соціальної угоди з сільською радою.
Економіка вигідна інвесторам
Будівництво міні-ГЕС є достатньо суперечливим з економічної точки зору. Собівартість кіловата електроенергії на таких станціях є вдесятеро більшою, ніж на гідротурбінах великої потужності і залежно від багатьох факторів коливається на рівні 5 центів за кВт. Однак держава купує таку електроенергію за так званим “зеленим тарифом”, який у липні затверджено на рівні 1,26 грн за кіловат. Кошти на купівлю електроенергії за “зеленим тарифом” компенсує бюджет, тобто в кінцевому підсумку за електроенергію з міні-ГЕС заплатять платники податків.
Що стосується голошинського каскаду, то комісія поки що відмовилась надати погодження на спорудження двох станцій ТОВ “Гідропауер”. Однак до цього питання знову повернуться в серпні, коли інвестори опрацюють зауваження координаційної ради та усунуть недоліки у проектній документації.
