У Галицькій громаді на Івано-Франківщині у серпні 2024 року демонтували останні шість радянських пам’ятників, що перебували на балансі міськради. Водночас у селах Отинійської громади залишаються вісім монументів.
Про це повідомляє Суспільне, пише Фіртка.
Їх селищна рада не демонтувала, аргументуючи тим, що пам’ятники охороняються законом, як об’єкти культурної спадщини. Згідно з розпорядженням голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук до 27 серпня на Франківщині мали демонтувати 78 об'єктів радянської доби.
Крилос — одне зі сіл Галицької громади, де зняли з постаменту бетонного радянського солдата. Його встановили в центрі села в 1972-1973 роках, каже староста Василь Мельничук. Зараз на цьому місці залишається хрест, герб України та плита з прізвищами людей, які загинули під час та після Другої світової війни.
"До 2000 року тут стояла зірка. Десь у 2002-2003 пам'ятник реконструювали й залишили тільки солдата. На підставі останнього розпорядження ми його демонтували. Інші пам’ятники реконструювали під час відновлення чи будівництва собору. Це було до незалежності, у 1980-1990 роках", — говорить Василь Мельничук.
У селі Бринь Галицької громади демонтували жіночу фігуру та плити з написами. Їх встановлювали у 1973 році, говорить староста Марія Богусевич. У селі мають намір на цьому місці зробити монумент пам'яті українських воїнів.
"Гарна територія, біля храму. І це — центр села, тому було б недоцільно все так зруйнувати й на цьому місці нічого не зробити. Курган буде увіковічувати вже прізвища наших односельців, два з яких загинули у цій війні. Є зниклі безвісти. Багато хлопців служать, хай це буде і курган слави живим", — розповідає Марія Богусевич.
За словами Марія Богусевич, не всі односельці підтримали демонтаж. Аргументували тим, що фігуру жінки можна було б стилізувати на українських лад.
"У наш час це — і мама тих солдатів-мос***ів, які сьогодні нас убивають, тому йти зі старим у нове не варто. Я вважаю, що ми зробили правильно", — пояснює Марія Богусевич.
Жителька села Острів Галицької громади Ярослава Орловська показала кореспондентці Суспільного місце, де стояв монумент жінки, який демонтували. Цю подію коментує так: "Та вона нікому і не заважала, чесно кажучи. Але тут треба щось зробити. Ми вже думали, може, пам’ятник Марку Вовчку перенести сюди".
Пам’ятники демонтували протягом серпня також у селах Демешківці, Дорогів та на кладовищі у Галичі, розповідає заступниця голови Галицької громади Вікторія Дебенко. З її слів, більше пам'ятників, присвячених Другій світовій війні, на балансі немає. На демонтаж, каже, не витратили грошей з бюджету громади. Монументи зняли за допомогою комунальників і меценатів-аграріїв.
"Ці монументи є пам'ятками історії й монументального мистецтва. Згідно зі Законом України "Про охорону культурної спадщини", вони перебувають під захистом. Поки якоїсь інформації про знесення того чи іншого пам'ятника у нас немає", — коментує Олег Савчук.
Історик та учасник комісії з декомунізації та деколонізації при обласній військовій адміністрації Ярослав Коретчук каже, що понад сотня пам’ятників не потрапила в перелік, який склали в ОВА. Вони досі залишаються в області.
"Під великою частиною пам'ятників є поховання. Це — рештки або працівників НКВС, або дійсно бійців, які брали участь у Другій світовій війні. Згідно з останніми рекомендаціями Українського інституту національної пам'яті йдеться про те, що такі об'єкти повинні бути забрані з публічного простору, а останки перенесені на кладовище", — пояснює Ярослав Коретчук.
Зі слів Ярослава Коретчука, після знесення постаментів краєзнавцям потрібно ще працювати з плитами, на яких викарбувані ініціали людей, аби виокремити з-поміж них працівників НКВС чи тих, хто їм допомагав. Коретчук каже: такі прізвища потрібно демонтувати. Проте варто залишити імена та вшановувати пам'ять мобілізованих до Червоної армії.
"Уродженців західних областей, мобілізованих до Червоної армії, сприймали, як бандерівців. Тому їх доволі часто беззбройно або з малим озброєнням кидали на будь-які штурми німецьких військових позицій. Багато з них загинули на території Польщі, Східної Німеччини, Чехословаччини. Потрібно виготовити нову плиту, поставити хрест на території кладовища чи поруч символічних могил січових стрільців, які є практично в кожному селі, і вшанувати цих людей", — каже історик.
Ярослав Коретчук говорить: наразі триває набір людей у бригаду декомунізаторів. Ініціативна група працює впродовж двох років. Окрім людей, які допомагатимуть фізично, до команди запрошують адвокатів та юристів.
Голова громадської організації "Деколонізація України" Вадим Поздняков розповідає: Івано-Франківська область посідає третє місце в Україні щодо темпів декомунізації.
"Можу сказати, що Городенківська громада добре впоралася, демонтувала величезну кількість об'єктів, які якраз були у них у розпорядженні", — прокоментував Вадим Поздняков.
26 липня 2024 року голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук підписала розпорядження про демонтаж 78 об'єктів, присвячених Другій світовій війні.
Очільниця управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської ОВА Ірина Лакіза сказала Суспільному, що після 15 вересня володітиме інформацією, чи всі громади виконали це розпорядження.