У Калуському міськрайонному суді триває розгляд справи за адміністративним позовом іноземного інвестора ТзОВ «Даноша» на Сівко-Войнилівську сільську раду про визнання рішення сесії, яким розірвано договір оренди, незаконним та його скасування.
Процес триває уже п’ять місяців. І що довше — тим більше цікавинок вигулькує у правових стосунках агрофірми з калуськими сільськими громадами.
А карта — не «в масть»
Свого часу «Галичина» вже писала про договір оренди із «загадками» між ТзОВ «Даноша» та Сівко-Войнилівською сільрадою. Одну з них ми спробували розгадати самотужки. Річ у тім, що в проекті землеустрою, який є невід’ємною частиною договору оренди 2005 року між ТзОВ «Даноша» і Сівко-Войнилівською сільрадою, вказано кадастровий номер земельної ділянки, яку надано в оренду і на якій агрофірма планує будівництво свинокомплексу. Кадастровий номер — це паспорт земельної ділянки, який підтверджує її законність.
Коли ж ми вдалися до перегляду публічної кадастрової карти України і визначили місце розташування спірної земельної ділянки, то не повірили своїм очам: справді, з кадастровим номером, зафіксованим у договорі оренди між «Даношею» і Сівко-Войнилівською сільрадою, у Держземкадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 4,03 га. Але не на території Сівко-Войнилівської сільради, а у селі Вилках — Станьковецької. Тож надіємося, що органи нагляду за дотриманням законності у сфері земельних відносин не лише проведуть фахову перевірку цього факту, а й оприлюднять її результати. Це буде відповіддю на запитання, яке наразі нас головно цікавить: яким чином договір оренди земельної ділянки з чужим «паспортом» пройшов державну експертизу і кому повинна «дякувати» «Даноша» за таке правове поле на теренах Прикарпаття?
Анатомія спору
У 2005 році між Сівко-Войнилівською сільською радою та ТзОВ «Даноша» за розпорядженням Калуської РДА — на той час головного розпорядника державних земель (з 1.01.2013 р. головним розпорядником державної землі є Держземагентство) було укладено договір оренди, за яким агрофірмі з вирощування свиней і поросят з данським капіталом передано в платне користування на 49 років земельну ділянку за межами населеного пункту площею 3,72 га для будівництва спеціалізованої свиноферми.
Але через п’ять років жителі сіл Сівки Войнилівської та адміністративно підпорядкованих сільраді Мошківців на місцевому референдумі проголосували проти будівництва свиноферми, а у червні 2012-го рішенням сесії Сівко-Войнилівської сільради (за законом одностороннє розірвання договору можливе лише в суді) договір семирічної давності розірвали. Тож у листопаді того ж року ТзОВ «Даноша» звернулася до Калуського міськрайонного суду з адміністративним позовом про визнання рішення сесії незаконним і його скасування, пише Галичина.