Про це у своєму інтерв`ю РБК-Україна розповів голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук.
РБК-Україна: Як обстоять справи з гірлом Дунаю, яке вже десять років намагаються вичистити?
Василь Сташук: Ми звертали увагу більше не на те, щоб його чистити, а щоб укріпляти лівий берег - там 295 км нашого берега, закріпленого ще 50 років тому. Є порушення цього берегу. Ми звернулися до уряду минулого року, нам виділили кошти, ми розробили проектно-кошторисну документацію на виконання реконструкції берегоукріплення від Рені до Вілково. Цю роботу ми вже виконали на порядка 70 млн грн. У цілому ж проект коштує близько 250 млн грн.
За ці 70 млн ми відремонтували всі гідротехнічні споруди, які є спорудами для регулювання рівня води у придунайських озерах. Коли високий рівень у Дунаї, ми воду подаємо в наші озера і прикриваємо, коли в Дунаї рівень низький - маємо ресурс придунайських озер. Цього року нам вдалося гарно цю роботу провести, і ми маємо 100% наповненість придунайських водосховищ - якраз завдяки тому, що ми відремонтували випускні і водовпускні гідротехнічні споруди з Дунаю.
Разом з тим, ми реконструювали порядка 20 км укріплюваних дамб, які були найбільш пошкоджені за 50 років експлуатації. Вже зберегли від підтоплення порядка 18 населених пунктів у зоні впливу Дунаї. В цьому році знову відповідні кошти виділено з бюджетного фінансування, і ми продовжуємо виконувати ці роботи.
РБК-Україна: Які ще роботи будуть виконуватися на Дунаї?
Василь Сташук: Ми хочемо завершити дві споруди - будемо ремонтувати їх і продовжимо закріплювати береги, реконструювати гідротехнічні споруди, розміщені на Дунаї.
Знову-таки в нас велике таке бажання зробити автоматизовану систему управління придунайськими озерами, тому що за Радянського Союзу туди не дійшли водоводи та інші крупні водогосподарські системи. Прийде найближча перспектива і ми будемо цю роботу виконувати в цьому регіоні.
РБК-Україна: Скільки може коштувати автоматизація цього процесу?
Василь Сташук: В нас є техніко-економічне обґрунтування. Це невеликі кошти, порядка 30-35 млн грн.
РБК-Україна: Плануєте проводити цю роботу тільки власними силами?
Василь Сташук: В нас є науково-дослідні інститути, проектно-вишукувальні інститути, які спроможні робити ці роботи. Ми також проводимо надзвичайну роботу щодо технічних проектів з іншими державами. Зокрема, в Закарпатті ми встановили надсучаснішу автоматизовану систему управління паводковими стоками, якої немає в країнах СНД. Встановлено 53 автоматизовані гідрометричні станції, які в автоматичному режимі, в інтервалі п'ять хвилин передають всю гідрологічну ситуацію на річках Закарпаття. А їх більше 12 тис. річок, потічків, малих та великих.
РБК-Україна: Цей проект робили спільно з Угорщиною?
Василь Сташук: За їх технічної допомоги. На території Угорщини 50 таких автоматизованих станцій, вони працюють в модульному зв'язку. Ми знаємо, яка ситуація в Угорщині, Угорщина знає, яка ситуація у нас на річках.
Чому ми це зробили? Тому що свою воду з України ми подаємо на територію Угорщини, Угорщина добавляє свою воду і подає на територію України. Тоді Україна добавляє свою воду і ми подаємо на територію Словаччини. Так географічно розміщена Україна.
Цей проект було здійснено в рамках Тисальського проекту. І ми дуже вдячні угорській стороні за таку роботу. Вважаю, що є велика перспектива для побудови такої системи на території Словаччини. Після паводку 2008 р. ми її переносимо на територію Прикарпаття - Львівську, Івано-Франківську та Чернівецьку області.
До речі, в Чернівецькій області разом з румунською стороною, ми вже встановили три такі гідрометричні станції. Потрібно встановити 16 таких станцій, щоб мати більш точнішу інформацію. Ця інформація буде слугувати як нам, так і Румунії, бо ми знаходимося вище по Пруту і Черемошу.
РБК-Україна: Яке потрібне фінансування на 16 станцій?
Василь Сташук: Близько 20 млн грн. Недешево, але ніде в країнах СНД такої системи немає.
Мені довелося виступати в Ташкенті на міжнародній конференції - і це була новинка для Середньої Азії. Там також є проблеми з регулюванням. На мій погляд, якщо б вони перенесли нашу систему управління водними ресурсами, то позбулися б багатьох проблем.
