На Прикарпаття вирішили "заманювати" більше туристів

/data/blog/38851/5273e10d31d5f443b64bd8ab06420bdf.jpg

З серпня Туристична Асоціація Івано-Франківщини розпочинає реалізацію проекту «Східноєвропейські перлини: створення та просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі».

 

Проект триватиме до кінця січня 2015 року за співфінансування Європейського Співтовариства в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки.



Партнери проекту - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Коломийська міська рада, управління туризму департаменту “Євро 2012” Львівської міської ради, Люблінська регіональна туристична організація, Фундація Академія Обивательська (Польща). Проект має на метізбільшити щорічну кількість туристів, які відвідують шість обраних міст Західної України та Східної Польщі (Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Люблін, Замосць та Пшеворськ), ключових центрів міського культурного туризму Західної України та Східної Польщі.



Окремими завданнями цього проекту є підняти на новий якісний рівень туристичні можливості презентації культурної та історичної спадщини цільових міст через впровадження нових екскурсійних продуктів для відвідувачів, посилити та просунути культурну самобутність цільових міст як напрямків культурного туризму, запровадити співпрацю та обмін досвідом у сфері міського культурного туризму між зацікавленими сторонами в Україні та Польщі, і завдяки цьому об’єднати зусилля та підвищити ринкову конкурентоздатність та потенціал цих міст.


Для усіх цільових міст проекту розвиток туризму є визначальним чинником місцевого економічного розвитку та суттєво впливає на розвиток навколишніх територій. Сумарно в цих містах проживає біля 1,5 млн. населення, та приблизно така ж кількість гостей відвідує їх щороку. Тут знаходиться більше 3 тисяч визначних історичних та архітектурних пам’яток. Історичні центри Львова та Замосці, що знаходиться поруч з Любліном, включені до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Завдяки спільній історії, міста по обидва боки кордону мають багато подібних ознак, які стосуються проживання етнічно схожих громад та їхньої транскордонної економіки. Водночас, обрані міста суттєво відрізняються з т.з. розміру та розташування. Основною ідеєю пропонованого проекту є поєднати зусилля всіх організацій, чия діяльність пов’язана з туризмом і, спираючись на їхній досвід та напрацювання, перетворити місцевий туризм у галузь, вигідну для всіх, хто тут проживає, працює чи відвідує ці міста.

 

Відповідно, в рамках проекту Східноєвропейські перлини: створення та просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі» передбачено створити систему екскурсій, розроблених спеціально для індивідуального споживача міського культурного туризму. Це дозволить мотивувати туристів, що відвідують місто, залишитися ще хоча б на один день довше. В рамках проекту будуть створені аудіо-тури, що передбачають здійснення самостійних пішохідних мандрівок без гіда з прослуховуванням цікавих аудіо екскурсій через портативні медіа-пристрої, виготовлено детальні карти історичних частин цих міст, які відображатимуть маршрути та місця зупинок під час аудіо-турів, встановлені пояснюючі та інформаційні покажчики та вказівники вздовж маршрутів аудіо-турів. Також проектом заплановано видання спеціальної промоційної брошури спільного міського культурного туру, туристичних путівників містами, інформаційних листівок та плакатів, а також тематичних статей. В рамках промоційної компанії проекту відбудуться два ознайомчі візити до цільових міст проекту для туристичних оглядачів та міжнародних туроператорів. Окремо проектом передбачено низку навчань та проведення міжнародного транскордонного форуму операторів міського культурного туризму.

 

За даними Всесвітньої туристичної організації, індивідуальні туристи складають до70% від загальної кількості туристів у світі і дають найбільший дохід при незначних втратах.



Про це повідомили у Івано-Франківській обласній державній адміністрації


02.08.2013 784 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1931
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1032
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1197
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1638
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2832 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3925

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1130

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

635

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

438

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1165
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5774
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5327
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10723 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1462
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1438
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7633
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1114
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15957
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

529
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1526
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1979
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1868