На посаду ректора Прикарпатського університету претендуватиме чотири кандидати (документ)

Публікації

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

1885

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

923

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1170

Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1603

Переплати за світло та газ на Івано-Франківщині: як бюджетні мільйони зникають через «додаткові угоди»

03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.

2801 1

«Пішов, бо інакше не міг»: історія полеглого захисника Івана Майки, який без вагань став на захист України

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3896

Коментарі (2)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Небайдужий 2012.04.17, 15:14

Головна проблема наших вишів - корумпованість. Саме тому їдуть у чужі світи наші кращі діти, їх викидають з України, бо вони можуть у перспективі створити проблеми теперішній і наступній владі, яка буде клонована з теперішньої. Хоча за рівнем цього зла ПНУ посідає почесне останнє місце в Івано-Франківську, хабарництво таки суттєво виросло за останні кілька років - попри стверджування ректора стосовно активної боротьби з ним. Цікаво, як планують боротися з хабарництвом претенденти? Адже не секрет, що найвище хабарництво у ПНУ - у підрозділах юридичному, економічному (керує Романюк М.Д.) і туристичному (керує Великочий В.С.). Від вирішення цього питання залежатиме, чи буде ПНУ продукувати українську еліту і середній клас, чи працюватиме на вал - примітивне заробляння грошей способом доїння батьків студентів. Останні потім працюватимуть почесними продавцями у магазинах теперішньої "еліти".

Гість 2012.04.18, 08:34

Болото - так можна прокоментувати цю сторінку. Співробітники Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника або: зовсім байдужі до своєї роботи і всього, що твориться навкруги і стосується їх безпосередньо чи опосередковано (що малоймовірно), або затяті пристосуванці і боягузи, бо бояться висловити свою думку навіть на цьому форумі. Що він не цікавий - не скажу - бо "Кількість переглядів - 533" про щось таки говорить і у коментарях до окремих претендентів на крісло ректора можна було явно впізнати деяких пристосуванців, які і при двох попередніх ректорах були у їхній великій пошані. Одне скажу - всі претенденти молодці, бо не бояться вслух висловлювати свої претензії на це високе крісло. Чому така "пасивність" співробітників ПНУ? У мене є просте пояснення, можливо, навіть занадто спрощене - бо за століття бездержав'я НА Україні вирубали практично всіх сильних духом людей, а трохи слабші- зрусифікувалися чи ополячилися. Ось і залишились В Україні гірші - боягузи і пристосуванці. Нагорі ж - зайди, чужинці, абсолютно байдужі до України чи її майбутнього, а правда про минуле України їх навіть ображає. Отже, ЛЮДИ, думаймо - чи дійсно хочемо збудувати рідну домівку такою, про яку мріяли і віддавали життя наші великі патріоти, чи лишень будемо пускати шмарки і тихенько плакати, щоб ніхто не бачив, щоб ніхто не чув.