На посаду ректора Прикарпатського університету претендуватиме чотири кандидати (документ)

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України видало наказ про претендентів на посаду ректора Прикарпатського університету.

 

Згідно із наказом, таких буде четверо. Це: Ігор Цепенда - в.о. ректора вузу, Богдан Остафійчук - екс-ректор, Володимир Величкочий - директор інституту туризму ПНУ та Михайло Романюк - декан економічного факультету.

 

Нижче наводимо текст наказу:

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

12.04.2012                                                                                                                    №1/11-5058

Про претендентів на посаду ректора університету

Міністерство погоджується з пропозицією щодо проведення конференції трудового колективу Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" 20 квітня 2012 року о 11-00 та згідно із абзацом другим частини першої статті 39 Закону України «Про вищу освіту» вносить до вищого колегіального органу громадського самоврядування Університету для голосування наступні кандидатури претендентів на посаду ректора Університету:
- Великочий Володимир Степанович;
- Остафійчук Богдан Костянтинович;
- Романюк Михайло Дмитрович;
- Цепенда Ігор Євгенович.
Рекомендації щодо кандидатур претендентів на посаду ректора Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», які набрали не менше 30 відсотків під час голосування, подати Міністерству до 24 квітня 2012 року разом із протоколами конференції та лічильної комісії.

 

Перший заступник Міністра                                                                                                      Є.М.Суліма

 


Читайте також:

Богдан ОСТАФІЙЧУК: «Ректор – в першу чергу ґазда»

Ігор ЦЕПЕНДА: «Університет - як людський організм»

Володимир ВЕЛИКОЧИЙ: Я ніколи не переступав через людей, тим більше - не бив лежачого


17.04.2012 3296 2
Коментарі (2)

Небайдужий 2012.04.17, 15:14
Головна проблема наших вишів - корумпованість. Саме тому їдуть у чужі світи наші кращі діти, їх викидають з України, бо вони можуть у перспективі створити проблеми теперішній і наступній владі, яка буде клонована з теперішньої. Хоча за рівнем цього зла ПНУ посідає почесне останнє місце в Івано-Франківську, хабарництво таки суттєво виросло за останні кілька років - попри стверджування ректора стосовно активної боротьби з ним. Цікаво, як планують боротися з хабарництвом претенденти? Адже не секрет, що найвище хабарництво у ПНУ - у підрозділах юридичному, економічному (керує Романюк М.Д.) і туристичному (керує Великочий В.С.). Від вирішення цього питання залежатиме, чи буде ПНУ продукувати українську еліту і середній клас, чи працюватиме на вал - примітивне заробляння грошей способом доїння батьків студентів. Останні потім працюватимуть почесними продавцями у магазинах теперішньої "еліти".
Гість 2012.04.18, 08:34
Болото - так можна прокоментувати цю сторінку. Співробітники Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника або: зовсім байдужі до своєї роботи і всього, що твориться навкруги і стосується їх безпосередньо чи опосередковано (що малоймовірно), або затяті пристосуванці і боягузи, бо бояться висловити свою думку навіть на цьому форумі. Що він не цікавий - не скажу - бо "Кількість переглядів - 533" про щось таки говорить і у коментарях до окремих претендентів на крісло ректора можна було явно впізнати деяких пристосуванців, які і при двох попередніх ректорах були у їхній великій пошані. Одне скажу - всі претенденти молодці, бо не бояться вслух висловлювати свої претензії на це високе крісло. Чому така "пасивність" співробітників ПНУ? У мене є просте пояснення, можливо, навіть занадто спрощене - бо за століття бездержав'я НА Україні вирубали практично всіх сильних духом людей, а трохи слабші- зрусифікувалися чи ополячилися. Ось і залишились В Україні гірші - боягузи і пристосуванці. Нагорі ж - зайди, чужинці, абсолютно байдужі до України чи її майбутнього, а правда про минуле України їх навіть ображає. Отже, ЛЮДИ, думаймо - чи дійсно хочемо збудувати рідну домівку такою, про яку мріяли і віддавали життя наші великі патріоти, чи лишень будемо пускати шмарки і тихенько плакати, щоб ніхто не бачив, щоб ніхто не чув.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1885
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

923
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1170
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1603
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2801 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3896

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1089

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

604

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

427

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1136
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5742
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5296
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10694 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1366
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7617
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1061
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1179
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15928
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

495
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1495
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1946
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1829