На ліквідацію наслідків стихії на Калущині 100 млн гривень може й не вистачити

У четвер, 20 червня на пленарному засіданні сесії Калуської районної ради завідувач сектору з питань цивільного захисту, екології та природних ресурсів Калуської районної державної адміністрації Роман Кравець поінформував депутатів про нанесені стихією збитки в селах району та об’єднаних територіальних громадах.

Надзвичайна ситуація у травні, пов’язана з проливними дощами, мала три хвилі: стихія вирувала у перших числах травня, 20-21 і 27-28 травня, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна".

Це спричинило повінь, внаслідок якої підтопило житлові будинки, присадибні ділянки та об’єкти інфраструктури. Постраждали більшість населених пунктів району. У цей період відбулося два засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, була створена комісія, яка визначала і оцінювала збитки. Зібрані матеріали, за словами Романа Кравця, передавалися в обласну адміністрацію .

Так, внаслідок негоди, яка класифікована як надзвичайна ситуація місцевого рівня, постраждало понад 303 га сільськогосподарських угідь. Зокрема, 128,3 га угідь, які обробляють підприємства району – їхні збитки становлять 3,7 млн гривень. Також від стихії постраждали 1009 приватних селянських господарств, загалом у них пошкоджено майже 175 га угідь, збитки сягнули 3,3 млн гривень.

У Калуському районі розмито 2,3 км берегів річок, берегоукріплення пошкоджено в десяти селах району. Зокрема понад 1,7 км берегів велика вода розмила станом на 21 травня, а в вже станом на 29 травня до них додалося ще 0,64 км берега річки Луква.

Травнева негода пошкодила шість адміністративних будівель району. А саме станом на 21 травня зруйновано дах Голинської сільської ради,  зруйновано зовнішню стіну та пошкоджено фундамент Народного дому в Копанках, зруйновано дах господарської будівлі районної лікарні. Стихія, яка вирувала 27-28 травня завдала шкоди адмінбудівлям у Сівці-Войнилівській. Тут знищено покрівлю ліцею, спортивного залу та розшито дах бібліотеки.

Найбільші збитки - внаслідок руйнувань і пошкоджень дорожньо-транспортної інфраструктури. Так, у районі повністю зруйновані шість автомобільних і три пішохідних мости, ще три автомобільні мости зазнали пошкоджень. Також зруйновано 0,5 км автомобільних доріг загального користування, ще близько 3,5 км пошкоджено. Щодо доріг і вулиць комунальної власності – не території сіл – то тут повністю зруйновано близько 3,2 км дороги, частково зруйновано 5,5 км, ще 22 км – зазнали пошкоджень.

Районна рада подала управлінню з питань цивільного захисту населення облдержадміністрації звернення про виділення кошів з резервного фонду державного бюджету на один об’єкт, пошкоджений стихією, а саме на відновлення металевого моста через річку Чечва на автомобільній дорозі Пійло – Довге Калуське. Сума становить понад 25 млн гривень. За словами голови Калуської РДА Івана Даніва, є запевнення уряду, що цей об’єкт буде профінансований.

А окрім того, район подав запити в область про виділення 7 млн гривень з обласного бюджету. А саме 1 млн гривень Калущина розраховує отримати з загального фонду. Проте, як зазначив Іван Данів поки що району виділили лише 400 тис. гривень.

Іван Данів зазначив:

«Нам ще недодали 600 тис. гривень, тому будемо нагадувати про це зобов’язання»

 До слова, на цій же сесії райради депутати погодили зміни до районного бюджету, зокрема розподілили між сільськими радами отримані з області 400 тис. гривень на ліквідацію наслідків стихії. Сільради отримали по 20-50 тис. гривень і зможуть їх використати для першочергових поточних відновлювальних робіт. Такий розподіл критично оцінив голова бюджетної комісії райради Василь Турчин.

У коментарі «Вікнам» він зазначив: кошти розпорошили між сільрадами,  не вказано на що конкретно вони мають бути спрямовані і загалом незрозуміло що можна зробити у селі за 20 тис. гривень.

Також Калуський район претендує на 6 млн гривень з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Ці кошти розписані на п’ять об’єктів з будівництва берегоукріплювальних споруд.  

Читайте також: Збитки Івано-Франківської області від травневої негоди сягнули 424 млн грн

Як сказав на сесії Іван Данів, район міг би подати на фінансування об’єктів і на 100 млн гривень. Проте просили суми, які реально було отримати. В обласному бюджеті, за його словами, є фінансовий ресурс – 14 млн гривень перевиконання бюджету і понад 40 млн гривень екологічного податку. Ці кошти мають бути спрямовані у райони, які постраждали від стихії, у тому числі і Калуський.

Окрім того, Іван Данів озвучив ще одну цифру: 300 тис. гривень зайде у район на відшкодування збитків від стихії для малозабезпечених сімей. Заяви на такі виплати опрацьовує департамент соціальної політики облдержадміністрації.

Днями повідомлялося, що внаслідок інтенсивних опадів протягом травня Івано-Франківська область зазнала збитків на загальну суму 424 млн гривень. Цю цифру озвучила виконуючий обов’язки  голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Марія Савка. 

Потреба у коштах на відновлення постраждалих об'єктів становить понад 424,4 млн грн. На ліквідацію наслідків стихії залучені кошти резервного фонду обласного та місцевих бюджетів, вже розпочаті найнеобхідніші відновлювальні роботи щодо укріплення дамб, берегоукріплення, об'єктів соціальної та культурної сфери. Облдержадміністрація звернулася до Кабміну з проханням щодо надання області фінансової допомоги на суму 100 млн гривень за рахунок коштів резервного фонду Держбюджету. Крім того, до уряду буде подана інформація про необхідність відновлення пошкоджених стихією водозахисних дамб та берегоукріплень на суму 61,6 млн гривень.


Читайте також:

Торнадо: на Прикарпатті зафіксували формування надзвичайно небезпечного явища природи (відео)

У Калуші знайшли тіло чоловіка, котрого вчора забрала вода

Негода на Прикарпатті: прибув гелікоптер та мобільна група надзвичайників (фото)

Володимир Голубош про ліквідацію наслідків негоди на Прикарпатті: Фактів мародерства, вандалізму не зареєстровано (відео)

Найбільші річки Прикарпаття сягнули критичних точок (фото+відео)

Поради прикарпатцям: що робити у разі виникнення повені чи паводка

Масштабний потоп на Прикарпатті: ріки та потічки затоплюють села (фото+відео)

В Івано-Франківську через дощ вулиця Надрічна перетворилась на ріку (фото)

Будинки у воді та град розміром з яйце: на Прикарпатті продовжує вирувати негода (фото+відео)

Негода повертається: Прикарпаття засипало градом (фото)

Дороги у воді та фекаліях: в Івано-Франківську через дощ вулиці перетворились на ріки (фото+відео)

Град, затоплені будинки, мости та зруйнована дорога: як на Прикарпатті вирувала негода (фоторепортаж)


22.06.2019 955
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

352
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

424
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1684
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1409
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1363 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1244

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

444

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

527

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

764

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1815
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

194
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1253
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

738
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

191
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1421
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1003
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1557 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

374
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

520
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1208
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1509
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1016