Диво сталося в одній із селянських хат, де проживає молода родина Сусиків. Вони на той час були на заробітках у Польщі. Згодом, дізнавшись про чудо, повернулися додому.
Першими сльози на кольоровій репродукції іконі Богоматері з відкритим серцем та лілією в руках помітив молодший син подружжя Ігор, коли разом з дідусем Омеляном молився перед образом.
«Дивися, дідуся, Матінка Божа плаче!»,—сказав хлопчик пану Омеляну. Чоловік оторопів, бо ж з очей Пречистої справді стікали сльози(!). Те, що чудо першою помітила дитина, у селі також вважають символічним, адже ласки Божі часто першими виявляють саме чисті серцем і душею діти.
— Хата, де «заплакала» Діва Марія — на краю села, — каже заланівський війт Любомир Жмуд. — Неподалік господи, де сталося чудо, живуть батьки дружини пана Сусика Надії: Марія та Омелян Пацієвичі. Вони ревні християни, мають добру славу в селі, допоки діти були у Польщі, старенькі гляділи онуків. Як бачите, дідусь привчає онуків до молитви. І під час однієї «розмови з Богом» заплакала Пречиста Мати. Про чудо сповістили місцевому священику Володимиру Мартиновичу.
Той одразу приїхав до селянської хати. Побачив сльози Богородиці, перехрестився і далі не міг нічого сказати. За кілька хвилин розпочався молебень до Матері Божої.
Згодом люди оглянули стіну, де висіла ікона, торкалися рами, обстежували, чи там, бува, немає вологи. Але жодної краплі рідини не знайшли.
Тим часом ікону урочисто перенесли до місцевої церкви. Туди, вже кілька днів, за словами пана війта, приходять десятки паломників з Івано-Франківщини, Львівщини та Буковини, чергують місцеві селяни. Церква щодня відкрита до 20-ї години вечора, аби всі, хто приїхав до Заланова, могли поклонитися Богородиці. Постійно служаться Літургії та молебні. Люди стверджують, що на іконі бачать «доріжки» від сліз, які скочуються з кутиків очей, стікають по обличчі донизу та зупиняються на зображенні відкритого серця, далі спливають на руки Діви Марії», пишуть Вікна.
Хтось сприймає сльози Богородиці як знак біди, хтось як особливу ласку для села. Проте місцевий священик каже, що треба просто згуртуватися, навернутися до Христа і ревно молитися. До речі, місце, де стоїть церква у Заланові, збереглося з 1724 року. З подвір’я біля храму видно гору П’ятниця, де, за переказами, був монастир-фортеця. Власне, цей монастир збудували черз об’ялення Діви Марії, що було тут у 14-15 століттях. Із покоління в покоління також передаються легенди, що тут Богородиця опустилася з неба та залишила на камені відбитки стопи і пальців рук. Уламок скелі, з святими реліквіями відбитками є зараз у каплиці, що на горі. Селяни з навколишніх сіл, які мають проблеми зі здоров’ям, часто йдуть на молитву до каплиці на горі та видужують. Нижче є джерело, вода з якого вважається цілющою та лікувальною. А тепер заланівці мають ще одне чудо — «сльози» Богородиці.
