Місто (не) Франкове або як радянська влада згущувала його фарби

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.

Чи є правдивим лише один з цих образів? Чи всі вони є частиною сукупності стереотипів, які створюють обличчя міста, дізнавалась Фіртка

Івано-Франківськ є також перехрестям багатьох історичних розбіжностей: як так вийшло, що Іван Франко лише кілька разів бував у місті, що назвали на його честь? Та й твердження про центр гуцульської культури хіба не напівправда? Звісно, тут не обійшлося без радянської влади, що прийшла на ці землі під час Польської кампанії. Але про все згодом.


Історія заснування


Датою заснування міста вважають 1662 рік — тоді воно отримало магдебурзьке право. Посполитський магнат Анджей Потоцький створив оборонну фортецю від набігів кримських татар та опорний пункт на Галичині.

Згодом він розбудував і місто, яке назвав на честь свого сина Станіслава, тобто Станиславів. Потоцький хотів, щоб це було ідеально спроєктоване місто (популярна тоді концепція періоду Відродження) у формі шестикутника з фортифікаційними елементами, яке власне оточувало його резиденцію.

На шестикутнику розташовували бастіони — додаткові п'ятикутні укріплення, де можна було здійснювати фланговий мушкетний обстріл вздовж стін. І тут не прогадали. Станиславів витримав навалу турецької армії та десятиденну облогу.

Різноманітним було й населення. Тут проживали українці, поляки, євреї та навіть вірмени. Всі ці громади співіснували разом і практично не втручалися в справи одне одного, хоча й можна сказати, що польська культура в той час домінувала. 


Часи Австро-Угорщини 


З приходом на ці землі Австро-Угорської імперії, Станиславів починає швидко розвиватись. Він індустріалізується, забудовується і цей період можна назвати часом, коли формується саме українська міська культура.

Габсбурги мали чіткий план щодо розвитку європейського міста — Франківськ став залізничним центром. Тепер тут з'являється ще одна етнічна група, а саме німці та австрійці. 

Імперія доволі толерантно ставилася до українців, не перешкоджала громадським рухам, політичним партіям, не утискала церкви.

Можливо, саме тому ті часи іноді називають «прекрасною епохою»: всі інновації йшли в місто одразу з Європи, створювалася красива архітектура, складалися суспільні відносини.


Часи СРСР


Коли сюди вперше прийшла радянська влада, Станиславів одразу вирішили перейменувати в більш український Станіслав — адже, де це бачено, щоб в СРСР було місто з назвою, яка відходить ще до королівських часів?

Після 1945 року мова зайшла про перейменування на Сталінград Карпатський, та, на щастя, з рішенням зволікали. У 1948 з'являється ще один варіант — Сталінокарпатськ. 

Спроби перейменування міста продовжувалися і в середині п'ятдесятих років: у прорадянській газеті «Прикарпатська правда» навіть з'являється критичний допис художника Василя Касіяна: «Доки місто буде називатися на честь польських панів, які гнобили наш народ?».

Тепер міський парк імені Тараса Шевченка. Замість погруддя Сталіна стоїть пам'ятник українському Кобзареві

Міський парк імені Тараса Шевченка сьогодні. Пам'ятник Шевченку

Уже 1962 року, з нагоди його 300-річчя, місту дають назву на честь видатного українського письменника. Образ Івана Франка радянська влада любила: він переклав дещо з творів Карла Маркса, був такою собі простою людиною з народу. 

Деякі історики вказують на цей час як на спробу замінити, частково стерти міську пам'ять. Бо саме тоді зароджується штучно створений міф про Франкове місто, адже сам Іван Якович не мав великого стосунку до цих теренів. Яка іронія: вперше він відвідав ще тоді Станиславів не як гість, а як арештант, один раз переночував у камері поліційного магістрату і далі знов був спроваджений під конвоєм до рідного села Нагуєвичі. 

Цікаво, що в Станіславі жила одна з «кохань» великого письменника — Юзефа Дзвонковська. Можна було б говорити про цей зв'язок Франківська та Івана Яковича, але й тут Франкове місто його підвело. Справжнє поховання Юзефи Дзвонковської вберегти не вдалося, хоча його знайшли в Франківську ще в 1965 році.

Коли радянська влада у 80-их нищила старий цвинтар, то, на прохання містян залишити її могилу, чиновники відмовили зі словами, що «Хто вона взагалі така для Франка? Якась коханка?» 

І хоча зараз, можна сказати, франківці люблять назву свого міста, як і поважають видатного письменника, у час перейменування було багато розбіжностей.

Назва «Івано-Франківськ» є неграмотною за українським правописом: варто було казати «місто Івано-Франкове». 

Зросійщену назву довго не оголошували, хоча ніхто й не хотів відкрито виступати проти перейменування.

Є ще одна теорія, чому саме Івано-Франківськ: щоб не було співзвучно з прізвищем іспанського диктатора Франціско Фрáнко.


Про культурний міф


Другий міф про місто, який породила радянська влада, стосується гуцулів. Комуністи цікавилися залученням людей з області: місто розширювалося, потрібні були нові працівники на заводи. Усе, що було важливо радянській владі — це узурпувати культурний осередок, аби показати єдність партії та народу.

Івано-Франківськ тепер, за їхніми словами, ставав центром карпатсько-гуцульського краю: ставилися опришківські вистави, створювались народні ансамблі. Хоча це явище не було поганим, скоріше штучним та напускним, адже не мало ніякого стосунку до самого міста та його історії.

Радянській владі було вигідніше робити наголос на Олексі Довбуші, який боровся проти свавілля панів, аніж на історичній спадщині самого Івано-Франківська з його міською культурою та естетикою.

Багато істориків вказують на некомпетентність радянських краєзнавців, які вважали, що все навколо Франківська є Гуцульщиною. Відлуння цього міфу ми спостерігаємо і зараз.

Франківський гуцульський ансамбль пісні й танцю «Гуцулія» у 1940-х

Попри це, Івано-Франківськ все ще дуже автентичне галицьке місто з багатою історією. Прогулюючись вулицями, можна знайти й «австріяцькі» будиночки з високими стелями, і приклади гуцульської сецесії, і панельні хрущовки. Усе це є відбитком обличчя міста, яке зазнало не мало перетворень.

Івано-Франківськ багатоликий, має безліч упереджень і масок, але яка з них буде істинною, ми, напевно, й не дізнаємось. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також: 

Історія будинків-близнюків в Івано-Франківську: легенди та курйози (ФОТО)

На Прикарпатті планують відновити знищену церкву з фільму «Тіні забутих предків»

Історія міста від заснування до 1939 року: в Івано-Франківську презентували книгу "Життєпис Івано-Франківська"


Коментарі (6)

Ігор 2024.02.01, 11:53

Треба повернути автентичну назву, навіть з поваги до Франка.

Сергій 2024.02.16, 16:17

 Галич - найкраща назва. 

Здоровий глузд 2024.02.16, 16:53

Галичу немає потреби об'єднуватися з 300-тисячним містом в одну громаду. Галичан в такі великій громаді і не помітить ніхто. Тому це, радше, навала, варварство. 

Сергій Тристан 2024.02.25, 18:46

**Тут проживали українці, поляки, євреї, а також вірмени**. 

Правильніше - поляки, вірмени, а також українці та євреї. Досить зауважити, що спочатку був збудований польський костел, тоді вірменська церква, а потім уже й українська. Вірменів дуже шанували, їх запрошували жити, на них трималася торгівля. Їх іменували на на польський кшталт - наприклад, не Айвазян, а Айвазовський. 

Сергій Тристан 2024.02.25, 19:02

**одразу вирішили перейменувати в більш український Станіслав** 

Навряд чи українською назвою надто заморочувалися. На німецьких мапах було Stanislau - значить Станіслав. На румунських Vijnita - значить Віжніца. 

24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

1761 14
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

9867 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

10889 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

4974
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2729
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2233

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

171

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

302

Останнім часом в соцмережах посилилась пропаганда трампістів, які звинувачують Байдена і Зеленського в тому, що ті нібито відмовляються від таких форм допомоги, як ленд-ліз і PDA.    

356

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

630
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

247
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1239
15.02.2024

В Івано-Франківській області продовжуватимуть втілювати реформу шкільного харчування в освітніх закладах, адже діти мають споживати якісну та смачну їжу, приготовлену у добрих умовах.  

722
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2972
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1707
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

680
10.02.2024

Захист Батьківщини випливає із четвертої Божої Заповіді, яка трактується: "Шануй батька і матір". А Батьківщина — це наша друга матір, тому добрі діти, звичайно, свою маму захищатимуть.  

1100
23.02.2024

На чисельні прохання в Івано-Франківську відбудеться концерт рок-кумира, українського музиканта-мультиінструменталіста, вокаліста, композитора Олега Скрипки та гурту Воплі Відоплясова. Подія відбудеться 3 березня 18:00 - Івано-Франківськ, Panorama PUB,

347
29.02.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

56
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

367
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

799 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1422 1