Місько ще поспіває

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало.

Викладачі у Львівському університеті на мітингах або на перервах між парами відкрито розповідали про ГУЛАГи та звірства енкаведистів, а на парах рекомендували вписувати у курсові роботи цитати Леніна.

У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

Але то вже було трошки пізніше.

Львів жив мітингами.

Львів нагадував один великий мітинг.

Люди поділилися. Одні кочували великими компаніями з мітингу на мітинг, а інші за маршрутом –Львів-Польща-Львів.

Студенти жили з того, що привозили з дому. То на перші дні. А далі починався традиційний марафон на виживання. Іноді щастило придбати у магазині якоїсь вареної ковбаси і то вже було велике свято. Бо часто на сніданок та вечерю були виключно поцілунки.

Але нам вистачало.

В універі без кінця щось відбувалося.

Я забіг до нас на журфак і довідався, що пари відмінили. Зрештою, про то можна було догадатися. Ще на підході до центрального корпусу і біля пам’ятника Каменяреві розвивалися українські прапори і чулися вигуки у гучномовці.

Центральний корпус Львівського універу  з середини нагадував вулик, бо гудів відразу всіма можливими мітинговими пристрастями. У куті кілька дівчат у вишитих сорочках виконували «Червону калину», активісти роздавали тим, кого зараз прийнято називати волонтерами, пачки листівок. Біля них можна було поживитися класним значком з тризубом або цікавим журналом. Окремим групками стояли викладачі. Здебільшого, своїми душами вони щиро перебували на боці студентів, а от, як люди, які сформувалися у тоталітарному режимі, не могли зрозуміти алгоритмів всіх тих броунівських рухів. Їх цікавили, чим все це закінчиться…

Я, зрозумівши, що найближчими днями пар не буде, вирішив закинути сумку д гуртожитку і їхати до Києва, бо там вже було багато наших. Виляючи між групами студентів та викладачів з прапорами, саме збігав сходами удолину. Назустріч піднімався Прохась (Тарас Прохасько) і якийсь патлатий хлопака.

Ми обійнялися з Тарасом, яко земляки, а він тоді каже тому хлопаці:

- То золоте перо української культури Олег Ущенко. - А потім представив мені хлопаку. - А то золотий голос української культури Місько Барбара.

І ми всі троє пішли на каву. (Між іншим, у буфеті центрального корпусу тоді готували досить пристойну каву. Де вони її брали?)

Звісно, що тоді у розмові пролунало чимало разів «Мертвий півень».

Про існування такого гурту я вже знав від товаришів, які співали у нашому студентському хорі «Черемош». Хлопці експериментували з акустичними інструментами. Їх хвалили і радили послухати. А от велике визнання гурт отримав після Львівського фестивалю «Вивих» у 1990 році. Це вже було по-дорослому. Після «Червоної рути» 1991 року вийшов альбом «ЕТО». Касета, у доброму розумінні того висловлювання, активно пішла по руках. Пісню «Бютифул Карпати» наспівували навіть львівські коти. А інша їх пісня, а саме «Ми помрем не в парижі» для певного поколінна українців стала такою ж культовою, як для певного покоління англійців «Yesterday». Наталка Білоцерківець у своєму вірші сказала за всіх українців, які формувалися на зламі політичних епох. А Місько Барбара і Каша Сальцова зуміли транспортувати той вірш у душі мільйонів слухачів.

«Мертвий півень» ніколи не був просто гуртом. То була колекція монстрів. Місько Барбара про них так і казав. Хлопці вміли викластися і в них то виходило. Згодом, Місько переїхав до Харкова, де став лідером театральної формації «Арабески».

Співав він, музикував чи грав у театрі, він завжди був нервом того, що робив.

А ще, попри все, він завжди був оптимістичним та переповненим різними ідеями.

Був.

Через місяць йому мало виповнитися 50.

Але вже ніколи не виповниться, бо його не стало.

Намагаюся розібратися сам з собою, чому я пишу про нього у минулому? Слухайте, я навіть пам'ятаю той гамір у коридорі універу і запах кави, коли ми сиділи за столом. Відчуття, ніби все це відбулося яких 20 хвилин тому. Я не хочу писати про Міська у минулому! Це не про нього! Хіба мало залишилися пісень у його виконанні?

Місько ще поспіває!

 


12.10.2021 Ущенко Олег 10421
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1278
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1016
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2024
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3506
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1306
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1291

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1592

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

461

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1103

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1270
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24229
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

476
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2638
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

564
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1470
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

650
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15344
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

457
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

514
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1317 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

592
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

502