Місько ще поспіває

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало.

Викладачі у Львівському університеті на мітингах або на перервах між парами відкрито розповідали про ГУЛАГи та звірства енкаведистів, а на парах рекомендували вписувати у курсові роботи цитати Леніна.

У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

Але то вже було трошки пізніше.

Львів жив мітингами.

Львів нагадував один великий мітинг.

Люди поділилися. Одні кочували великими компаніями з мітингу на мітинг, а інші за маршрутом –Львів-Польща-Львів.

Студенти жили з того, що привозили з дому. То на перші дні. А далі починався традиційний марафон на виживання. Іноді щастило придбати у магазині якоїсь вареної ковбаси і то вже було велике свято. Бо часто на сніданок та вечерю були виключно поцілунки.

Але нам вистачало.

В універі без кінця щось відбувалося.

Я забіг до нас на журфак і довідався, що пари відмінили. Зрештою, про то можна було догадатися. Ще на підході до центрального корпусу і біля пам’ятника Каменяреві розвивалися українські прапори і чулися вигуки у гучномовці.

Центральний корпус Львівського універу  з середини нагадував вулик, бо гудів відразу всіма можливими мітинговими пристрастями. У куті кілька дівчат у вишитих сорочках виконували «Червону калину», активісти роздавали тим, кого зараз прийнято називати волонтерами, пачки листівок. Біля них можна було поживитися класним значком з тризубом або цікавим журналом. Окремим групками стояли викладачі. Здебільшого, своїми душами вони щиро перебували на боці студентів, а от, як люди, які сформувалися у тоталітарному режимі, не могли зрозуміти алгоритмів всіх тих броунівських рухів. Їх цікавили, чим все це закінчиться…

Я, зрозумівши, що найближчими днями пар не буде, вирішив закинути сумку д гуртожитку і їхати до Києва, бо там вже було багато наших. Виляючи між групами студентів та викладачів з прапорами, саме збігав сходами удолину. Назустріч піднімався Прохась (Тарас Прохасько) і якийсь патлатий хлопака.

Ми обійнялися з Тарасом, яко земляки, а він тоді каже тому хлопаці:

- То золоте перо української культури Олег Ущенко. - А потім представив мені хлопаку. - А то золотий голос української культури Місько Барбара.

І ми всі троє пішли на каву. (Між іншим, у буфеті центрального корпусу тоді готували досить пристойну каву. Де вони її брали?)

Звісно, що тоді у розмові пролунало чимало разів «Мертвий півень».

Про існування такого гурту я вже знав від товаришів, які співали у нашому студентському хорі «Черемош». Хлопці експериментували з акустичними інструментами. Їх хвалили і радили послухати. А от велике визнання гурт отримав після Львівського фестивалю «Вивих» у 1990 році. Це вже було по-дорослому. Після «Червоної рути» 1991 року вийшов альбом «ЕТО». Касета, у доброму розумінні того висловлювання, активно пішла по руках. Пісню «Бютифул Карпати» наспівували навіть львівські коти. А інша їх пісня, а саме «Ми помрем не в парижі» для певного поколінна українців стала такою ж культовою, як для певного покоління англійців «Yesterday». Наталка Білоцерківець у своєму вірші сказала за всіх українців, які формувалися на зламі політичних епох. А Місько Барбара і Каша Сальцова зуміли транспортувати той вірш у душі мільйонів слухачів.

«Мертвий півень» ніколи не був просто гуртом. То була колекція монстрів. Місько Барбара про них так і казав. Хлопці вміли викластися і в них то виходило. Згодом, Місько переїхав до Харкова, де став лідером театральної формації «Арабески».

Співав він, музикував чи грав у театрі, він завжди був нервом того, що робив.

А ще, попри все, він завжди був оптимістичним та переповненим різними ідеями.

Був.

Через місяць йому мало виповнитися 50.

Але вже ніколи не виповниться, бо його не стало.

Намагаюся розібратися сам з собою, чому я пишу про нього у минулому? Слухайте, я навіть пам'ятаю той гамір у коридорі універу і запах кави, коли ми сиділи за столом. Відчуття, ніби все це відбулося яких 20 хвилин тому. Я не хочу писати про Міська у минулому! Це не про нього! Хіба мало залишилися пісень у його виконанні?

Місько ще поспіває!

 


12.10.2021 Ущенко Олег 10377
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

733
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2923
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2817 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2378 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3117
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2944 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

151

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

692

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1341

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1447
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

867
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

568
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

935
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

466
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43772
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3289
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1260
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35484 1
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

452
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

554
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

765
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

905