У місцевих виборах наприкінці 2015 року можуть взяти участь кілька десятків нових політичних партій, створених у 2013-2014 роках. Експерти з Комітету виборців України зафіксували справжній «бум народження» нових політичних сил за останній рік: всього було утворено 66 нових партій – 39-у 2014-му році. і 27 – у 2015-му. Для порівняння: до 2014 року в середньому за рік створювалося близько 5-7 нових партій.
Крім того, за спостереженнями експертів КВУ, жодна із новостворених партій не веде ані політичної, ані інформаційної активності. Пересічному виборцю нічого не скажуть ані назви цих політичних сил, ані прізвища їх очільників: «Партія гармонійного розвитку» (лідер Олена Басок), партія «Простих людей» (лідер Петро Фарило), політична партія «Поруч» (лідер Микола Гоцький) тощо.
Уся це метушня – не випадковість. До виборів-2015 готуються як досвідчені політичні команди, так і спритні комбінатори. В Інтернеті розміщено безліч пропозицій рекламного характеру щодо допомоги «фахових юристів» у реєстрації та купівлі політичних партій. Кошторис – на будь-який смак та гаманець.
Як зазначається на сайті однієї з таких «фірм», «вартість партії залежить від давності реєстрації, кількості регіональних організацій, назви, історії, репутації та інших критеріїв».
Юридична допомога та наявність прямих зв’язків із державним реєстратором партій – запорука швидкого запуску нового партійного проекту.
Зареєструвати партію не так вже й важко. Згідно із ст. 10 закону «Про політичні партії в Україні», для цього потрібно зібрати підписи не менше десяти тисяч громадян України «не менш як у двох третинах районів не менш як у двох третинах областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим», провести установчий з’їзд та заплатити реєстраційний збір.
Розмір реєстраційного збору за реєстрацію політичної партії визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року № 840 і становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сума одного неоподаткованого мінімумума в 2015 році з 1.01 по 30.11 встановлена на рівні 1218 грн. (згідно п.5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу).
Тобто, щоб зареєструвати партію, необхідно сплатити 121 тис. 800 грн., або приблизно 5,5 тисяч умовних одиниць. Разом із послугами юристів та процедурою «пришвидшення» реєстрації в Державній реєстраційній службі – вартість партії становитиме максимум 15 тисяч доларів.
Для чого потрібно реєструвати нові політичні партії? У разі купівлі зареєстрованої політичної партії її назву можна змінити, а при вдалому вкладенні грошей у медійну «розкрутку» – створити впізнаваний партійний бренд. Паралельно із цим політичні «інвестори» можуть запросити до списку партії відомих, або впливових політиків, громадських, культурних діячів тощо.
Існує й більш практична мета використання партії: на місцевих виборах саме вони висуватимуть кандидатури у депутати, а також братимуть участь у розподілі місць у ТВК і ДВК. Як відомо, право на подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій мають місцева організація політичної партії, про утворення депутатської фракції якої оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання (мають право подати по 3 кандидатури до складу комісії), а також всі зареєстровані в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві організації усіх політичних партій, які мають намір висувати кандидатів на відповідних місцевих виборах (мають право висунути по 1 кандидату до складу комісії).
Формування складу комісій відбуватиметься шляхом жеребкування між усіма партіями. Тому усі новостворені за останній рік партії, маючи осередки на місцях та бажаючи висунути своїх кандидатів на участь у виборах, матимуть право взяти участь і в жеребкуванні щодо формування складу виборчих комісій.
Експерти вже неодноразово вказували на високі ризики такої схеми розподілення місць при формуванні комісій: адже дізнатися, хто насправді стоїть за тою чи іншою маловідомою новоствореною партією майже неможливо. Тоді як після жеребкування і розподілення місць у комісіях, партії можуть змінювати своїх представників. Таким чином, існує ціла система формування комісій «на замовлення» того чи іншого впливового політичного гравця.
Хто може використати дану схему? За режиму екс-президента Віктора Януковича такі виборчі технології використовували з метою посилення позицій провладної партії. Наразі історія може повторитися, але вже на користь нинішніх провладних політичних гравців.
Підтвердженням цього може бути те, що нинішня влада не поспішає вносити суттєві зміни в закон про місцеві вибори: вони проходитимуть за старим законодавством дещо відкорегованим минулорічними змінами до закону, авторства нардепа Руслана Князевича.
Крім того, ситуацією можуть скористатися і опозиційні сили із метою реваншу, і ворожі спецслужби сусідньої Росії для дестабілізації внутрішньої політичної ситуації в Україні.
Експерти останні 5 років не раз радили внести зміни до закону про місцеві вибори. Адже такі норми, як неможливість висувати свої кандидатури самовисуванцям, партійний бар’єр у 3%, проведення виборів мера в 1 тур – досить серйозні недоліки, які варто негайно виправляти внесенням відповідних змін до закону.
Підписанти коаліційної угоди ще в грудні 2014 року обіцяли, що до проведення місцевих виборів у жовтні 2015 року новий закон буде прийнятий. Спікер парламенту Володимир Гройсман вже кілька разів обіцяв, що місцеві вибори відбудуться за новим законодавством, а відповідний законопроект буде внесений до кінця травня цього року.
«Зараз на часі, з огляду на наближення місцевих виборів, є новий закон про місцеві вибори. Тому була створена достатньо якісна, на мій погляд, робоча група, яка об'єднує, експертів, депутатів, міжнародні інституції, де ми маємо напрацювати нові рішення. Нам потрібно буквально вже до кінця наступного місяця внести готовий закон», – наголошував спікер у квітні цього року.
Втім, експерти мають сумніви щодо такого розвитку подій, адже змінити закон із запровадженням відкритих списків – потребує більшого часу на підготовку. «Залишається 4 місяці до виборів. Тому, на наше переконання, сьогодні запроваджувати відкриті списки надзвичайно ризиковано... Тож, станом на сьогодні, я переконаний фактично на 100%, що вибори відбудуться за старим законом», – заявив глава КВУ Олексій Кошель. За його словами, ухвалення нового закону про місцеві вибори може суттєво ускладнити чи навіть зірвати проведення місцевих виборів у жовтні цього року.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
