Мирослав Чех: Україна. Берлін входить у гру

 

img
 

Схоже, в Києві от-от зрушиться лід. Заарештовані виходять на волю, лідери опозиції провідують у в’язниці Юлію Тимошенко і їдуть на зустріч з канцлером Ангелою Меркель. Москва намагається стримати хід подій.

 

В Україні відлига. Кліматична і політична. Тануть київські барикади, збудовані з мішків, заповнених льодом і снігом, а влада випускає ув’язнених опонентів. «В п’ятницю було звільнено останню групу з-поміж 234 осіб, затриманих в зв’язку з січневими сутичками в Києві та інших містах країни», - проінформував штаб Майдану. Цю новину підтвердив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.

 

Ці виразні поступки влади, яка раніше заявляла, що амністія вступить в дію тільки у тому випадку, якщо демонстранти до понеділка звільнять зайняті урядові будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестуючі не виконали цієї вимоги, та не зважаючи на це, ув’язнені вийшли на волю (хоч звільнення і не означає закриття справ).

 

Це – сигнал про те, що влада України, можливо, пом’якшується, і що сесія парламенту, запланована на вівторок, матиме важливі наслідки. У Києві запахло переламом.

 

Арсеній Яценюк – лідер «Батьківщини» - партії Юлії Тимошенко, минулої середи вперше від початку протестів отримав згоду влади на відвідини екс-прем’єра у в’язниці, де вона знаходиться уже близько трьох років. Це – символічне повернення ув’язненої Юлії Тимошенко в українську політику.

 

Яценюк – кандидат від опозиції на посаду прем’єр-міністра, після зустрічі проінформував, що отримав офіційне благословення колишньої прем’єра. Тимошенко уповні підтримує стратегію опозиції, хоча ще тиждень тому в своєму листі до партії вона закликала до припинення будь-яких перемовин з Януковичем та початку радикальних дій.

 

А до того, як розпочнеться сесія парламенту, запланована на вівторок, опозиція знову кличе людей на Майдан. В неділю в Києві відбудеться велике Віче, на якому, а словами опозиції, буде оголошений подальший план «мирного наступу». Натомість на вівторок Самооборона Майдану планує блокування урядового кварталу.

 

Гарячкова активність і консультації тривають і в міжнародній політиці. В гру за Україну вступила Німеччина.

 

Днями стало відомо, що канцлер Ангела Меркель зустрінеться з провідниками опозиції – Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком. Офіційно для того, щоб ознайомитися з їхнім баченням необхідних конституційних змін. Насправді німецька очільниця хоче з перших вуст почути програму майбутнього українського уряду, і саме її має представити під час зустрічі опозиція.

 

Знаменний і час цієї зустрічі. Спершу німецький „Bild” повідомляв, що вона відбудеться у вівторок, однак пізніше речник німецького уряду Штеффен Зайберт заперечив, що українські політики побачаться з канцлером Меркель в понеділок. Тобто, в переддень сесії українського парламенту. Це вказує на те, що лідери опозиції мають бути в вівторок в Києві для координації в момент ключових подій.

 

Перспектива зустрічі канцлера Меркель з лідерами української опозиції доводить, що старання Москви, яка в часі дводенних розмов з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером намагалася переконати Берлін не ангажуватися в український конфлікт на стороні Майдану, були марними.

 

«Ми маємо попрощатися з уявленням про те, що Україна є частиною геополітичної гри в шахи. Ми наразі з обох боків маємо підтримувати конфліктуючі сторони, для того, щоб вони знайшли політичне розв'язання кризи, і дати можливість Україні прийти в себе після постійного тиску, спрямованого на те, щоб країна ухвалила рішення на користь одного або іншого партнера», - заявив Штейнмейер на останній прес-конференції в Москві після дводенних зустрічей з міністром Сергієм Лавровим.

 

Російський політик відповів твердо: «Європейський союз намагається створити власну сферу впливу через тиск на Україну в справі вибору європейської інтеграції і ціною стосунків з Росією. ЄС наполегливо запрошує Україну, і при цьому застерігає, що вона має зробити вибір одного з двох партнерів – або ЄС, або Росії. Це і є створення власної сфери впливу – це очевидно і красиві слова цього не змінюють».

 

Звинувачуючи ЄС у діяльності на користь створення власної сфери впливу Лавров вкотре вказав на основну мету російської політики стосовно України: зробити все, щоб ця країна ніколи не вийшла з російської сфери впливу. Але на це Росія не має ані сил, ані засобів. Кілька днів тому Володимир Путін заявив, що епоха, відзначена зростанням російської економіки за рахунок видобутку енергоресурсів, завершується. Тепер двигуном має бути експорт промислових товарів. Проблема в тому, що Росія виробляє замало товарів, які можуть знайти збут в інших країнах. ЗА винятком зброї, яку Москва експортує все більше.

 

Вчорашня рішуча заява Штейнмайера та перспектива берлінського візиту Яценюка і Кличка остаточно кладуть край спекуляціям на тему стратегії влади в Берліні щодо української кризи. Багато експертів переконувало, що коаліційний уряд СПД-ХДС  дослухається до Москви і махне рукою на Київ, визнавши за доцільне невтручання у справи, які відбуваються в «російській сфері впливів».

 

Перший виразний сигнал того, що ці прогнози є хибними, з’явився два тижні тому, коли Штейнмайер заявив, що ЄС має запровадити санкції проти представників українського уряду, якщо той ще раз застосує силу проти Євромайдану. Тиждень тому свого міністра підтримала і канцлер Ангела Меркель. Загроза санкцій з боку Німечини має особливо турбувати представників української еліти влади і грошей, адже саме через німецькі банки пропливають засоби українських олігархів, у тому числі, сина Януковича.

 

На недільному Віче в Києві опозиція планує спитати людей, чи хочуть вони створення «уряду Майдану». Відповідь безсумнівно буде позитивною, і Яценюк та Кличко поїдуть до Німеччини з потужним мандатом для розмов. В Берліні вони, напевно, питатимуть, чи може нова українська влада розраховувати на фінансову допомогу від Німеччини і усього ЄС. Бо так легко Росія з своєї сфери впливу Україну не відпустить, і обов’язково закрутить крани з газом і грошима.

 

Мирослав Чех для «Газети виборчої»


15.02.2014 715 0
Коментарі (0)

28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

1597
24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

6143
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1701
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5259
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7281 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

3070

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2899

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

627

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2762

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1212
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5077
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1087
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2498
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17975
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12352
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1358
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8307
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

4127
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

815
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1381
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1216
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1679