Мирослав Чех: Україна. Берлін входить у гру

 

img
 

Схоже, в Києві от-от зрушиться лід. Заарештовані виходять на волю, лідери опозиції провідують у в’язниці Юлію Тимошенко і їдуть на зустріч з канцлером Ангелою Меркель. Москва намагається стримати хід подій.

 

В Україні відлига. Кліматична і політична. Тануть київські барикади, збудовані з мішків, заповнених льодом і снігом, а влада випускає ув’язнених опонентів. «В п’ятницю було звільнено останню групу з-поміж 234 осіб, затриманих в зв’язку з січневими сутичками в Києві та інших містах країни», - проінформував штаб Майдану. Цю новину підтвердив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.

 

Ці виразні поступки влади, яка раніше заявляла, що амністія вступить в дію тільки у тому випадку, якщо демонстранти до понеділка звільнять зайняті урядові будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестуючі не виконали цієї вимоги, та не зважаючи на це, ув’язнені вийшли на волю (хоч звільнення і не означає закриття справ).

 

Це – сигнал про те, що влада України, можливо, пом’якшується, і що сесія парламенту, запланована на вівторок, матиме важливі наслідки. У Києві запахло переламом.

 

Арсеній Яценюк – лідер «Батьківщини» - партії Юлії Тимошенко, минулої середи вперше від початку протестів отримав згоду влади на відвідини екс-прем’єра у в’язниці, де вона знаходиться уже близько трьох років. Це – символічне повернення ув’язненої Юлії Тимошенко в українську політику.

 

Яценюк – кандидат від опозиції на посаду прем’єр-міністра, після зустрічі проінформував, що отримав офіційне благословення колишньої прем’єра. Тимошенко уповні підтримує стратегію опозиції, хоча ще тиждень тому в своєму листі до партії вона закликала до припинення будь-яких перемовин з Януковичем та початку радикальних дій.

 

А до того, як розпочнеться сесія парламенту, запланована на вівторок, опозиція знову кличе людей на Майдан. В неділю в Києві відбудеться велике Віче, на якому, а словами опозиції, буде оголошений подальший план «мирного наступу». Натомість на вівторок Самооборона Майдану планує блокування урядового кварталу.

 

Гарячкова активність і консультації тривають і в міжнародній політиці. В гру за Україну вступила Німеччина.

 

Днями стало відомо, що канцлер Ангела Меркель зустрінеться з провідниками опозиції – Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком. Офіційно для того, щоб ознайомитися з їхнім баченням необхідних конституційних змін. Насправді німецька очільниця хоче з перших вуст почути програму майбутнього українського уряду, і саме її має представити під час зустрічі опозиція.

 

Знаменний і час цієї зустрічі. Спершу німецький „Bild” повідомляв, що вона відбудеться у вівторок, однак пізніше речник німецького уряду Штеффен Зайберт заперечив, що українські політики побачаться з канцлером Меркель в понеділок. Тобто, в переддень сесії українського парламенту. Це вказує на те, що лідери опозиції мають бути в вівторок в Києві для координації в момент ключових подій.

 

Перспектива зустрічі канцлера Меркель з лідерами української опозиції доводить, що старання Москви, яка в часі дводенних розмов з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером намагалася переконати Берлін не ангажуватися в український конфлікт на стороні Майдану, були марними.

 

«Ми маємо попрощатися з уявленням про те, що Україна є частиною геополітичної гри в шахи. Ми наразі з обох боків маємо підтримувати конфліктуючі сторони, для того, щоб вони знайшли політичне розв'язання кризи, і дати можливість Україні прийти в себе після постійного тиску, спрямованого на те, щоб країна ухвалила рішення на користь одного або іншого партнера», - заявив Штейнмейер на останній прес-конференції в Москві після дводенних зустрічей з міністром Сергієм Лавровим.

 

Російський політик відповів твердо: «Європейський союз намагається створити власну сферу впливу через тиск на Україну в справі вибору європейської інтеграції і ціною стосунків з Росією. ЄС наполегливо запрошує Україну, і при цьому застерігає, що вона має зробити вибір одного з двох партнерів – або ЄС, або Росії. Це і є створення власної сфери впливу – це очевидно і красиві слова цього не змінюють».

 

Звинувачуючи ЄС у діяльності на користь створення власної сфери впливу Лавров вкотре вказав на основну мету російської політики стосовно України: зробити все, щоб ця країна ніколи не вийшла з російської сфери впливу. Але на це Росія не має ані сил, ані засобів. Кілька днів тому Володимир Путін заявив, що епоха, відзначена зростанням російської економіки за рахунок видобутку енергоресурсів, завершується. Тепер двигуном має бути експорт промислових товарів. Проблема в тому, що Росія виробляє замало товарів, які можуть знайти збут в інших країнах. ЗА винятком зброї, яку Москва експортує все більше.

 

Вчорашня рішуча заява Штейнмайера та перспектива берлінського візиту Яценюка і Кличка остаточно кладуть край спекуляціям на тему стратегії влади в Берліні щодо української кризи. Багато експертів переконувало, що коаліційний уряд СПД-ХДС  дослухається до Москви і махне рукою на Київ, визнавши за доцільне невтручання у справи, які відбуваються в «російській сфері впливів».

 

Перший виразний сигнал того, що ці прогнози є хибними, з’явився два тижні тому, коли Штейнмайер заявив, що ЄС має запровадити санкції проти представників українського уряду, якщо той ще раз застосує силу проти Євромайдану. Тиждень тому свого міністра підтримала і канцлер Ангела Меркель. Загроза санкцій з боку Німечини має особливо турбувати представників української еліти влади і грошей, адже саме через німецькі банки пропливають засоби українських олігархів, у тому числі, сина Януковича.

 

На недільному Віче в Києві опозиція планує спитати людей, чи хочуть вони створення «уряду Майдану». Відповідь безсумнівно буде позитивною, і Яценюк та Кличко поїдуть до Німеччини з потужним мандатом для розмов. В Берліні вони, напевно, питатимуть, чи може нова українська влада розраховувати на фінансову допомогу від Німеччини і усього ЄС. Бо так легко Росія з своєї сфери впливу Україну не відпустить, і обов’язково закрутить крани з газом і грошима.

 

Мирослав Чех для «Газети виборчої»


15.02.2014 816 0
Коментарі (0)

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1371 1
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4295
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2337
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2564
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5666
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21425

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

348

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1173

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1145

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1937
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7768 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15785
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9202
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4108
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

1058
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

972
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5227
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42681 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

674
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

912
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1847
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1740