Мирослав Чех: Україна. Берлін входить у гру

 

img
 

Схоже, в Києві от-от зрушиться лід. Заарештовані виходять на волю, лідери опозиції провідують у в’язниці Юлію Тимошенко і їдуть на зустріч з канцлером Ангелою Меркель. Москва намагається стримати хід подій.

 

В Україні відлига. Кліматична і політична. Тануть київські барикади, збудовані з мішків, заповнених льодом і снігом, а влада випускає ув’язнених опонентів. «В п’ятницю було звільнено останню групу з-поміж 234 осіб, затриманих в зв’язку з січневими сутичками в Києві та інших містах країни», - проінформував штаб Майдану. Цю новину підтвердив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.

 

Ці виразні поступки влади, яка раніше заявляла, що амністія вступить в дію тільки у тому випадку, якщо демонстранти до понеділка звільнять зайняті урядові будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестуючі не виконали цієї вимоги, та не зважаючи на це, ув’язнені вийшли на волю (хоч звільнення і не означає закриття справ).

 

Це – сигнал про те, що влада України, можливо, пом’якшується, і що сесія парламенту, запланована на вівторок, матиме важливі наслідки. У Києві запахло переламом.

 

Арсеній Яценюк – лідер «Батьківщини» - партії Юлії Тимошенко, минулої середи вперше від початку протестів отримав згоду влади на відвідини екс-прем’єра у в’язниці, де вона знаходиться уже близько трьох років. Це – символічне повернення ув’язненої Юлії Тимошенко в українську політику.

 

Яценюк – кандидат від опозиції на посаду прем’єр-міністра, після зустрічі проінформував, що отримав офіційне благословення колишньої прем’єра. Тимошенко уповні підтримує стратегію опозиції, хоча ще тиждень тому в своєму листі до партії вона закликала до припинення будь-яких перемовин з Януковичем та початку радикальних дій.

 

А до того, як розпочнеться сесія парламенту, запланована на вівторок, опозиція знову кличе людей на Майдан. В неділю в Києві відбудеться велике Віче, на якому, а словами опозиції, буде оголошений подальший план «мирного наступу». Натомість на вівторок Самооборона Майдану планує блокування урядового кварталу.

 

Гарячкова активність і консультації тривають і в міжнародній політиці. В гру за Україну вступила Німеччина.

 

Днями стало відомо, що канцлер Ангела Меркель зустрінеться з провідниками опозиції – Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком. Офіційно для того, щоб ознайомитися з їхнім баченням необхідних конституційних змін. Насправді німецька очільниця хоче з перших вуст почути програму майбутнього українського уряду, і саме її має представити під час зустрічі опозиція.

 

Знаменний і час цієї зустрічі. Спершу німецький „Bild” повідомляв, що вона відбудеться у вівторок, однак пізніше речник німецького уряду Штеффен Зайберт заперечив, що українські політики побачаться з канцлером Меркель в понеділок. Тобто, в переддень сесії українського парламенту. Це вказує на те, що лідери опозиції мають бути в вівторок в Києві для координації в момент ключових подій.

 

Перспектива зустрічі канцлера Меркель з лідерами української опозиції доводить, що старання Москви, яка в часі дводенних розмов з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером намагалася переконати Берлін не ангажуватися в український конфлікт на стороні Майдану, були марними.

 

«Ми маємо попрощатися з уявленням про те, що Україна є частиною геополітичної гри в шахи. Ми наразі з обох боків маємо підтримувати конфліктуючі сторони, для того, щоб вони знайшли політичне розв'язання кризи, і дати можливість Україні прийти в себе після постійного тиску, спрямованого на те, щоб країна ухвалила рішення на користь одного або іншого партнера», - заявив Штейнмейер на останній прес-конференції в Москві після дводенних зустрічей з міністром Сергієм Лавровим.

 

Російський політик відповів твердо: «Європейський союз намагається створити власну сферу впливу через тиск на Україну в справі вибору європейської інтеграції і ціною стосунків з Росією. ЄС наполегливо запрошує Україну, і при цьому застерігає, що вона має зробити вибір одного з двох партнерів – або ЄС, або Росії. Це і є створення власної сфери впливу – це очевидно і красиві слова цього не змінюють».

 

Звинувачуючи ЄС у діяльності на користь створення власної сфери впливу Лавров вкотре вказав на основну мету російської політики стосовно України: зробити все, щоб ця країна ніколи не вийшла з російської сфери впливу. Але на це Росія не має ані сил, ані засобів. Кілька днів тому Володимир Путін заявив, що епоха, відзначена зростанням російської економіки за рахунок видобутку енергоресурсів, завершується. Тепер двигуном має бути експорт промислових товарів. Проблема в тому, що Росія виробляє замало товарів, які можуть знайти збут в інших країнах. ЗА винятком зброї, яку Москва експортує все більше.

 

Вчорашня рішуча заява Штейнмайера та перспектива берлінського візиту Яценюка і Кличка остаточно кладуть край спекуляціям на тему стратегії влади в Берліні щодо української кризи. Багато експертів переконувало, що коаліційний уряд СПД-ХДС  дослухається до Москви і махне рукою на Київ, визнавши за доцільне невтручання у справи, які відбуваються в «російській сфері впливів».

 

Перший виразний сигнал того, що ці прогнози є хибними, з’явився два тижні тому, коли Штейнмайер заявив, що ЄС має запровадити санкції проти представників українського уряду, якщо той ще раз застосує силу проти Євромайдану. Тиждень тому свого міністра підтримала і канцлер Ангела Меркель. Загроза санкцій з боку Німечини має особливо турбувати представників української еліти влади і грошей, адже саме через німецькі банки пропливають засоби українських олігархів, у тому числі, сина Януковича.

 

На недільному Віче в Києві опозиція планує спитати людей, чи хочуть вони створення «уряду Майдану». Відповідь безсумнівно буде позитивною, і Яценюк та Кличко поїдуть до Німеччини з потужним мандатом для розмов. В Берліні вони, напевно, питатимуть, чи може нова українська влада розраховувати на фінансову допомогу від Німеччини і усього ЄС. Бо так легко Росія з своєї сфери впливу Україну не відпустить, і обов’язково закрутить крани з газом і грошима.

 

Мирослав Чех для «Газети виборчої»


15.02.2014 829 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2017
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1122
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1269
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1715
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2894 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3988

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1200

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

693

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

461

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1224
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5838
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5385
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10788 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1621
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1515
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1248 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16014
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

593
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1592
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2044
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1940