Мирослав Чех: Україна. Берлін входить у гру

 

img
 

Схоже, в Києві от-от зрушиться лід. Заарештовані виходять на волю, лідери опозиції провідують у в’язниці Юлію Тимошенко і їдуть на зустріч з канцлером Ангелою Меркель. Москва намагається стримати хід подій.

 

В Україні відлига. Кліматична і політична. Тануть київські барикади, збудовані з мішків, заповнених льодом і снігом, а влада випускає ув’язнених опонентів. «В п’ятницю було звільнено останню групу з-поміж 234 осіб, затриманих в зв’язку з січневими сутичками в Києві та інших містах країни», - проінформував штаб Майдану. Цю новину підтвердив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.

 

Ці виразні поступки влади, яка раніше заявляла, що амністія вступить в дію тільки у тому випадку, якщо демонстранти до понеділка звільнять зайняті урядові будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестуючі не виконали цієї вимоги, та не зважаючи на це, ув’язнені вийшли на волю (хоч звільнення і не означає закриття справ).

 

Це – сигнал про те, що влада України, можливо, пом’якшується, і що сесія парламенту, запланована на вівторок, матиме важливі наслідки. У Києві запахло переламом.

 

Арсеній Яценюк – лідер «Батьківщини» - партії Юлії Тимошенко, минулої середи вперше від початку протестів отримав згоду влади на відвідини екс-прем’єра у в’язниці, де вона знаходиться уже близько трьох років. Це – символічне повернення ув’язненої Юлії Тимошенко в українську політику.

 

Яценюк – кандидат від опозиції на посаду прем’єр-міністра, після зустрічі проінформував, що отримав офіційне благословення колишньої прем’єра. Тимошенко уповні підтримує стратегію опозиції, хоча ще тиждень тому в своєму листі до партії вона закликала до припинення будь-яких перемовин з Януковичем та початку радикальних дій.

 

А до того, як розпочнеться сесія парламенту, запланована на вівторок, опозиція знову кличе людей на Майдан. В неділю в Києві відбудеться велике Віче, на якому, а словами опозиції, буде оголошений подальший план «мирного наступу». Натомість на вівторок Самооборона Майдану планує блокування урядового кварталу.

 

Гарячкова активність і консультації тривають і в міжнародній політиці. В гру за Україну вступила Німеччина.

 

Днями стало відомо, що канцлер Ангела Меркель зустрінеться з провідниками опозиції – Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком. Офіційно для того, щоб ознайомитися з їхнім баченням необхідних конституційних змін. Насправді німецька очільниця хоче з перших вуст почути програму майбутнього українського уряду, і саме її має представити під час зустрічі опозиція.

 

Знаменний і час цієї зустрічі. Спершу німецький „Bild” повідомляв, що вона відбудеться у вівторок, однак пізніше речник німецького уряду Штеффен Зайберт заперечив, що українські політики побачаться з канцлером Меркель в понеділок. Тобто, в переддень сесії українського парламенту. Це вказує на те, що лідери опозиції мають бути в вівторок в Києві для координації в момент ключових подій.

 

Перспектива зустрічі канцлера Меркель з лідерами української опозиції доводить, що старання Москви, яка в часі дводенних розмов з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером намагалася переконати Берлін не ангажуватися в український конфлікт на стороні Майдану, були марними.

 

«Ми маємо попрощатися з уявленням про те, що Україна є частиною геополітичної гри в шахи. Ми наразі з обох боків маємо підтримувати конфліктуючі сторони, для того, щоб вони знайшли політичне розв'язання кризи, і дати можливість Україні прийти в себе після постійного тиску, спрямованого на те, щоб країна ухвалила рішення на користь одного або іншого партнера», - заявив Штейнмейер на останній прес-конференції в Москві після дводенних зустрічей з міністром Сергієм Лавровим.

 

Російський політик відповів твердо: «Європейський союз намагається створити власну сферу впливу через тиск на Україну в справі вибору європейської інтеграції і ціною стосунків з Росією. ЄС наполегливо запрошує Україну, і при цьому застерігає, що вона має зробити вибір одного з двох партнерів – або ЄС, або Росії. Це і є створення власної сфери впливу – це очевидно і красиві слова цього не змінюють».

 

Звинувачуючи ЄС у діяльності на користь створення власної сфери впливу Лавров вкотре вказав на основну мету російської політики стосовно України: зробити все, щоб ця країна ніколи не вийшла з російської сфери впливу. Але на це Росія не має ані сил, ані засобів. Кілька днів тому Володимир Путін заявив, що епоха, відзначена зростанням російської економіки за рахунок видобутку енергоресурсів, завершується. Тепер двигуном має бути експорт промислових товарів. Проблема в тому, що Росія виробляє замало товарів, які можуть знайти збут в інших країнах. ЗА винятком зброї, яку Москва експортує все більше.

 

Вчорашня рішуча заява Штейнмайера та перспектива берлінського візиту Яценюка і Кличка остаточно кладуть край спекуляціям на тему стратегії влади в Берліні щодо української кризи. Багато експертів переконувало, що коаліційний уряд СПД-ХДС  дослухається до Москви і махне рукою на Київ, визнавши за доцільне невтручання у справи, які відбуваються в «російській сфері впливів».

 

Перший виразний сигнал того, що ці прогнози є хибними, з’явився два тижні тому, коли Штейнмайер заявив, що ЄС має запровадити санкції проти представників українського уряду, якщо той ще раз застосує силу проти Євромайдану. Тиждень тому свого міністра підтримала і канцлер Ангела Меркель. Загроза санкцій з боку Німечини має особливо турбувати представників української еліти влади і грошей, адже саме через німецькі банки пропливають засоби українських олігархів, у тому числі, сина Януковича.

 

На недільному Віче в Києві опозиція планує спитати людей, чи хочуть вони створення «уряду Майдану». Відповідь безсумнівно буде позитивною, і Яценюк та Кличко поїдуть до Німеччини з потужним мандатом для розмов. В Берліні вони, напевно, питатимуть, чи може нова українська влада розраховувати на фінансову допомогу від Німеччини і усього ЄС. Бо так легко Росія з своєї сфери впливу Україну не відпустить, і обов’язково закрутить крани з газом і грошима.

 

Мирослав Чех для «Газети виборчої»


15.02.2014 707 0
Коментарі (0)

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1709
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

883
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2067 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31336
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8527
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3576

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

647

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1917

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1421

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2371 1
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10453
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

518
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6120
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14346
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

583
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

845
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

20035
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1113
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

621
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1088
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1319
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1458