У середу на засіданні Кабміну йшла мова про перемогу Джамали на Євробаченні-2016. Ми прийняли естафету від Швеції, і тому саме час поговорити про українське Євробачення-2017 вдумливо, як про бізнес-проект для країни.
Це означає, що ми повинні знайти відповіді на запитання: скільки коштує цей конкурс, де ми беремо на нього гроші, і як ці витрати повертаються.
Євробачення - недешевий захід. У 2005 році витрати України на проведення конкурсу в Києві сягнули 11 млн дол. Відтоді середній розмір витрат виріс у рази. Наприклад, для Швеції конкурс коштував близько 1 млрд грн - 43 млн дол.
Економісти не можуть дати одностайну відповідь на запитання, наскільки виправдані ці витрати. Команда "Вокс Україна" проаналізувала всі "за" і "проти".
На їх думку, Євробачення-2017 відвідає 30-40 тис гостей. Вочевидь, ці люди не компенсують усі витрати організаторів. Одначе у перспективі витрати повернуться.
За допомогою Євробачення ми просуваємо образ країни у світі - наші цінності, історію, бачення майбутнього.
Сумарна аудиторія конкурсу разом з телеглядачами може сягнути 180 млн осіб. Серед них будуть не лише туристи, а й майбутні інвестори та симпатики. Контакт з цією аудиторією ми "купуємо", витрачаючи гроші на конкурс. Це добра пропозиція.
Отже, я пропоную такі подальші дії.
Перше - протягом місяця ми проводимо відкритий національний конкурс для вибору міста, яке прийме у себе Євробачення. Нам потрібне місто, яке точно знає, як використає цю можливість для свого розвитку.
Ми очікуємо від міст не тільки доброї волі на проведення, але й пакета інфраструктурних проектів, на які ми будемо залучати кошти інвесторів та донорів.
Ми знаємо, що після першого етапу децентралізації бюджети міст стали переважно профіцитними. Тому ми будемо працювати з містом, яке розділить фінансові ризики не тільки зі своєю громадою, а й з державою.
Друге - ми створюємо проектний офіс при Кабміні, який буде займатися підготовкою конкурсу, його проведенням та управлінням проектами. Реальний виклик для нас - провести конкурс з мінімальними витратами бюджетних коштів. Тому робота проектного офісу буде абсолютно прозорою.
Третє - кожен наш крок буде під контролем громадськості і волонтерів. Країна, яка за кілька місяців одягнула свою армію, зможе за рік створити ефективну та ефектну систему для будь-якого проекту, навіть для найбільш масштабного.
Важливе завдання - комунікації навколо конкурсу. Ми повинні розповісти світові про себе і довести інвесторам, що Україна є сприятливим місцем для інвестицій. Це означає прискорення реформ і демонстрація нового рівня держуправління.
Ми вміємо робити великі інфраструктурні проекти, але майже завжди це було під тиском ззовні та з виснаженням ресурсів. У підсумку, все робилося в останній момент, а за отриманий результат іноді було соромно. Більше так не буде.
Через специфіку своєї роботи я повинен думати про бюджет. Я закликаю тверезо оцінити можливості і вигоди Євробачення і нагадую, що проект повинен бути фінансово обґрунтованим. 1 мільярд гривень - це величезна сума.
Зрештою, світ знає п'ять прикладів передавання права на проведення конкурсу. Наприклад, Франція у 1960 році передала його Британії.
Якщо ж ми вирішуємо проводити конкурс, то повинні чітко сформулювати для себе, чому ми це робимо, і яка користь від цього для держави.
