Микуличин. Колись найбільше село в Європі

 

/data/blog/112447/ecd1e76e7d74135edb656e0de6e571fa.jpg

 

Прикарпатське село Микуличин – одне з найпопулярніших місць, де зупиняються подорожуючі Карпатами. Одночасно тут може перебувати до двох тисяч гостей. І це при тому, що в селищі практично відсутні будь-які туристичні атракції. Не працюють розважальні заклади і нічні клуби. Відсутні канатні дороги і гірськолижні витяги. То що ж манить сюди відпочивальників?

 

Свого часу Микуличин носив неофіційний статус найбільшого села в Європі. Численні туристичні путівники вказують, що його територія простягалася на 44 кілометри – від Яремчого до кордону з Закарпаттям. Так тривало до 1927 року, коли польський уряд від’єднав від Микуличина Татарів, Ворохту і ще чимало дрібніших поселень, як-от знану нині Поляницю (Буковель). Однак і нині розміри села вражають. Воно розкинулося у долині Пруту на десять кілометрів.

 

Перші відпочивальники з’явилися в Микуличині ще наприкінці 1890-х одразу після того, як в ці куточки Карпат прийшла залізнична колія. Село стало розвиватися як кліматичний курорт. Власниками розкішних вілл були мешканці Коломиї, Львова та навіть Відня. За польських часів побудовано дитячі табори, які використовуються дотепер. Та загалом Микуличин завжди перебував у тіні своїх більш розкручених сусідів – Яремчого та Ворохти.

 

Нова сторінка в історії прикарпатського села розпочалася у наш час. Після відкриття гірськолижного курорту Буковель чимало любителів зимового відпочинку вирішили зупинятися саме у Микуличині. Насамперед, через більш демократичні ціни. Невеличкі готелі, приватні садиби росли як гриби після дощу. Хтось вкладав у туристичний бізнес гроші, привезені з заробітків, хтось продавав вільні ділянки. Власниками новобудов ставали не тільки місцеві…

 

Пік будівництва у Микуличині збігся у часі з правлінням Віктора Ющенка. Третій президент України й сам став власником «дачі» у сусідньому Татарові. Після стрибка валютного курсу у 2008 році будівельників у селі суттєво поменшало, а з приходом до влади Віктора Януковича ринок й зовсім завмер, – розповідає сільський голова Василь Скірчук. В золоті часи «сотка» в центрі Микуличина вартувала до 5 000 «зелених». Нині за неї дають 1 000 – 1 500. Звісно, продавати землю за такі кошти охочих немає.

 

Втім, набудувати за короткий час встигли чимало. На спеціалізованих інтернет-порталах свої послуги нині пропонують понад півтори сотні приватних садиб, а загалом на царині зеленого туризму задіяно майже 300 місцевих домогосподарств (із двох тисяч, які налічуються у Микуличині)! Вибрати житло водночас і легко, і складно. Пропозицій дуже багато, що, власне, й створює проблему. Зауважимо, практично всі власники садиб працюють на умовах часткової передоплати.

 

Нам пощастило. Ми змогли вписатися у, як з’ясувалося, доволі насичений графік одного з котеджів в самому центрі Микуличина. Одні відпочиваючі саме звільнили номери, інших очікували днів через п’ять, тож у господарів ошатного двоповерхового будиночка було «вікно». На відміну від багатьох односельчан, пан Володимир не став забудовувати всю вільну площу, а обмежився невеличким зрубом і критою альтанкою з каміном, довкола яких розкинувся смарагдовий трав’яний килим. Не люблю я «гуртожитків», – пояснив він. Хоча декому простіше прийняти одразу цілий автобус туристів. Оскільки небо затягло хмарами, господарі попрохали при перших ознаках грози вимикати всю електротехніку.

 

У Микуличині впадає у вічі відсутність ресторанів-колиб, яких так багато у Карпатах. Свої послуги пропонують лише кілька невеличких кафе. Туристи харчуються здебільшого у місцях проживання. Що ж до цін в місцевих «маркетах» (їх вдосталь, хоч асортимент доволі бідненький), то вони мало відрізняються від тих, що в обласному центрі. Приміром батон випічки франківського хлібокомбінату вартує ті ж 8 грн., що й у фірмовій мережі в обласному центрі.

 

Щодо розваг… Якщо «погуглити» щось на кшталт цікавих місць у Микуличині, то на виході отримаємо заледве три варіанти. Найперше, це дерев’яна церква Пресвятої Трійці. Вона датується 1868 роком. По-друге, інтернет відправить вас до Женецького водоспаду, що розташований на межі з Татаровим. І, нарешті, новітнім символом села стала броварня, відкрита у 2002 році. От, власне, й усі місцеві атракції. Все інше – за межами села, у Яремчому, Ворохті, Буковелі…

 

З Микуличина бере старт низка пішохідних маршрутів, які є доволі протяжними, а відтак підійдуть не усім. Правда, вибратися на довколишні вершини можна й в інший спосіб. Любителям автомобільного екстриму пропонуються подорожі на позашляховиках тривалістю 3-4 години. А ще можна взяти на прокат велосипед (вартість – 80-100 грн. за годину) і пройтися маршрутом колишньої вузькоколійки, що була збудована ще до І світової війни. Залізниця, яка використовувалася для вивезення лісу, заглиблювалася у гори на 20 км. Під час сильної повені 1969 року дорогу розмило, а відновлювати її не стали. Дотепер в Микуличині зберігся лише оригінальний металевий міст 1913 року…

 

Ех, нам хоч би чотири кілометри колії, ото була б атракція, – зітхає сільський голова, який погоджується з тим, що розваг для туристів у Микуличині таки недостатньо. Разом з працівниками Карпатського національного природного парку розробляємо пішохідні маршрути на прилеглі полонини, – каже пан Василь, – де туристи могли б скуштувати свіжий овечий або ж козячий сир. Розмірковуємо над облаштуванням оглядових майданчиків тощо.

 

У Микуличині постійно мешкає понад 5 000 осіб. І за цим показником він входить у п’ятірку найбільших сіл Івано-Франківщини (разом з чотирма представниками Косівщини). Останніми роками тут спостерігається природний приріст населення. Щороку до школи йде майже 100 першачків. Роботу у селі можна знайти, – стверджує сільський голова, хоч чимало місцевих мешканців й надалі виїздить на заробітки.

 

Чи не найбільшою проблемою для населеного пункту є вивіз сміття. «З думками про нього засинаю і прокидаюся, – каже Василь Скірчук. – Зараз сміття потрібно вивозити тричі на тиждень. Свого полігону на Яремчанщині немає, тож возимо його аж до Івано-Франківська». Вже цього року вивіз побутових відходів з’їв з сільського бюджету майже 200 тис. грн. Тож в Микуличині розмірковують над придбанням власного сміттєвоза.

 

А загалом село живе своїм тихим розміреним життям. Туристи не ходять тут юрбами, як у Яремчому чи Буковелі. Бо нікуди… Микуличин навчився отримувати зиск зі свого зручного розташування. Звідси однаково добиратися чи то до Верховини, чи Рахова, чи Буковеля. До Яремчого з його сувенірними ринками, водоспадами та екостежками й взагалі рукою подати. Він однаково привабливий і взимку, і влітку. Ціни тут нижчі, а за рівнем комфорту місцеві котеджі нічим не поступаються «віповським»... Микуличин манить відпочивальників цілющим гірським повітям та м’яким кліматом, мальовничими краєвидами та гостинністю місцевих жителів.

 

Володимир НИЖНИК, ЗК


31.07.2016 8984 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2264
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

884
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

931
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

935 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2829 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1487

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

558

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

672

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

349

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1025
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2112
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1092
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

814
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

348
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14999
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7310
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

751
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

303
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

217
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

308
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

592
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1044