Михайло Вишиванюк і Василь Скрипничук зустрілися з представниками компанії «Шеврон»

 

Голова обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк та голова обласної ради Василь Скрипничук провели робочу зустріч з представниками компанії «Шеврон» (США), які перебувають на Прикарпатті з метою ознайомлення, «узгодження поглядів» щодо перспектив видобутку сланцевого газу.


Голова ОДА Михайло Вишиванюк у розмові з потенційними інвесторами, які представляють відому американську компанії «Шеврон», підтвердив свою вже раніше озвучену позицію щодо сланцевої теми і Прикарпаття. «Я особисто з пересторогою ставлюся до цього, виходячи з екологічної безпеки, але одночасно підтримую цей проект в Україні як перспективу того, що Україна має шанс отримати незалежність від дорого російського газу. У перспективі з імпортера газу Україна може стати експортером».



Михайло Вишиванюк порадив майбутнім інвесторам «опиратися на нашу науку», на професійні кадри престижного в нафтогалузі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та «доносити до громади об’єктивну інформацію, аби отримати максимальну підтримку населення».



Василь Скрипничук, голова обласної ради, вислухавши представників «Шеврона», запевнив: «Івано-Франківська обласна рада підтримувала і підтримуватиме ті проекти, що стосуються економічної незалежності України».


Заступник генерального менеджера Східноєвропейського підрозділу компанії «Шеврон» Даг Учукура та регіональний менеджер Кларк Пітер висловили вдячність керівникам області за надану можливість ознайомитися зі сланцевими перспективами краю, сказали, що мають намір провести власні сейсмологічні дослідження, в тому числі на предмет наявності порід сланцевого газу та його об’єму, оскільки компанія йде на великий ризик інвестувати сотні мільйонів доларів у незнайому досі територію.



Представники «Шеврона» запевнили: вони готові до «правових дискусій і живого відкритого діалогу» з місцевою владою, громадами, щоб «розвіяти страх та перестороги». Компанія має чималий досвід видобутку газу в штаті Техас, над Мексиканською затокою, у Трансільванії (Румунія) та на території Польщі, і зацікавлена у добрій репутації в Україні. Водночас представники «Шеврона» озвучили свої наміри - на етапі проведення пошукових робіт співпрацювати з «газовими районами» нашої області у соціально-економічному напрямку.

 


На зустрічі був присутній перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк. Сьогодні представники «Шеврона» побували в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.



Довідково: Компанія «Шеврон» - друга після ExxonMobil інтегрована енергетична компанія США, одна з найбільших корпорацій в світі. Штаб-квартира — в місті Сан-Рамон, Каліфорнія (США).


11.12.2012 2342 7
Коментарі (7)

ВЕЛ 2012.12.11, 09:36
Заява ВЕЛ щодо екологічних ризиків розробки покладів сланцевого газу в Україні Всеукраїнська екологічна ліга стурбована тим, що процес підготовки до видобування сланцевих газів відбувається закрито від фахівців, представників громадських екологічних організацій та місцевих громад. Екологічні ризики від видобування сланцевого газу є значними в короткотерміновій та довгостроковій перспективі. В першу чергу, це – загрози для існування природних ландшафтів, родючих ґрунтів; вилучення великих об’ємів води (якої в Україні і зараз вже не вистачає, навіть для питних потреб), велика ймовірність порушення геологічного середовища і, внаслідок цього, загроза забруднення водоносних горизонтів підземних вод. Існують технологічні проблеми зберігання і очистки тисяч тон, забруднених відпрацьованих вод небезпечними для довкілля реагентами. Сумнівними є економічні вигоди для держави Україна від видобування сланцевих газів. На сьогодні українцям нав’язується міф про необхідність розробки сланцевих газів, щоб позбутись залежності від Росії. Але значно більший потенціал для досягнення енергетичної незалежності України зосереджений в енергозбереженні та підвищенні енергоефективності економік. На сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачається енергії в 4 -5 разів більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії в комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання газу на 30-40 %. Державі необхідно продовжувати стимулювання розвитку відновлювальної енергетики, зокрема надати «зелений тариф» не тільки сонячній та вітровій енергетиці, але й видобуванню енергії зі звалищного газу, залишків аграрного сектору та лісового господарства. Крім того, Україна має значні поклади природного газу, який залягає на великих глибинах 5-6 км, а також можемо використовувати для отримання енергії сотні мільйонів кубів газу метану, який викидається в атмосферу і створює загрозу для навколишнього середовища. Стурбованість викликає недосконале українське законодавство в галузі видобування корисних копалин. Зокрема, поза правовими нормами знаходяться процедури, технології видобування та спеціальні вимоги щодо сланцевого газу в Україні. Натомість, активно лобіюються новації в законодавстві, які спрощують процедуру відведення земельних ділянок для видобування корисних копалин, ліквідована процедура держаної екологічної експертизи, обмежена участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень, скорочуються повноваження місцевих органів влади. За короткий час відбулися події, які відображають загальний підхід урядових структур до можливості діяти прозоро, в інтересах всього українського суспільства, а не окремих бізнесових груп. В серпні 2012 р. Міністр екології та природних ресурсів України всупереч постанові КМУ № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» незаконно ліквідував Громадську раду всеукраїнських природоохоронних організацій, яка була створена ще у 1996 році. Головною причиною дій Міністра були негативні оцінки планованого видобування сланцевого газу в Україні. Дуже швидко за наказом Міністра була створена інша «конструктивна до Міністерства» громадська рада, яка слухняно вирішила «Підтримати дії Уряду та Міністерства екології та природних ресурсів України щодо збільшення видобутку нетрадиційно газу та укладення угод про розподіл продукції» (http://www.menr.gov.ua/content/article/11655). Тепер в планах Міністерства ліквідувати Оргуський інформаційно- тренінговий центр, створений у 2004 р. на виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо впровадження Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція). Лише ці два приклади підтверджують, що початок підготовки процесу видобування сланцевих газів Україні відбувається не демократично, з обмеженням у правах громадських організацій, без ґрунтовних наукових досліджень та висвітлення екологічних ризиків для довкілля. Всеукраїнська екологічна ліга пропонує оголосити мораторій на видобування сланцевих газів до того часу, коли цей процес буде законодавчо врегульований, будуть проведені комплексні наукові дослідження пролонгованих в часі впливів та ризиків для довкілля, обґрунтовані економічні розрахунки та соціальні наслідки.
Оксана 2012.12.11, 10:27
Видобуток сланцевого газу призведе до отруєння води і в результаті до екологічної катастрофи. Не можна допустити, щоб в угоду олігархів перетворити Карпати на мертві "терикони"! Враховуючи, як терепішня влада ненавидить Галичину, то від них чекати можна чого завгодно.
Залізняк 2012.12.11, 10:38
На Прикарпатті є чималі поклади нафти і газу на розробку яких немає в України коштів. Тому нехай вкладають інвестиції іноземні компанії.
До Залізняка 2012.12.11, 11:18
СЛАНЦЕВИЙ газ і ПРИРОДНІЙ газ - це не одне і те ж саме! Сланцевий газ добувають методом гідророзриву сланцю, що знаходиться на глибині кілька кілометрів під землею, за допомогою закачування в свердловину під високим тиском хімічних реагентів. Якщо ці хімічні реагенти навіть в невеликій кількості попадуть в підземні води (а імовірність дуже висока, в нашому випадку близька до 100%) - то вода стає не просто отруйною, а смертельно небезпечною. Саме тому в багатьох креїнах Європи накладений МОРАТОРІЙ на видобуток сланцевого газу. Наші ріки можуть стати мертвими назавжди, а Прикарпаття із туристичного краю перетвориться в зону екологічного лиха.
василь 2012.12.11, 11:46
Якщо керівники облради згодяться на видобуток сланцевого газу,Їх негайно у віставку.
Залізняк 2012.12.11, 11:47
Так я і мав на увазі газ природний , який залягає на дуже великих глибинах. Чи вони хочуть тільки сланцевим займатися..?
Я 2012.12.11, 22:21
Блін, народ, перш ніж нести повну пургу хоча б вивчіть питання. Екологи з вас нікудишні. Метод гідророзріву пласта успішно використовується у вітчизняній нафто й газовидобувній промисловості з 60-тих років. І икористовується доволі активно. Будь-яка свердловина спочатку фонтанує продуктом видобутку (нафта або газ,або те й друге разом), потім продукту стає замало й ставлять станки-качалки - продукт підкачують із глибини до поверхні. Потім підкачувати починають за графіком - три дні свердловина набирає продукт, а потім день його качають. Коли вже зовсім слабий приток продукту - тоді проводять гідророзрив пласта - в свердловину закачують воду з піском та поверхнево-активними речовинами і створюючи тиск на пласт ніби розривають його,роблять в ньому нові тріщини. Як наслідок - видобуток різко підвищується і свердловина ще якийсь час працює і дає продукт. Це - стандартна практика вже десятки років. Якщо у когось я знайомі в УБР-ах - попитайте їх, вони вам розкажуть. Питання ж лежить в іншій площині. Про сланцевий газ знали завжди, але питання його видобутку ніколи не стояло, оскільки при тій ціні на газ, яка була ще донедавна, такий видобуток був не рентабельним. Крім того, видобуток газу із сланців супроводжується низьким питомим дебетом, що створює суто технічні складнощі. Застосування гідророзриву одразу після того, як свердловина пробурена, дає змогу інтенсифікувати видобуток і тим самим підвищити рентабельність свердловини. Повторюю ще раз - нічого нового тут нема. Свердловини у Биткові, Пасічній, Долині і т.д. були піддані цій процедурі і не одноразово. Вчіть мат.частину, холіварщики.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1932
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1032
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1197
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1638
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2832 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3925

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1130

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

635

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

438

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1165
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5774
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5327
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10723 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1462
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1438
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7633
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1115
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15957
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

529
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1526
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1979
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1868