Ми у першій хвилі і вже на межі: Володимир Вовчук про СOVID-19, летальні випадки, завантаженість лікарні та карантин

Понад пів року світ живе в умовах карантину. Носіння масок, соціальна дистанція, обмежені контакти, навчання онлайн стали звичним явищем, на яке з кожним днем усі ми реагуємо вже доволі спокійно.

Щораз нові заяви посадовців про можливість запровадження жорсткіших карантинних обмежень вже нікого не тривожать. Люди пристосувалися та виснажилися... Але разом з цим кількість хворих не зменшується. Надії на те, що COVID-19 дивним чином зникне не виправдалися. Натомість кожного дня нам говорять, що слід готуватися до гіршого...

Цих пів року війну із досі мало вивченим COVID-19 ведуть наші лікарі. Про ситуацію з коронавірусом в Івано-Франківській ЦМКЛ, карантин, резерви, забезпечення та як жити далі Фіртка говорила із заступником головного лікаря Володимиром Вовчуком.


Бачимо, що кожен день кількість хворих, згідно з офіційною статистикою, тільки збільшується. Яка ситуація у ЦМКЛ зараз? 


За цифрами у статистиці потрібно бачити реальність. Так, ситуація дійсно погіршується. Ми мали кілька днів у жовтні, коли був антирекорд – кількість пацієнтів перевищувала 200 осіб. Те саме і сьогодні. Станом на ранок (20 жовтня - авт.) у лікарні 211 пацієнтів з хворобою Covid-19, і що буде далі ми не знаємо, правильніше сказати, знаємо - кількість звернень збільшуватиметься. Тобто завантаженість ліжок, виділених для пацієнтів з хворобою Covid-19, зараз у ЦМКЛ складає 105-107%.

Тобто мова про те, що реальна кількість хворих більша, ніж показує щоденна статистика, бо рахують по-різному. Скажімо, кількість завантажених ліжок є одним із показників, які визначають карантинні зони в Україні. Тому рахують по позитивному ПЛР тесту. А тільки половина наших пацієнтів лікуються з позитивним ПЛР. Хоча ми бачимо по клініці та інших обстеженнях, що це саме коронавірус.

І це створює проблеми.

Тому, якщо рахувати усіх, хто лежить з пневмоніями, то завантаженість ліжок дійсно 100% і більше. Але якщо рахувати тільки з підтвердженими ПЛР, то тоді дійсно буде та статистика, яку подає офіційна влада - у межах 50% завантаженості ліжкомісць.

Сьогодні лікарня перевантажена. Якщо людина зробила ПЛР і у неї мінус, але є показання і вона лікується від  пневмонії за протоколом COVID-19, то  після медикаментозної терапії, через кілька днів, ПЛР буде плюс.  Повторний ПЛР, як правило, вже негативний.


Наскільки за цей час змінилася клініка COVID-19? Як він проявляється тепер? Є якісь нові симптоми?


Приблизно, все так як і було. Пишуть у мережі про якісь випадки ураження нервової, травної системи... Але наукового підтвердження цих фактів немає. Клініка така ж. Єдине - це те, що пацієнти поступають у набагато важчих станах, ніж на початках. Мають більший відсоток ураження легень, з нижчими рівнями сатурації і так далі...


Чому так?


Люди займаються самолікуванням, зволікають зі зверненням до лікарів. Просто стали безпечнішими.


Ми вже пів року ведемо війну з коронавірусом. Лікарям стало працювати легше, звикли?


Ми вже багато чого навчилися, звичайно. Проте ще не все знаємо. Наші знання про вірус і спричинені ним пневмонії на початках у березні і зараз - у жовтні, зовсім інші.

У нас у лікарні смертність 5,1% від коронавірусу. За час пандемії померли 67 людей. В нашу лікарню госпіталізують важких пацієнтів, із супутньою патологією переводять з інших лікарень.


У зоні ризику і далі ті ж самі вікові категорії населення, що і раніше?


Загалом, так. 60-65% - це ті ж старші люди із супутніми захворюваннями. Але, як і у всьому світі, є тенденція до зниження віку - багато хворіють у віці 40-50 років.

У нас не проводяться скринінгові обстеження і ми не можемо говорити у скількох жителів  хвороба протікає безсимптомно. Але по структурі госпіталізованих, пацієнти старшого віку з тенденцією до збільшення у категорії 40-50 річних.

Люди зараз втратили страх перед хворобою і відчуття небезпеки. Всі обмежувальні і запобіжні заходи ігноруються. Подивіться, що робиться у місті.

Ми у «червоній зоні», але особливих обмежень немає.


Як вважаєте, карантинні обмеження є виправданими?


Так, вони потрібні. Ось подивіться, у Європі знову вводять комендантські години, підвищують штрафи. Це потрібно і нам, щоб люди ставали відповідальнішими. Але, разом з цим, ми маємо розуміти, що зробити обмеження абсолютними не можливо.  Це все не закінчиться за місяць чи за два. Нам з цим жити ще понад рік  - це у  кращому варіанті розвитку епідемічної ситуації.

Зараз ми не можемо ввести абсолютний карантин, бо це як джгут на шию при кровотечі з носа. Тому і є ці карантинні зони, які скоріше для порятунку економіки, щоб не зупиняти все.

Вкотре хочу наголосити, що має бути, у першу чергу, наша індивідуальна відповідальність - маска, миття рук, дистанція. Попри скепсис - це доволі ефективні заходи.

При цьому держава має не декларувати покарання, а запроваджувати реальні штрафні й інші санкції. Вони мають бути невідворотними і невигідними. Тоді можливо люди зрозуміють, що ситуація серйозна, бо сьогодні вигідніше порушувати і платити, якщо взагалі платять. Зараз ми фактично робимо все для того, щоб розірвати цей «інфекційний ланцюг».

При прогнозованому у листопаді зростанні кількості інфікованих на COVID-19 система охорони здоров’я може не витримати. Уже сьогодні доводиться запроваджувати медичне сортування при госпіталізації.


На осінь прогнозували другу хвилю COVID. Так розумію, що ми зараз увійшли у неї?


Ні. Це ще перша хвиля. У нас не було такого зменшення кількості захворівших, щоб можна було говорити про спадання хвилі. Не варто оцінювати ситуацію по окремому населеному пункту чи навіть по регіону. Якщо поглянути на офіційні графіки, які є доступними у мережі Інтернет, то ми бачимо тенденцію до постійного зростання кількості хворих. Звичайно, є окремі населені пункти, де реєструють менше випадків інфікування. Але загальна статистика йде по наростаючій.

Тому я не бачу другої хвилі, ми ще з першої не вийшли.  Епідеміологи прогнозують пік на листопад.

Але у цій ситуації ми боїмося іншого - до коронавірусу зараз доєднуються сезонні ГРВІ. І лікарям буде важче диференціювати та ідентифікувати коронавірус. І будуть проблеми із перевантаженням лікарень.


Ви говорите про фактичне 100% завантаження. Лікарі справляються?


Наразі вже не вистачає персоналу. Зараз зросла кількість лікарів, котрі самі хворіють на коронавірус. Так само і з місцями для пацієнтів. Ми на межі.


Чи можливе повторне зараження коронавірусом і наскільки стійким є імунітет у людини, котра вже перехворіла?


Питання про можливе повторне зараження на COVID-19 поки що не доведене наукою. У нашій практиці ще не було випадків, щоб хтось із пацієнтів повторно хворів чи хворіє.

Так само як і з антитілами.  За час пандемії є значна кількість людей, котрі перехворіли у квітні-травні і можна було б зробити повторно аналізи, і відслідкувати рівень антитіл, але на це потрібні кошти.


У МОЗ на цьому тижні оголосили про можливість відкриття ліжкомісць на базі немедичних закладів. Це реально? У вас якісь резерви є?


У нас проблеми із кисневими точками - їх просто не вистачає. І це при тому, що наша лікарня  добре обладнана.  Інші працюють в гірших умовах. А як ви собі уявляєте обладнання ліжкомісць у нелікарняних закладах? Поставлять ліжка, а де взяти підготовлений персонал, обладнання? Чи хтось про це думає уже зараз? Складно нам. Витримати вимоги до зонування, забезпечити належний рівень інфекційного контролю нереально - лікарня будувалася не як інфекційна. А що вже говорити про непідготовлені приміщення?

Щодо резерву наявного ліжкового фонду, то і тут все складно. Ми не можемо залишити на вулиці пацієнтів з інфарктами, інсультами, гострою хірургічною патологією. Ми і так переносимо планові операції, відмовляємо хронічним хворим. Але це не може тривати без кінця-краю. Сьогодні ми бачимо, що пандемія не завершується і дай Бог, щоб за рік чи за два це минуло. Необхідно адаптувати охорону здоров’я до ситуації.

Ми усі втрачаємо час. Вже пів року триває пандемія і тільки минулого тижня в уряді заговорили про те, що потрібно більше кисневих точок, виділили кошти. Але час минув, це потрібно було робити ще на весні, адже зрозуміло, що лікування COVID-19 без кисню - неможливе.

З власного досвіду вже знаємо, що своєчасна киснева підтримка до виникнення критичного стану значно полегшує лікування. Тому і потрібно якомога більше кисневих точок. Керівництво МОЗ поставило завдання - 80% від кількості ковідних ліжок. У нас зараз є 73 точки - це 37% від потреби. Передбачені кошти. Побачимо, як швидко це реалізується.


А яка зараз ситуація із забезпеченням медикаментами, засобами індивідуального захисту?


Не можемо зараз жалітися на якісь проблеми. Фінансування від НСЗУ йде чітко - місяць в місяць. Багато коштів - у місяць 580 тис грн - витрачаємо на кисень. Ми використали річну норму кисню за 1,5 місяця. На одного пацієнта 1300 грн витрачається тільки на кисень.

Так само із засобами індивідуального захисту і запасом ліків - маємо на місяць мінімум. З цим зараз все добре.


Як із коштами на пацієнтів?


Якщо є позитивний ПЛР тест, то на пацієнта виділяється близько 20 тис грн - це кошти і на медикаменти, і на персонал, і на засоби захисту.

Проте існує й інша ситуація: пацієнти (це 50%), котрі не мають позитивного  ПЛР - на них виділяється 4,5 тис грн за основним пакетом. Їм теж необхідне лікування за протоколом COVID, потрібен той же кисень, і ті ж антибіотики, а фінансування тут у п'ять разів менше. Тому частину медикаментів хворі купують самотужки.


Чи змінилися протоколи лікування за цих пів року?


Так, протоколи змінилися. Вони стали чіткіші. Вже чітко прописано, як діяти, які препарати використовувати. Спрощено процедуру закупівель цих препаратів.

Проблема ще у тому, що пацієнти  поступають у важкому стані як правило із супутньою патологією, а кошти передбачені тільки на COVID. Тобто лікування супутньої патології не входить у пакет COVID. І ці препарати люди повинні придбати за свої кошти.

Інший момент - є дуже важкі хворі, котрим потрібні антибіотики резерву - тобто ті, що не входять у ковідний пакет. І коли лікар бачить, що вже ніщо інше не допомагає, то запитує пацієнта чи родичів, чи вони можуть власним коштом придбати препарат.  І ще є  випадки, коли пацієнти, котрі тривалий час перебувають на апаратному диханні, не можуть харчуватися у звичайному режимі, то їм прописують спеціальне харчування, білкові суміші, які теж коштують додаткові гроші.

Ми розуміємо кожного пацієнта, бо це життя і людина хоче жити. Тому стараємося допомагати, виходячи за межі протоколу. Ситуації бувають різні.


Як ви ставитеся до дистанційного навчання? Є багато за і проти...


Головний аргумент дистанційного навчання - обмеження контактів. І це правильно. Але я, як викладач у тому числі, розумію, що навчання в аудиторії і дистанційне - це зовсім різні речі і мають різний ефект. Важливо навчатись, все слід правильно організувати, шукати варіанти, бо вже вкотре кажу - це не закінчиться за місяць чи два і постійно переносити навчання, чи оголошувати канікули - це не вихід.

Треба навчитися організовувати навчання  дітей  в умовах карантинних обмежень, а підприємствам і організаціям - працювати в цих умовах.

Щось більше радити - не у моїй компетенції.


Зараз починаються сезонні захворювання. Чи потрібно в умовах пандемії робити щеплення?


Так, однозначно потрібно. Одне іншого не заперечує. Ні грип, ні інші інфекції, від яких є вакцина, ніхто не скасовував. Просто на час вакцинування людина має бути здоровою. 

Щодо вакцини від самого COVID - то теж поки що невідомо, коли її запустять у виробництво і  наскільки вона буде ефективною, але це єдиний радикальний спосіб зупинити пандемію.


Що порадите пересічним франківцям?


В жодному разі не хочу нагнітати ситуацію, але ми маємо розуміти, що COVID-19 нікуди не дівся і він не тільки є, але і наростає. Тому ми маємо чітко усвідомити, що з цим потрібно жити, бо все не може зупинитися.

Зараз на перше місце виходить свідомість кожного з нас, наша самоорганізація та дотримання карантинних обмежень, застосування засобів індивідуального захисту.

Ми повинні пам'ятати, що  маємо вибір - залишитися вдома, обмежити до вкрай необхідного контакти і не наражати себе та рідних зайвий раз на небезпеку. Не варто ходити в ресторани, влаштовувати великі весілля, святкування, поїздки на море і т.д. Нікуди все це не дінеться, встигнемо.

Навіть наявність 30-35 тис грн у резерві і можливо вільне ліжко у лікарні, ще нічого не гарантують. Пам’ятаймо про 5% летальності.


22.10.2020 Марія Лутчин 20473
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

542
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

856
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3256
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3204 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2512 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3262

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

91

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

297

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

833

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1430
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

960
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

654
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1016
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

576
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43872
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3341
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1343
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35581 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

239
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

533
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

628
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

846