Ми у першій хвилі і вже на межі: Володимир Вовчук про СOVID-19, летальні випадки, завантаженість лікарні та карантин

Понад пів року світ живе в умовах карантину. Носіння масок, соціальна дистанція, обмежені контакти, навчання онлайн стали звичним явищем, на яке з кожним днем усі ми реагуємо вже доволі спокійно.

Щораз нові заяви посадовців про можливість запровадження жорсткіших карантинних обмежень вже нікого не тривожать. Люди пристосувалися та виснажилися... Але разом з цим кількість хворих не зменшується. Надії на те, що COVID-19 дивним чином зникне не виправдалися. Натомість кожного дня нам говорять, що слід готуватися до гіршого...

Цих пів року війну із досі мало вивченим COVID-19 ведуть наші лікарі. Про ситуацію з коронавірусом в Івано-Франківській ЦМКЛ, карантин, резерви, забезпечення та як жити далі Фіртка говорила із заступником головного лікаря Володимиром Вовчуком.


Бачимо, що кожен день кількість хворих, згідно з офіційною статистикою, тільки збільшується. Яка ситуація у ЦМКЛ зараз? 


За цифрами у статистиці потрібно бачити реальність. Так, ситуація дійсно погіршується. Ми мали кілька днів у жовтні, коли був антирекорд – кількість пацієнтів перевищувала 200 осіб. Те саме і сьогодні. Станом на ранок (20 жовтня - авт.) у лікарні 211 пацієнтів з хворобою Covid-19, і що буде далі ми не знаємо, правильніше сказати, знаємо - кількість звернень збільшуватиметься. Тобто завантаженість ліжок, виділених для пацієнтів з хворобою Covid-19, зараз у ЦМКЛ складає 105-107%.

Тобто мова про те, що реальна кількість хворих більша, ніж показує щоденна статистика, бо рахують по-різному. Скажімо, кількість завантажених ліжок є одним із показників, які визначають карантинні зони в Україні. Тому рахують по позитивному ПЛР тесту. А тільки половина наших пацієнтів лікуються з позитивним ПЛР. Хоча ми бачимо по клініці та інших обстеженнях, що це саме коронавірус.

І це створює проблеми.

Тому, якщо рахувати усіх, хто лежить з пневмоніями, то завантаженість ліжок дійсно 100% і більше. Але якщо рахувати тільки з підтвердженими ПЛР, то тоді дійсно буде та статистика, яку подає офіційна влада - у межах 50% завантаженості ліжкомісць.

Сьогодні лікарня перевантажена. Якщо людина зробила ПЛР і у неї мінус, але є показання і вона лікується від  пневмонії за протоколом COVID-19, то  після медикаментозної терапії, через кілька днів, ПЛР буде плюс.  Повторний ПЛР, як правило, вже негативний.


Наскільки за цей час змінилася клініка COVID-19? Як він проявляється тепер? Є якісь нові симптоми?


Приблизно, все так як і було. Пишуть у мережі про якісь випадки ураження нервової, травної системи... Але наукового підтвердження цих фактів немає. Клініка така ж. Єдине - це те, що пацієнти поступають у набагато важчих станах, ніж на початках. Мають більший відсоток ураження легень, з нижчими рівнями сатурації і так далі...


Чому так?


Люди займаються самолікуванням, зволікають зі зверненням до лікарів. Просто стали безпечнішими.


Ми вже пів року ведемо війну з коронавірусом. Лікарям стало працювати легше, звикли?


Ми вже багато чого навчилися, звичайно. Проте ще не все знаємо. Наші знання про вірус і спричинені ним пневмонії на початках у березні і зараз - у жовтні, зовсім інші.

У нас у лікарні смертність 5,1% від коронавірусу. За час пандемії померли 67 людей. В нашу лікарню госпіталізують важких пацієнтів, із супутньою патологією переводять з інших лікарень.


У зоні ризику і далі ті ж самі вікові категорії населення, що і раніше?


Загалом, так. 60-65% - це ті ж старші люди із супутніми захворюваннями. Але, як і у всьому світі, є тенденція до зниження віку - багато хворіють у віці 40-50 років.

У нас не проводяться скринінгові обстеження і ми не можемо говорити у скількох жителів  хвороба протікає безсимптомно. Але по структурі госпіталізованих, пацієнти старшого віку з тенденцією до збільшення у категорії 40-50 річних.

Люди зараз втратили страх перед хворобою і відчуття небезпеки. Всі обмежувальні і запобіжні заходи ігноруються. Подивіться, що робиться у місті.

Ми у «червоній зоні», але особливих обмежень немає.


Як вважаєте, карантинні обмеження є виправданими?


Так, вони потрібні. Ось подивіться, у Європі знову вводять комендантські години, підвищують штрафи. Це потрібно і нам, щоб люди ставали відповідальнішими. Але, разом з цим, ми маємо розуміти, що зробити обмеження абсолютними не можливо.  Це все не закінчиться за місяць чи за два. Нам з цим жити ще понад рік  - це у  кращому варіанті розвитку епідемічної ситуації.

Зараз ми не можемо ввести абсолютний карантин, бо це як джгут на шию при кровотечі з носа. Тому і є ці карантинні зони, які скоріше для порятунку економіки, щоб не зупиняти все.

Вкотре хочу наголосити, що має бути, у першу чергу, наша індивідуальна відповідальність - маска, миття рук, дистанція. Попри скепсис - це доволі ефективні заходи.

При цьому держава має не декларувати покарання, а запроваджувати реальні штрафні й інші санкції. Вони мають бути невідворотними і невигідними. Тоді можливо люди зрозуміють, що ситуація серйозна, бо сьогодні вигідніше порушувати і платити, якщо взагалі платять. Зараз ми фактично робимо все для того, щоб розірвати цей «інфекційний ланцюг».

При прогнозованому у листопаді зростанні кількості інфікованих на COVID-19 система охорони здоров’я може не витримати. Уже сьогодні доводиться запроваджувати медичне сортування при госпіталізації.


На осінь прогнозували другу хвилю COVID. Так розумію, що ми зараз увійшли у неї?


Ні. Це ще перша хвиля. У нас не було такого зменшення кількості захворівших, щоб можна було говорити про спадання хвилі. Не варто оцінювати ситуацію по окремому населеному пункту чи навіть по регіону. Якщо поглянути на офіційні графіки, які є доступними у мережі Інтернет, то ми бачимо тенденцію до постійного зростання кількості хворих. Звичайно, є окремі населені пункти, де реєструють менше випадків інфікування. Але загальна статистика йде по наростаючій.

Тому я не бачу другої хвилі, ми ще з першої не вийшли.  Епідеміологи прогнозують пік на листопад.

Але у цій ситуації ми боїмося іншого - до коронавірусу зараз доєднуються сезонні ГРВІ. І лікарям буде важче диференціювати та ідентифікувати коронавірус. І будуть проблеми із перевантаженням лікарень.


Ви говорите про фактичне 100% завантаження. Лікарі справляються?


Наразі вже не вистачає персоналу. Зараз зросла кількість лікарів, котрі самі хворіють на коронавірус. Так само і з місцями для пацієнтів. Ми на межі.


Чи можливе повторне зараження коронавірусом і наскільки стійким є імунітет у людини, котра вже перехворіла?


Питання про можливе повторне зараження на COVID-19 поки що не доведене наукою. У нашій практиці ще не було випадків, щоб хтось із пацієнтів повторно хворів чи хворіє.

Так само як і з антитілами.  За час пандемії є значна кількість людей, котрі перехворіли у квітні-травні і можна було б зробити повторно аналізи, і відслідкувати рівень антитіл, але на це потрібні кошти.


У МОЗ на цьому тижні оголосили про можливість відкриття ліжкомісць на базі немедичних закладів. Це реально? У вас якісь резерви є?


У нас проблеми із кисневими точками - їх просто не вистачає. І це при тому, що наша лікарня  добре обладнана.  Інші працюють в гірших умовах. А як ви собі уявляєте обладнання ліжкомісць у нелікарняних закладах? Поставлять ліжка, а де взяти підготовлений персонал, обладнання? Чи хтось про це думає уже зараз? Складно нам. Витримати вимоги до зонування, забезпечити належний рівень інфекційного контролю нереально - лікарня будувалася не як інфекційна. А що вже говорити про непідготовлені приміщення?

Щодо резерву наявного ліжкового фонду, то і тут все складно. Ми не можемо залишити на вулиці пацієнтів з інфарктами, інсультами, гострою хірургічною патологією. Ми і так переносимо планові операції, відмовляємо хронічним хворим. Але це не може тривати без кінця-краю. Сьогодні ми бачимо, що пандемія не завершується і дай Бог, щоб за рік чи за два це минуло. Необхідно адаптувати охорону здоров’я до ситуації.

Ми усі втрачаємо час. Вже пів року триває пандемія і тільки минулого тижня в уряді заговорили про те, що потрібно більше кисневих точок, виділили кошти. Але час минув, це потрібно було робити ще на весні, адже зрозуміло, що лікування COVID-19 без кисню - неможливе.

З власного досвіду вже знаємо, що своєчасна киснева підтримка до виникнення критичного стану значно полегшує лікування. Тому і потрібно якомога більше кисневих точок. Керівництво МОЗ поставило завдання - 80% від кількості ковідних ліжок. У нас зараз є 73 точки - це 37% від потреби. Передбачені кошти. Побачимо, як швидко це реалізується.


А яка зараз ситуація із забезпеченням медикаментами, засобами індивідуального захисту?


Не можемо зараз жалітися на якісь проблеми. Фінансування від НСЗУ йде чітко - місяць в місяць. Багато коштів - у місяць 580 тис грн - витрачаємо на кисень. Ми використали річну норму кисню за 1,5 місяця. На одного пацієнта 1300 грн витрачається тільки на кисень.

Так само із засобами індивідуального захисту і запасом ліків - маємо на місяць мінімум. З цим зараз все добре.


Як із коштами на пацієнтів?


Якщо є позитивний ПЛР тест, то на пацієнта виділяється близько 20 тис грн - це кошти і на медикаменти, і на персонал, і на засоби захисту.

Проте існує й інша ситуація: пацієнти (це 50%), котрі не мають позитивного  ПЛР - на них виділяється 4,5 тис грн за основним пакетом. Їм теж необхідне лікування за протоколом COVID, потрібен той же кисень, і ті ж антибіотики, а фінансування тут у п'ять разів менше. Тому частину медикаментів хворі купують самотужки.


Чи змінилися протоколи лікування за цих пів року?


Так, протоколи змінилися. Вони стали чіткіші. Вже чітко прописано, як діяти, які препарати використовувати. Спрощено процедуру закупівель цих препаратів.

Проблема ще у тому, що пацієнти  поступають у важкому стані як правило із супутньою патологією, а кошти передбачені тільки на COVID. Тобто лікування супутньої патології не входить у пакет COVID. І ці препарати люди повинні придбати за свої кошти.

Інший момент - є дуже важкі хворі, котрим потрібні антибіотики резерву - тобто ті, що не входять у ковідний пакет. І коли лікар бачить, що вже ніщо інше не допомагає, то запитує пацієнта чи родичів, чи вони можуть власним коштом придбати препарат.  І ще є  випадки, коли пацієнти, котрі тривалий час перебувають на апаратному диханні, не можуть харчуватися у звичайному режимі, то їм прописують спеціальне харчування, білкові суміші, які теж коштують додаткові гроші.

Ми розуміємо кожного пацієнта, бо це життя і людина хоче жити. Тому стараємося допомагати, виходячи за межі протоколу. Ситуації бувають різні.


Як ви ставитеся до дистанційного навчання? Є багато за і проти...


Головний аргумент дистанційного навчання - обмеження контактів. І це правильно. Але я, як викладач у тому числі, розумію, що навчання в аудиторії і дистанційне - це зовсім різні речі і мають різний ефект. Важливо навчатись, все слід правильно організувати, шукати варіанти, бо вже вкотре кажу - це не закінчиться за місяць чи два і постійно переносити навчання, чи оголошувати канікули - це не вихід.

Треба навчитися організовувати навчання  дітей  в умовах карантинних обмежень, а підприємствам і організаціям - працювати в цих умовах.

Щось більше радити - не у моїй компетенції.


Зараз починаються сезонні захворювання. Чи потрібно в умовах пандемії робити щеплення?


Так, однозначно потрібно. Одне іншого не заперечує. Ні грип, ні інші інфекції, від яких є вакцина, ніхто не скасовував. Просто на час вакцинування людина має бути здоровою. 

Щодо вакцини від самого COVID - то теж поки що невідомо, коли її запустять у виробництво і  наскільки вона буде ефективною, але це єдиний радикальний спосіб зупинити пандемію.


Що порадите пересічним франківцям?


В жодному разі не хочу нагнітати ситуацію, але ми маємо розуміти, що COVID-19 нікуди не дівся і він не тільки є, але і наростає. Тому ми маємо чітко усвідомити, що з цим потрібно жити, бо все не може зупинитися.

Зараз на перше місце виходить свідомість кожного з нас, наша самоорганізація та дотримання карантинних обмежень, застосування засобів індивідуального захисту.

Ми повинні пам'ятати, що  маємо вибір - залишитися вдома, обмежити до вкрай необхідного контакти і не наражати себе та рідних зайвий раз на небезпеку. Не варто ходити в ресторани, влаштовувати великі весілля, святкування, поїздки на море і т.д. Нікуди все це не дінеться, встигнемо.

Навіть наявність 30-35 тис грн у резерві і можливо вільне ліжко у лікарні, ще нічого не гарантують. Пам’ятаймо про 5% летальності.


22.10.2020 Марія Лутчин 20642
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

8356
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

3753
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10332
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2187
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1623
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

3206

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

674

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

819

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1080

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3503
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9667
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3263
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

1181
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8080
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3434
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

851
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2087
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

975
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

884
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1600
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1027
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1280