Ми у першій хвилі і вже на межі: Володимир Вовчук про СOVID-19, летальні випадки, завантаженість лікарні та карантин

Понад пів року світ живе в умовах карантину. Носіння масок, соціальна дистанція, обмежені контакти, навчання онлайн стали звичним явищем, на яке з кожним днем усі ми реагуємо вже доволі спокійно.

Щораз нові заяви посадовців про можливість запровадження жорсткіших карантинних обмежень вже нікого не тривожать. Люди пристосувалися та виснажилися... Але разом з цим кількість хворих не зменшується. Надії на те, що COVID-19 дивним чином зникне не виправдалися. Натомість кожного дня нам говорять, що слід готуватися до гіршого...

Цих пів року війну із досі мало вивченим COVID-19 ведуть наші лікарі. Про ситуацію з коронавірусом в Івано-Франківській ЦМКЛ, карантин, резерви, забезпечення та як жити далі Фіртка говорила із заступником головного лікаря Володимиром Вовчуком.


Бачимо, що кожен день кількість хворих, згідно з офіційною статистикою, тільки збільшується. Яка ситуація у ЦМКЛ зараз? 


За цифрами у статистиці потрібно бачити реальність. Так, ситуація дійсно погіршується. Ми мали кілька днів у жовтні, коли був антирекорд – кількість пацієнтів перевищувала 200 осіб. Те саме і сьогодні. Станом на ранок (20 жовтня - авт.) у лікарні 211 пацієнтів з хворобою Covid-19, і що буде далі ми не знаємо, правильніше сказати, знаємо - кількість звернень збільшуватиметься. Тобто завантаженість ліжок, виділених для пацієнтів з хворобою Covid-19, зараз у ЦМКЛ складає 105-107%.

Тобто мова про те, що реальна кількість хворих більша, ніж показує щоденна статистика, бо рахують по-різному. Скажімо, кількість завантажених ліжок є одним із показників, які визначають карантинні зони в Україні. Тому рахують по позитивному ПЛР тесту. А тільки половина наших пацієнтів лікуються з позитивним ПЛР. Хоча ми бачимо по клініці та інших обстеженнях, що це саме коронавірус.

І це створює проблеми.

Тому, якщо рахувати усіх, хто лежить з пневмоніями, то завантаженість ліжок дійсно 100% і більше. Але якщо рахувати тільки з підтвердженими ПЛР, то тоді дійсно буде та статистика, яку подає офіційна влада - у межах 50% завантаженості ліжкомісць.

Сьогодні лікарня перевантажена. Якщо людина зробила ПЛР і у неї мінус, але є показання і вона лікується від  пневмонії за протоколом COVID-19, то  після медикаментозної терапії, через кілька днів, ПЛР буде плюс.  Повторний ПЛР, як правило, вже негативний.


Наскільки за цей час змінилася клініка COVID-19? Як він проявляється тепер? Є якісь нові симптоми?


Приблизно, все так як і було. Пишуть у мережі про якісь випадки ураження нервової, травної системи... Але наукового підтвердження цих фактів немає. Клініка така ж. Єдине - це те, що пацієнти поступають у набагато важчих станах, ніж на початках. Мають більший відсоток ураження легень, з нижчими рівнями сатурації і так далі...


Чому так?


Люди займаються самолікуванням, зволікають зі зверненням до лікарів. Просто стали безпечнішими.


Ми вже пів року ведемо війну з коронавірусом. Лікарям стало працювати легше, звикли?


Ми вже багато чого навчилися, звичайно. Проте ще не все знаємо. Наші знання про вірус і спричинені ним пневмонії на початках у березні і зараз - у жовтні, зовсім інші.

У нас у лікарні смертність 5,1% від коронавірусу. За час пандемії померли 67 людей. В нашу лікарню госпіталізують важких пацієнтів, із супутньою патологією переводять з інших лікарень.


У зоні ризику і далі ті ж самі вікові категорії населення, що і раніше?


Загалом, так. 60-65% - це ті ж старші люди із супутніми захворюваннями. Але, як і у всьому світі, є тенденція до зниження віку - багато хворіють у віці 40-50 років.

У нас не проводяться скринінгові обстеження і ми не можемо говорити у скількох жителів  хвороба протікає безсимптомно. Але по структурі госпіталізованих, пацієнти старшого віку з тенденцією до збільшення у категорії 40-50 річних.

Люди зараз втратили страх перед хворобою і відчуття небезпеки. Всі обмежувальні і запобіжні заходи ігноруються. Подивіться, що робиться у місті.

Ми у «червоній зоні», але особливих обмежень немає.


Як вважаєте, карантинні обмеження є виправданими?


Так, вони потрібні. Ось подивіться, у Європі знову вводять комендантські години, підвищують штрафи. Це потрібно і нам, щоб люди ставали відповідальнішими. Але, разом з цим, ми маємо розуміти, що зробити обмеження абсолютними не можливо.  Це все не закінчиться за місяць чи за два. Нам з цим жити ще понад рік  - це у  кращому варіанті розвитку епідемічної ситуації.

Зараз ми не можемо ввести абсолютний карантин, бо це як джгут на шию при кровотечі з носа. Тому і є ці карантинні зони, які скоріше для порятунку економіки, щоб не зупиняти все.

Вкотре хочу наголосити, що має бути, у першу чергу, наша індивідуальна відповідальність - маска, миття рук, дистанція. Попри скепсис - це доволі ефективні заходи.

При цьому держава має не декларувати покарання, а запроваджувати реальні штрафні й інші санкції. Вони мають бути невідворотними і невигідними. Тоді можливо люди зрозуміють, що ситуація серйозна, бо сьогодні вигідніше порушувати і платити, якщо взагалі платять. Зараз ми фактично робимо все для того, щоб розірвати цей «інфекційний ланцюг».

При прогнозованому у листопаді зростанні кількості інфікованих на COVID-19 система охорони здоров’я може не витримати. Уже сьогодні доводиться запроваджувати медичне сортування при госпіталізації.


На осінь прогнозували другу хвилю COVID. Так розумію, що ми зараз увійшли у неї?


Ні. Це ще перша хвиля. У нас не було такого зменшення кількості захворівших, щоб можна було говорити про спадання хвилі. Не варто оцінювати ситуацію по окремому населеному пункту чи навіть по регіону. Якщо поглянути на офіційні графіки, які є доступними у мережі Інтернет, то ми бачимо тенденцію до постійного зростання кількості хворих. Звичайно, є окремі населені пункти, де реєструють менше випадків інфікування. Але загальна статистика йде по наростаючій.

Тому я не бачу другої хвилі, ми ще з першої не вийшли.  Епідеміологи прогнозують пік на листопад.

Але у цій ситуації ми боїмося іншого - до коронавірусу зараз доєднуються сезонні ГРВІ. І лікарям буде важче диференціювати та ідентифікувати коронавірус. І будуть проблеми із перевантаженням лікарень.


Ви говорите про фактичне 100% завантаження. Лікарі справляються?


Наразі вже не вистачає персоналу. Зараз зросла кількість лікарів, котрі самі хворіють на коронавірус. Так само і з місцями для пацієнтів. Ми на межі.


Чи можливе повторне зараження коронавірусом і наскільки стійким є імунітет у людини, котра вже перехворіла?


Питання про можливе повторне зараження на COVID-19 поки що не доведене наукою. У нашій практиці ще не було випадків, щоб хтось із пацієнтів повторно хворів чи хворіє.

Так само як і з антитілами.  За час пандемії є значна кількість людей, котрі перехворіли у квітні-травні і можна було б зробити повторно аналізи, і відслідкувати рівень антитіл, але на це потрібні кошти.


У МОЗ на цьому тижні оголосили про можливість відкриття ліжкомісць на базі немедичних закладів. Це реально? У вас якісь резерви є?


У нас проблеми із кисневими точками - їх просто не вистачає. І це при тому, що наша лікарня  добре обладнана.  Інші працюють в гірших умовах. А як ви собі уявляєте обладнання ліжкомісць у нелікарняних закладах? Поставлять ліжка, а де взяти підготовлений персонал, обладнання? Чи хтось про це думає уже зараз? Складно нам. Витримати вимоги до зонування, забезпечити належний рівень інфекційного контролю нереально - лікарня будувалася не як інфекційна. А що вже говорити про непідготовлені приміщення?

Щодо резерву наявного ліжкового фонду, то і тут все складно. Ми не можемо залишити на вулиці пацієнтів з інфарктами, інсультами, гострою хірургічною патологією. Ми і так переносимо планові операції, відмовляємо хронічним хворим. Але це не може тривати без кінця-краю. Сьогодні ми бачимо, що пандемія не завершується і дай Бог, щоб за рік чи за два це минуло. Необхідно адаптувати охорону здоров’я до ситуації.

Ми усі втрачаємо час. Вже пів року триває пандемія і тільки минулого тижня в уряді заговорили про те, що потрібно більше кисневих точок, виділили кошти. Але час минув, це потрібно було робити ще на весні, адже зрозуміло, що лікування COVID-19 без кисню - неможливе.

З власного досвіду вже знаємо, що своєчасна киснева підтримка до виникнення критичного стану значно полегшує лікування. Тому і потрібно якомога більше кисневих точок. Керівництво МОЗ поставило завдання - 80% від кількості ковідних ліжок. У нас зараз є 73 точки - це 37% від потреби. Передбачені кошти. Побачимо, як швидко це реалізується.


А яка зараз ситуація із забезпеченням медикаментами, засобами індивідуального захисту?


Не можемо зараз жалітися на якісь проблеми. Фінансування від НСЗУ йде чітко - місяць в місяць. Багато коштів - у місяць 580 тис грн - витрачаємо на кисень. Ми використали річну норму кисню за 1,5 місяця. На одного пацієнта 1300 грн витрачається тільки на кисень.

Так само із засобами індивідуального захисту і запасом ліків - маємо на місяць мінімум. З цим зараз все добре.


Як із коштами на пацієнтів?


Якщо є позитивний ПЛР тест, то на пацієнта виділяється близько 20 тис грн - це кошти і на медикаменти, і на персонал, і на засоби захисту.

Проте існує й інша ситуація: пацієнти (це 50%), котрі не мають позитивного  ПЛР - на них виділяється 4,5 тис грн за основним пакетом. Їм теж необхідне лікування за протоколом COVID, потрібен той же кисень, і ті ж антибіотики, а фінансування тут у п'ять разів менше. Тому частину медикаментів хворі купують самотужки.


Чи змінилися протоколи лікування за цих пів року?


Так, протоколи змінилися. Вони стали чіткіші. Вже чітко прописано, як діяти, які препарати використовувати. Спрощено процедуру закупівель цих препаратів.

Проблема ще у тому, що пацієнти  поступають у важкому стані як правило із супутньою патологією, а кошти передбачені тільки на COVID. Тобто лікування супутньої патології не входить у пакет COVID. І ці препарати люди повинні придбати за свої кошти.

Інший момент - є дуже важкі хворі, котрим потрібні антибіотики резерву - тобто ті, що не входять у ковідний пакет. І коли лікар бачить, що вже ніщо інше не допомагає, то запитує пацієнта чи родичів, чи вони можуть власним коштом придбати препарат.  І ще є  випадки, коли пацієнти, котрі тривалий час перебувають на апаратному диханні, не можуть харчуватися у звичайному режимі, то їм прописують спеціальне харчування, білкові суміші, які теж коштують додаткові гроші.

Ми розуміємо кожного пацієнта, бо це життя і людина хоче жити. Тому стараємося допомагати, виходячи за межі протоколу. Ситуації бувають різні.


Як ви ставитеся до дистанційного навчання? Є багато за і проти...


Головний аргумент дистанційного навчання - обмеження контактів. І це правильно. Але я, як викладач у тому числі, розумію, що навчання в аудиторії і дистанційне - це зовсім різні речі і мають різний ефект. Важливо навчатись, все слід правильно організувати, шукати варіанти, бо вже вкотре кажу - це не закінчиться за місяць чи два і постійно переносити навчання, чи оголошувати канікули - це не вихід.

Треба навчитися організовувати навчання  дітей  в умовах карантинних обмежень, а підприємствам і організаціям - працювати в цих умовах.

Щось більше радити - не у моїй компетенції.


Зараз починаються сезонні захворювання. Чи потрібно в умовах пандемії робити щеплення?


Так, однозначно потрібно. Одне іншого не заперечує. Ні грип, ні інші інфекції, від яких є вакцина, ніхто не скасовував. Просто на час вакцинування людина має бути здоровою. 

Щодо вакцини від самого COVID - то теж поки що невідомо, коли її запустять у виробництво і  наскільки вона буде ефективною, але це єдиний радикальний спосіб зупинити пандемію.


Що порадите пересічним франківцям?


В жодному разі не хочу нагнітати ситуацію, але ми маємо розуміти, що COVID-19 нікуди не дівся і він не тільки є, але і наростає. Тому ми маємо чітко усвідомити, що з цим потрібно жити, бо все не може зупинитися.

Зараз на перше місце виходить свідомість кожного з нас, наша самоорганізація та дотримання карантинних обмежень, застосування засобів індивідуального захисту.

Ми повинні пам'ятати, що  маємо вибір - залишитися вдома, обмежити до вкрай необхідного контакти і не наражати себе та рідних зайвий раз на небезпеку. Не варто ходити в ресторани, влаштовувати великі весілля, святкування, поїздки на море і т.д. Нікуди все це не дінеться, встигнемо.

Навіть наявність 30-35 тис грн у резерві і можливо вільне ліжко у лікарні, ще нічого не гарантують. Пам’ятаймо про 5% летальності.


22.10.2020 Марія Лутчин 18161
17.06.2021
Галина Бородайкевич

Фіртка поспілкувалась із директором закладу для літніх і самотніх людей, щоб дізнатись про побут, дозвілля і роботу під час пандемії.    

472
16.06.2021
Ілона Шевченко

Кожного року на міському озері гине кілька, деколи буває і десятки особин товстолоба. Фіртка спробувала з’ясувати причини.

574
15.06.2021
Катерина Черкашина

Чоловік каже, приїхав воювати за справедливість. І щоб допомогти українцям будувати нормальну державу. Фіртка поспілкувалася з добровольцем, який в Україні з червня 2014 року і хоче залишитися жити в Івано-Франківську.

946
15.06.2021
Лідія Вітранчик

Фіртка спробувала з’ясувати, якою мірою зачепили футбольні пристрасті франківчан і хто їхні фаворити, окрім національної збірної.

1167
14.06.2021
Тетяна Дармограй

14 червня – Всесвітній день донора крові. Журналістка Фіртки спробувала з’ясувати, наскільки популярним є донорство на Прикарпатті та як вплинула на нього пандемія.

1576
11.06.2021
Ілона Шевченко

Звання велостолиці України Івано-Франківськ завойовує вже давно. Проте, чи справді готове місто до такого титулу? Чи достатня кількість на дорогах елементів велоінфраструктури? Чи знають велосипедисти ПДР і вміють вправно їздити? Журналісти Фіртки спробували це з’ясувати.

1160

У 2011 році мене, як історика, рекомендували українсько-німецькій режисерці Уті Кільтер аби я показав і розказав про будівлі та визначні місця Франика. Ну якщо чисто технічно, то її скоріше цікавила «станиславівська» архітектура, а не «і

647

Встигала тільки дивитися як міняються дати запланованих прем’єр. Але попри всі перенесення виставу таки показали. Це було важливо: її герой Анатолій Гаркавенко («Морячок)» – з Франківщини.

2553

Днями відвідала унікальний фестиваль борщу в селі Кричка Солотвинської територіальної громади, який є не тільки рекреаційним заходом, а й чудовою соціальною атракцією для розвитку «зеленого туризму» у громаді.

5376

Про нічний клуб - просто в серці COVID-реактора; відставки; очікування шалених фінансових стягнень і вірогідно - міжнародний скандал...

11310
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

87
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

6825 1
16.04.2021

Пагони цибулі - унікальна комбінація корисних речовин, потрібних саме навесні, і їх набагато більше навіть ніж у цибулі ріпчастій.

8098
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

5493
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

6009
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

5600
02.05.2021

У переддень світлого празника Воскресіння Христового Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин звернувся до вірних з Великоднім привітанням.  

5657
10.06.2021

Київський апеляційний суд постановив стягнути з кума Путіна і нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука близько 300 тисяч гривень на користь видавництва "Віват" у судовому процесі, ініційованому ним самим щодо книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".    

1212
30.04.2021

Вона визначала життя в Німеччині майже 16 років. Але зараз політична стабільність, якою країна користувалася так довго за часів Ангели Меркель, підходить до кінця, політик готується відмовитись від посади канцлера.  

6499
25.04.2021

Міністерства закордонних справ Литви, Латвії та Естонії 23 квітня оголосили у своїх країнах персонами нон ґрата чотирьох російських дипломатів.

7396
15.04.2021

Президент США Джо Байден оголосив про запровадження у США загальнонаціонального надзвичайного стану у зв’язку з "надзвичайною загрозою" через зовнішню діяльність уряду Російської Федерації.  

8225
11.04.2021

Велика Британія та США вважають, що Росія повинна негайно «послабити напругу» і жити у відповідності з її міжнародними зобов’язаннями.  

7723 1