Ми у першій хвилі і вже на межі: Володимир Вовчук про СOVID-19, летальні випадки, завантаженість лікарні та карантин

Понад пів року світ живе в умовах карантину. Носіння масок, соціальна дистанція, обмежені контакти, навчання онлайн стали звичним явищем, на яке з кожним днем усі ми реагуємо вже доволі спокійно.

Щораз нові заяви посадовців про можливість запровадження жорсткіших карантинних обмежень вже нікого не тривожать. Люди пристосувалися та виснажилися... Але разом з цим кількість хворих не зменшується. Надії на те, що COVID-19 дивним чином зникне не виправдалися. Натомість кожного дня нам говорять, що слід готуватися до гіршого...

Цих пів року війну із досі мало вивченим COVID-19 ведуть наші лікарі. Про ситуацію з коронавірусом в Івано-Франківській ЦМКЛ, карантин, резерви, забезпечення та як жити далі Фіртка говорила із заступником головного лікаря Володимиром Вовчуком.


Бачимо, що кожен день кількість хворих, згідно з офіційною статистикою, тільки збільшується. Яка ситуація у ЦМКЛ зараз? 


За цифрами у статистиці потрібно бачити реальність. Так, ситуація дійсно погіршується. Ми мали кілька днів у жовтні, коли був антирекорд – кількість пацієнтів перевищувала 200 осіб. Те саме і сьогодні. Станом на ранок (20 жовтня - авт.) у лікарні 211 пацієнтів з хворобою Covid-19, і що буде далі ми не знаємо, правильніше сказати, знаємо - кількість звернень збільшуватиметься. Тобто завантаженість ліжок, виділених для пацієнтів з хворобою Covid-19, зараз у ЦМКЛ складає 105-107%.

Тобто мова про те, що реальна кількість хворих більша, ніж показує щоденна статистика, бо рахують по-різному. Скажімо, кількість завантажених ліжок є одним із показників, які визначають карантинні зони в Україні. Тому рахують по позитивному ПЛР тесту. А тільки половина наших пацієнтів лікуються з позитивним ПЛР. Хоча ми бачимо по клініці та інших обстеженнях, що це саме коронавірус.

І це створює проблеми.

Тому, якщо рахувати усіх, хто лежить з пневмоніями, то завантаженість ліжок дійсно 100% і більше. Але якщо рахувати тільки з підтвердженими ПЛР, то тоді дійсно буде та статистика, яку подає офіційна влада - у межах 50% завантаженості ліжкомісць.

Сьогодні лікарня перевантажена. Якщо людина зробила ПЛР і у неї мінус, але є показання і вона лікується від  пневмонії за протоколом COVID-19, то  після медикаментозної терапії, через кілька днів, ПЛР буде плюс.  Повторний ПЛР, як правило, вже негативний.


Наскільки за цей час змінилася клініка COVID-19? Як він проявляється тепер? Є якісь нові симптоми?


Приблизно, все так як і було. Пишуть у мережі про якісь випадки ураження нервової, травної системи... Але наукового підтвердження цих фактів немає. Клініка така ж. Єдине - це те, що пацієнти поступають у набагато важчих станах, ніж на початках. Мають більший відсоток ураження легень, з нижчими рівнями сатурації і так далі...


Чому так?


Люди займаються самолікуванням, зволікають зі зверненням до лікарів. Просто стали безпечнішими.


Ми вже пів року ведемо війну з коронавірусом. Лікарям стало працювати легше, звикли?


Ми вже багато чого навчилися, звичайно. Проте ще не все знаємо. Наші знання про вірус і спричинені ним пневмонії на початках у березні і зараз - у жовтні, зовсім інші.

У нас у лікарні смертність 5,1% від коронавірусу. За час пандемії померли 67 людей. В нашу лікарню госпіталізують важких пацієнтів, із супутньою патологією переводять з інших лікарень.


У зоні ризику і далі ті ж самі вікові категорії населення, що і раніше?


Загалом, так. 60-65% - це ті ж старші люди із супутніми захворюваннями. Але, як і у всьому світі, є тенденція до зниження віку - багато хворіють у віці 40-50 років.

У нас не проводяться скринінгові обстеження і ми не можемо говорити у скількох жителів  хвороба протікає безсимптомно. Але по структурі госпіталізованих, пацієнти старшого віку з тенденцією до збільшення у категорії 40-50 річних.

Люди зараз втратили страх перед хворобою і відчуття небезпеки. Всі обмежувальні і запобіжні заходи ігноруються. Подивіться, що робиться у місті.

Ми у «червоній зоні», але особливих обмежень немає.


Як вважаєте, карантинні обмеження є виправданими?


Так, вони потрібні. Ось подивіться, у Європі знову вводять комендантські години, підвищують штрафи. Це потрібно і нам, щоб люди ставали відповідальнішими. Але, разом з цим, ми маємо розуміти, що зробити обмеження абсолютними не можливо.  Це все не закінчиться за місяць чи за два. Нам з цим жити ще понад рік  - це у  кращому варіанті розвитку епідемічної ситуації.

Зараз ми не можемо ввести абсолютний карантин, бо це як джгут на шию при кровотечі з носа. Тому і є ці карантинні зони, які скоріше для порятунку економіки, щоб не зупиняти все.

Вкотре хочу наголосити, що має бути, у першу чергу, наша індивідуальна відповідальність - маска, миття рук, дистанція. Попри скепсис - це доволі ефективні заходи.

При цьому держава має не декларувати покарання, а запроваджувати реальні штрафні й інші санкції. Вони мають бути невідворотними і невигідними. Тоді можливо люди зрозуміють, що ситуація серйозна, бо сьогодні вигідніше порушувати і платити, якщо взагалі платять. Зараз ми фактично робимо все для того, щоб розірвати цей «інфекційний ланцюг».

При прогнозованому у листопаді зростанні кількості інфікованих на COVID-19 система охорони здоров’я може не витримати. Уже сьогодні доводиться запроваджувати медичне сортування при госпіталізації.


На осінь прогнозували другу хвилю COVID. Так розумію, що ми зараз увійшли у неї?


Ні. Це ще перша хвиля. У нас не було такого зменшення кількості захворівших, щоб можна було говорити про спадання хвилі. Не варто оцінювати ситуацію по окремому населеному пункту чи навіть по регіону. Якщо поглянути на офіційні графіки, які є доступними у мережі Інтернет, то ми бачимо тенденцію до постійного зростання кількості хворих. Звичайно, є окремі населені пункти, де реєструють менше випадків інфікування. Але загальна статистика йде по наростаючій.

Тому я не бачу другої хвилі, ми ще з першої не вийшли.  Епідеміологи прогнозують пік на листопад.

Але у цій ситуації ми боїмося іншого - до коронавірусу зараз доєднуються сезонні ГРВІ. І лікарям буде важче диференціювати та ідентифікувати коронавірус. І будуть проблеми із перевантаженням лікарень.


Ви говорите про фактичне 100% завантаження. Лікарі справляються?


Наразі вже не вистачає персоналу. Зараз зросла кількість лікарів, котрі самі хворіють на коронавірус. Так само і з місцями для пацієнтів. Ми на межі.


Чи можливе повторне зараження коронавірусом і наскільки стійким є імунітет у людини, котра вже перехворіла?


Питання про можливе повторне зараження на COVID-19 поки що не доведене наукою. У нашій практиці ще не було випадків, щоб хтось із пацієнтів повторно хворів чи хворіє.

Так само як і з антитілами.  За час пандемії є значна кількість людей, котрі перехворіли у квітні-травні і можна було б зробити повторно аналізи, і відслідкувати рівень антитіл, але на це потрібні кошти.


У МОЗ на цьому тижні оголосили про можливість відкриття ліжкомісць на базі немедичних закладів. Це реально? У вас якісь резерви є?


У нас проблеми із кисневими точками - їх просто не вистачає. І це при тому, що наша лікарня  добре обладнана.  Інші працюють в гірших умовах. А як ви собі уявляєте обладнання ліжкомісць у нелікарняних закладах? Поставлять ліжка, а де взяти підготовлений персонал, обладнання? Чи хтось про це думає уже зараз? Складно нам. Витримати вимоги до зонування, забезпечити належний рівень інфекційного контролю нереально - лікарня будувалася не як інфекційна. А що вже говорити про непідготовлені приміщення?

Щодо резерву наявного ліжкового фонду, то і тут все складно. Ми не можемо залишити на вулиці пацієнтів з інфарктами, інсультами, гострою хірургічною патологією. Ми і так переносимо планові операції, відмовляємо хронічним хворим. Але це не може тривати без кінця-краю. Сьогодні ми бачимо, що пандемія не завершується і дай Бог, щоб за рік чи за два це минуло. Необхідно адаптувати охорону здоров’я до ситуації.

Ми усі втрачаємо час. Вже пів року триває пандемія і тільки минулого тижня в уряді заговорили про те, що потрібно більше кисневих точок, виділили кошти. Але час минув, це потрібно було робити ще на весні, адже зрозуміло, що лікування COVID-19 без кисню - неможливе.

З власного досвіду вже знаємо, що своєчасна киснева підтримка до виникнення критичного стану значно полегшує лікування. Тому і потрібно якомога більше кисневих точок. Керівництво МОЗ поставило завдання - 80% від кількості ковідних ліжок. У нас зараз є 73 точки - це 37% від потреби. Передбачені кошти. Побачимо, як швидко це реалізується.


А яка зараз ситуація із забезпеченням медикаментами, засобами індивідуального захисту?


Не можемо зараз жалітися на якісь проблеми. Фінансування від НСЗУ йде чітко - місяць в місяць. Багато коштів - у місяць 580 тис грн - витрачаємо на кисень. Ми використали річну норму кисню за 1,5 місяця. На одного пацієнта 1300 грн витрачається тільки на кисень.

Так само із засобами індивідуального захисту і запасом ліків - маємо на місяць мінімум. З цим зараз все добре.


Як із коштами на пацієнтів?


Якщо є позитивний ПЛР тест, то на пацієнта виділяється близько 20 тис грн - це кошти і на медикаменти, і на персонал, і на засоби захисту.

Проте існує й інша ситуація: пацієнти (це 50%), котрі не мають позитивного  ПЛР - на них виділяється 4,5 тис грн за основним пакетом. Їм теж необхідне лікування за протоколом COVID, потрібен той же кисень, і ті ж антибіотики, а фінансування тут у п'ять разів менше. Тому частину медикаментів хворі купують самотужки.


Чи змінилися протоколи лікування за цих пів року?


Так, протоколи змінилися. Вони стали чіткіші. Вже чітко прописано, як діяти, які препарати використовувати. Спрощено процедуру закупівель цих препаратів.

Проблема ще у тому, що пацієнти  поступають у важкому стані як правило із супутньою патологією, а кошти передбачені тільки на COVID. Тобто лікування супутньої патології не входить у пакет COVID. І ці препарати люди повинні придбати за свої кошти.

Інший момент - є дуже важкі хворі, котрим потрібні антибіотики резерву - тобто ті, що не входять у ковідний пакет. І коли лікар бачить, що вже ніщо інше не допомагає, то запитує пацієнта чи родичів, чи вони можуть власним коштом придбати препарат.  І ще є  випадки, коли пацієнти, котрі тривалий час перебувають на апаратному диханні, не можуть харчуватися у звичайному режимі, то їм прописують спеціальне харчування, білкові суміші, які теж коштують додаткові гроші.

Ми розуміємо кожного пацієнта, бо це життя і людина хоче жити. Тому стараємося допомагати, виходячи за межі протоколу. Ситуації бувають різні.


Як ви ставитеся до дистанційного навчання? Є багато за і проти...


Головний аргумент дистанційного навчання - обмеження контактів. І це правильно. Але я, як викладач у тому числі, розумію, що навчання в аудиторії і дистанційне - це зовсім різні речі і мають різний ефект. Важливо навчатись, все слід правильно організувати, шукати варіанти, бо вже вкотре кажу - це не закінчиться за місяць чи два і постійно переносити навчання, чи оголошувати канікули - це не вихід.

Треба навчитися організовувати навчання  дітей  в умовах карантинних обмежень, а підприємствам і організаціям - працювати в цих умовах.

Щось більше радити - не у моїй компетенції.


Зараз починаються сезонні захворювання. Чи потрібно в умовах пандемії робити щеплення?


Так, однозначно потрібно. Одне іншого не заперечує. Ні грип, ні інші інфекції, від яких є вакцина, ніхто не скасовував. Просто на час вакцинування людина має бути здоровою. 

Щодо вакцини від самого COVID - то теж поки що невідомо, коли її запустять у виробництво і  наскільки вона буде ефективною, але це єдиний радикальний спосіб зупинити пандемію.


Що порадите пересічним франківцям?


В жодному разі не хочу нагнітати ситуацію, але ми маємо розуміти, що COVID-19 нікуди не дівся і він не тільки є, але і наростає. Тому ми маємо чітко усвідомити, що з цим потрібно жити, бо все не може зупинитися.

Зараз на перше місце виходить свідомість кожного з нас, наша самоорганізація та дотримання карантинних обмежень, застосування засобів індивідуального захисту.

Ми повинні пам'ятати, що  маємо вибір - залишитися вдома, обмежити до вкрай необхідного контакти і не наражати себе та рідних зайвий раз на небезпеку. Не варто ходити в ресторани, влаштовувати великі весілля, святкування, поїздки на море і т.д. Нікуди все це не дінеться, встигнемо.

Навіть наявність 30-35 тис грн у резерві і можливо вільне ліжко у лікарні, ще нічого не гарантують. Пам’ятаймо про 5% летальності.


22.10.2020 Марія Лутчин 19535
29.05.2023
Тетяна Дармограй

Як українським енергетикам вдалось оперативно відновити енергетичний баланс та забезпечити постачання електрики споживачам після руйнувань, здійснених Росією та чи можливі відключення світла влітку, як це було взимку — дізнавалась Фіртка. 

572
24.05.2023
Уляна Мокринчук

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.

443
14.05.2023
Тіна Любчик

Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» розповів Фіртці, чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому та як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України. 

7731 5
03.05.2023
Тетяна Дармограй

На початку 2023 року у Міністерстві оборони України зазначали, що у масовій мобілізації немає потреби. Щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.  

2525 1
19.04.2023
Тіна Любчик

В рамках відзначення Дня першої пластової присяги та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, очільнику пластової станиці міста, який загинув у боях за незалежність України. 

1893
11.04.2023
Тетяна Дармограй

Про пережите внаслідок російського вторгнення та втрату сина на війні, журналістці Фіртки розповіла мешканка Енергодару — Любов Чабанюк. Жінка разом із дітьми евакуювалась на Прикарпаття 11 серпня 2022 року.

2374

До Путіна явився Голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін, який приніс копію «сенсаційної» мапи Європи, на якій нібито нема України. Проаналізуємо, чи це так. 

535

Рання історія Білгороду, як поселення Київської Русі: думки, навіяні останніми подіями у Бєлгородській області РФ. 

533

Гастрономічне різноманіття м’ясних страв  українців надзвичайно велике. Серед усіх цих страв є одна особлива – ставлення до якої завжди неоднозначне з різноманітних причин.

611

Коротка історія російської державності та походження росіян на основі фактів і досліджень російських істориків. 

1006
01.06.2023

В умовах війни та стресу харчові звички зазнають зміни. Нерідко — негативних.  

156
27.05.2023

Багато хто вважає, що перед варінням гречку промивати не треба, тому що ця процедура є "необов'язковою".  

355
23.05.2023

Здоровий кишківник запорука не лише хорошого самопочуття, але й зовнішнього вигляду. Існують продукти, які допомагають очистити кишківник і схуднути.  

487
01.06.2023

Церква бачить шлюб як основу для створення сім'ї та продовження роду. Він передбачає народження та виховання дітей в дусі віри, сприяє їхньому духовному та моральному розвитку.  

271
27.05.2023

Священник – посередник і духовний провідник, що відіграє важливу роль у сповіді. Його присутність і служіння сприяють відкриттю, покаянню та духовному відновленню. Втім, нерідко запитання про збереження таємниці сповіді викликає роздуми.

389
23.05.2023

Серед молодих людей нерідко побутує думка, що можна вірити в Бога, проте не ходити до храму.  

515 1
17.05.2023

Досить часто люди соромляться ставити відверті питання священнику.  

806
01.06.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

5642
31.05.2023

Законопроєкт про виплати військовим, який парламент ухвалив у першому читанні 30 травня, остаточно можуть ухвалити в середині червня.  

269
26.05.2023

Президент Володимир Зеленський, коментуючи продовження "економічного безвізу" з ЄС, заявив, що у процесі просування України у Євросоюз таку лібералізацію потрібно буде зробити постійною.  

368
23.05.2023

Тема з контрнаступом була настільки обговорювана останніми місяцями на всіх рівнях, що в Україні почали побоюватися того, що його результат не виправдає очікувань.   

383
19.05.2023

Президент назвав пріоритети України на найближчий час.    

488