Мешканці західних регіонів розповіли, яка форма правління, на їхню думку, є найбільш прийнятною для України

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

"Стабільно понад 90% українців хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією", — наголосили соціологи.

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.

Так, українцям поставили запитання, якою має бути форма правління у країні — із сильнішим Президентом чи із сильнішим парламентом.

Респонденту пропонували чотири варіанти:

  • Президентська — Президент є головою держави, призначає і звільняє Прем’єра та визначає всю політику;
  • Президентсько-парламентська — Уряд призначається Президентом за згоди парламенту, але може бути звільнений і Президентом, і парламентом. Більшість влади зосереджено в руках Президента;
  • Парламентсько-президентська — Уряд за згоди Президента призначається парламентом та зможе бути звільнений лише ним. Більшість влади – у руках Прем’єра;
  • Парламентська — Уряд призначається і звільняється лише парламентом. Посади Президента або немає, або вона церемоніальна без значних повноважень 

Згідно з результатами, 13% виступають за президентську форму правління, 27% — за президентсько-парламентську, 31% — за парламентсько-президентську, 16% — за парламентську.

Решта 13% не змогли відповісти на запитання.

"Хоча консенсусу немає, але водночас переважна більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент, який щонайменше повинен давати згоду на призначення Президентом Уряду і мати можливість його звільняти.

Зокрема, таку думку підтримують 27%, а решта 47% — бачать ще сильнішу роль у парламенту. 

Водночас 71% українців вважають, що в Україні має бути і Президент, який також повинен мати щонайменше певні серйозні повноваження", — зазначають соціологи.

На заході країні більшість (44%) віддають перевагу парламентсько-президентській формі правління.


Довідково: опитування провели з 16 по 22 травня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

Опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, які мешкають у всіх регіонах України.

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10% та 1,5% — для показників, близьких до 5%.

КМІС зазначає, що за умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, втім соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Мобілізація по-новому: прикарпатцям розповіли про головні зміни, які пропонує влада

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Виїзд з України та новий закон про мобілізацію: хто може перетинати кордон та як чоловіки гинуть, тікаючи від призову


08.06.2024 1718 1
Коментарі (1)

Читач 2024.06.06, 17:37

За демократію - це добре. Справді депутати через деякий час стають ненародними, саме тому їх зміннюють за це щойно вибори. Але інституція предчтавників народу потрібна зберегіта еволюційний шлях зміни президентів. Не тупили б стільки явсу "за росію" частина - уже б давно розвивавлись на рівні з ЄС. Та це минуле. Тепер у війні вистояти і серед всіх проблем, які самі собі створюють в Україні. Інакше буде імітація якої хоч форми правильні, але з орком наглядачем над "освбождьонними". Нафіг ссср 2.0.

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

589
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

465
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1744
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1449
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1409 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1280

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

526

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

555

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

798

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1866
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

233
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1278
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

761
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

224
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1448
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1032
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1595 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

412
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

600
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1235
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1548
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1040