Мародери і рагулі

 

 

Наше європейське галицьке місто вмирає. Значної шкоди йому завдають мародери, які його грабують, та ще більшої – рагулі, які його просто вбивають. 

Рагулі у нашому місті масово поселилися ще у 1944 році. Перше десятиліття вони боялися, що повернуться попередні власники і майже нічого не чіпали. Це був період початку відчуження міста від органічної для нього цивілізації. Наступні кілька десятиліть вони очікували, що все повинна за них зробити держава, і тому теж нічого особливо не торкалися. Не торкалася особливо і держава. Це був період занепаду. І ось, коли на початку 1990-х відбулася біфуркація та активізація рагулів, почався період активного руйнування міста. 

Частина рагулів, які відчули себе сиротами після кончини радянського союзу, раптово збіднівши, деградували. Інша частина, які відчули себе будівничими нового життя, раптово розбагатівши, теж деградували. Збіднілі рагулі, коли продали все, що правдами-неправдами належало їм, почали красти все, що належало містові. Першими жертвами стали металеві елементи зовнішнього декору будинків, під’їздів, сходових площадок тощо. Так вони почали спотворювати обличчя міста. Розбагатілі рагулі почали це лице прикрашати за власними поняттями про естетику – пластикові вікна, металеві двері, зашальовані вагонкою балкони, євроремонти та ін. безпощадно витісняли на смітник елементи старих фасадів та інтер’єрів. А ще – добудови, надбудови, нові дірки у старих стінах для додаткових дверей і вікон. В результаті такого оновлення у нашому місті старі палаци, що відповідали смакам європейських князів і графів, починають губитися за новими палацами, які відповідають смакам кримінальних паханів та циганських баронів.

в силу своїх скромних можливостей, чи то «викуповували з неволі» (за висловом одного з львівських інтелектуалів) старі книжки, що їх гноїли рагулі під дощем і снігом на бруківці, чи то скуповували недорогі предмети домашнього побуту, або й вступали інколи за них у непросте протистояння з бомжами на громадських сміттєзвалищах. Та фасадів чи інтер’єрів врятувати вони не могли, вони змогли інше – створити попит на предмети матеріальної культури старого міста. А де є попит, там буде й пропозиція. Так з’явилися мародери.

З обезсиленого і беззахисного міста вони знімають його прикраси і добротні шати, яких давно вже не виробляють, але все ще прагнуть. Роблять це, певна річ, не зі співчуття, а з метою збагачення, бо знають цьому ціну. Однак, за іронією долі цим самим вони рятують фрагменти старої культури від рагулів, які не знають цьому ціни. 

Іноді, правда, рагульська еліта здіймає рейвах з прокльонами на адресу мародерів – наприклад, як колись у випадку з фресками Бруно Шульца в Дрогобичі. Або як тепер із львівським палацом на вул. Олени Степанівни. Однак, щирість цього не святого обурення стає сумнівною, як тільки звертаєш увагу на певні факти – понад два роки будівля ця була порожньою і безхозною, ніхто не цікавився ні фасадом, ні інтер’єром. Зацікавились, як тільки вирішили виставити його на продаж, бо виявилося, що без старого паркету, кахельних печей, різьблених порталів та інших елементів декору продажна вартість колишнього палацу буде значною нижчою. От лихо.

Чи це справді лихо? Може менше з лих – бо не відомо, в чиї б руки попав цей палацик, зате можна сподіватись, що його прикраси потрапили в руки тих, хто знає їм ціну.

Для співчутливих втіха ця слаба. Та все пізнається в порівнянні. Через недбальство рагулів практично щодня осипаються фасади старих кам’яниць разом з архітектурними прикрасами та ліпниною, падають стіни палаців і замків. За два десятиліття згоріли десятки столітніх церков. Шкода, що цього всього своєчасно не «врятували» мародери. 

Зрештою, треба чесно зізнатись, що само явище мародерів має певну перевагу на явищем рагулів. Коли у міста вже не буде чого вкрасти, то мародери зникнуть так, як і з’явились. А от рагулі – залишаться.

- See more at: http://tvoemisto.tv/news/marodery_i_raguli_68409.html#sthash.s0dRjD4v.dpuf


15.06.2015 Володими Павлів 2707 3
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

1335
08.10.2025

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

939
05.10.2025
Вікторія Матіїв

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

697
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

2683
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4688 2
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

2032

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

103

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

466

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2880

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

539
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

727
05.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5444
30.09.2025

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

799
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

458
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

1707
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

2121
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3069
11.10.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

848
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

297
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

966
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

516
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

824