«Лукашенізація» України

 

Цього тижня дві сусідні держави черговий раз шокували весь світ. В Україні засудили на чотири роки одного з лідерів опозиції — Юрія Луценка. А в Білорусі влада впродовж двадцяти чотирьох годин вислала двох послів: Польщі та ЄС. 

 

Білоруська влада теж починала свою діяльність запроторенням за грати опозиціонерів — і все не може зупинитися. Проти режиму Лукашенка вже застосовано санкції, зокрема заарештовано рахунки і заборонено в’їзд на територію Європи і Америки тим, кого визнано персонами нон-грата. Дипломатичний корпус, який працює в Україні, лише почав складати такі списки. На олівець узято, зокрема, суддів, керівників силових структур. Ця поки що «чернетка» постійно поновлюється і може стати серйозною проблемою для сьогоднішньої влади. А з чого все починалося? З політичної помсти і необдуманих фраз. Тоді як на кону — імідж України і доля українського народу. 

 

Цього тижня Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що президент України не виконує взятих на себе зобов’язань перед Європою у питанні поліпшення інвестиційного клімату та боротьби з корупцією. Офіційний Київ відреагував у тому стилі, що, мовляв, Посол ЄС в Україні говорить щось не те і все не так. Бачте, «в МЗС України із зростаючим здивуванням спостерігають за публічними висловлюваннями Посла ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, які від місяця до місяця все менше відповідають тому, що за усталеними в міжнародному спілкуванні традиціями можуть собі дозволити дипломати».

 

«Ми б спокійно і навіть з радістю спостерігали за „українізацією“ пана Тейшейри, якби його політологічні оцінки та судження сприймалися українськими громадянами та ЗМІ як його особиста думка, а не офіційна позиція 27 країн — членів Європейського Союзу», — підсумували в МЗС.

 

ЄС миттєво відреагував, висловивши підтримку своєму послу, і назвав заяви МЗС необґрунтованими нападками на людську порядність та професіоналізм. 

 

Згадалося, як, щойно з’явившись у Мінську, я як Посол України у рамках підготовки до Дня прийняття Декларації про державний суверенітет України запросив на святкове прийняття білоруських гостей, до списку яких увійшов, що закономірно й очевидно, і Станіслав Шушкевич, голова Верховної ради Республіки Білорусь 1991—1994 років. Не минуло й кількох днів, як мене запросили до МЗС РБ і хвилин 30 пояснювали, що, бачте, я не тих політиків запрошую й не з тими політиками спілкуюся.

 

Переді мною сидів і монотонно говорив молодий чоловік. Він важко добирав слова, напружувався й періодично червонів від власних словосполучень. Хвилинами мені його було жаль... Завершивши свій спіч, чоловік поцікавився, чи немає в мене до нього запитань. Що я міг сказати? Що інтереси моєї країни, міжнародні конвенції зобов’язують мене моніторити політичну ситуацію, зустрічатись із представниками різних владних, політичних, громадських об’єднань? Він це знає і без мене... На що з посмішкою я йому відповів: «Можливо, ви б мені пояснили, в якій частині на території РБ діють, а в якій не діють міжнародні конвенції, що регулюють діяльність дипломатичного корпусу, а при цьому доклали список осіб, із якими посол України може і не має права спілкуватись у Білорусі?». На цьому розмова скінчилася... 

 

Пізніше я дізнався, що для проведення таких розмов не рідше, як раз на тиждень, до МЗС РБ запрошують послів країн Європейського Союзу з погрозами визнання персонами нон-грата. Весь мінський істеблішмент гудів у здогадках, кого першим відправлять із Білорусі. Очевидно, що ваш покірний слуга дуже скоро посів у цих рейтингах лідируючу позицію і до припинення каденції так її й тримав. 

 

Згадав ці митарства, бо дивно збіглися в часі... А чому дивно? Закономірно збіглися в часі дві події в Україні та Білорусі. В Україні — виголошені претензії до посла Тейшейри, а в Білорусі — висилка двох дипломатів: посла Польщі Лешека Шерепки та посла ЄС в РБ Майри Мора.

 

Загнаний у кут діями братньої Росії, останній диктатор Європи Лукашенко не знайшов іншого способу нагадати про себе, як розпочати висилку дипломатів. Що ж примушує Лукашенка так діяти, тоді як в його оточенні говорять про завершення кризи, про порятунок, що прийшов від Митного союзу? А порятунок цей виявився черговим блефом. Економіка розвалюється, союзники забирають останні об’єкти власності — нафтопереробні заводи, газову трубу. Уже говорять про можливу приватизацію автопідприємств БєлАЗ, МАЗ, металургійного комбінату…

 

Закономірно, що в цей момент Лукашенко згадав історію п’ятирічної давності, коли Захід за відновлення діалогу, а точніше — заради звільнення політв’язнів Олександра Козуліна, Михайла Маринича та інших, відкрив кредитні ресурси на загальну суму майже 5 млрд. дол. США. Чому б не спробувати й тепер? Помилка лише закралася в розрахунок: тоді Захід розпочинав свою real politik, а тепер він (Захід) від неї відмовився. Як результат, усім послам країн ЄС рекомендовано залишити РБ.

 

Я не виключаю, що так само, як свого часу Лукашенко, знущаючись над політичними в’язнями, виторговував у Заходу допомогу, — президент Янукович задля можливості діалогу із Заходом розпочав переслідування Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Навіщо думати про реформи, коли легше черговий раз пообіцяти розв’язати проблему політв’язнів для Заходу, а українцям — показати картинку: мовляв, зі мною ще спілкуються, отже — визнають. 

 

Паралельно, поки точиться «дипломатична війна», розумні мізки напружуються, шукаючи словеса, якими обігрівають і годують народи в наших країнах, по накатаній схемі ідуть процеси приватизації. Все це подається як порятунок, як вселенське благо. Одна різниця: Лукашенко спродує все сусідським олігархам, а Янукович — своїм. Ну кому цікаво розбиратися, хто і як купив «Західенерго», «Вінницяобленерго», «Бєлтрансгаз», акції Мозерського НПЗ, коли йде як не «газова», то «сирна війни», а в новинах — повідомлення із серії «опозиціонери теж плачуть»?

 

Тим часом сидять у в’язницях кандидат у президенти Андрій Санніков і Микола Статкевич у Білорусі та кандидат у президенти Юлія Тимошенко в Україні. Ні, це не жертви для влади. Це – владна наживка для Заходу. Ну не покине ж демократичний Захід політичних в’язнів; вестиме переговори, вмовлятиме, а потім можна й про інше поговорити. Наприклад, виторгувати собі спокійне майбутнє. 

 

А як схожі суди і судді! Всі ці процеси — як близнюки. Не важать ні прізвище судді, ні прізвище звинуваченого, ні стаття, а докази — і поготів. Бо все йде за обкатаною схемою процесу Ходорковського, а можливо — і більш ранніх процесів. Вам це не нагадує процеси над Дрейфусом, Бейлісом, Дімітровим? Так неприємно війнуло паралеллю від спогадів про ці давно минулі історичні події. А як суди підбирали терміни ув’язнення! Андрію Саннікову влада Лукашенка впаяла п’ять років, рівнісінько термін президентських повноважень. Юлії Тимошенко — сім років, рівнісінько під завершення другого терміну повноважень. 

 

Правда, між Білоруссю і Україною поки що є й відмінності. Українська Верховна Рада, прозвана в народі «верховною зрадою», зависла над прірвою, в якій уже давно лежить білоруський парламент, прозваний у народі «палаткою». Ще залишилися рештки території без цензури на телебаченні, зокрема ТВі в Україні; в Білорусі — «Бєлсат», що транслюється, правда, з-за кордону. Вся опозиційна думка повільно перемістилася в соціальні мережі. 

 

Перебіг подій останнього тижня у двох країнах зайвий раз підкреслив самобутність народів та схожість владних режимів. Так, поки що Україна не захворіла на бацилу авторитаризму, але перші симптоми того, що на терені Білорусі нині сягнуло апогею, ми вже спостерігаємо. Необхідно розуміти: механізм стосунків, який Європа відпрацьовувала десятиліттями щодо Лукашенка, може бути миттєво використаний до українського недемократичного режиму. Необхідно усвідомити, що товарооборот Білорусі з ЄС — 5 млрд. доларів, а України — 50 млрд. Наслідки застосування до України аналогічних політичних і економічних санкцій приведуть до катастрофи. Чи не час українській владі перестати дратувати світ?

 

Вже легко спрогнозувати перебіг внутрішньополітичних подій в Україні. Загострення економічної ситуації породить політичний конфлікт між владою та народом. Настав час зупинитися… Взяти паузу, сісти за стіл переговорів. Якщо впродовж весни цей процес не буде подоланий, то чемпіонат Європи з футболу може стати не демонстрацією величі України, а катастрофою влади. Потрібно розуміти, що перебування в одному місці понад 10 тис. чоловік в умовах нинішнього конфлікту держави і суспільства може стати полем бою. Згадайте, де з’явилися перші відверто-антивладні гасла й заклики. На стадіоні, під час футбольного матчу.

 

Не розв’язавши проблему політичних в’язнів протягом найближчих трьох місяців, нинішній владний режим дискредитує себе до такого рівня, що не зможе контролювати ситуацію під час проведення Євро-2012. При тому що за цей період Європейським судом будуть розглянуті справи, які вкажуть українській владі на неконституційність рішень щодо обох лідерів опозиції. 

 

Чого б я не хотів найбільше — це через кілька років бачити на лаві підсудних представників влади Януковича. Найгірший порадник у політиці — почуття помсти. Зупиніться! 

 

Роман Безсмертний,

Дзеркало тижня. Україна

 


Коментарі (1)

Vanya 2012.03.03, 21:58
Привет всем, для любителей путешествовать и отдыхать в Закарпатье, предлагаем посетить сайт о Закарпатье, где Вы сможете найти много информации про возможности отдыха, лечения и времяпроведения в нашем прекрасном крае! zakarpattyachko.com.ua - Все о Закарпатье!
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

745
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1024
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6281
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1628
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1951
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3111 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

184

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

713

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

813

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1385
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

434
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1564
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1449
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3486
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3551
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7137
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1162
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

394
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

259
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

485
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

664
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

732