Луганський професор розповів франківцям, у чому різниця між Донбасом та Галичиною

 

/data/blog/72899/023d5c16ae8a52de736bed16e70b310c.png

 

Сьогодні у Франківську стартував круглий стіл під назвою «Схід і Захід України в умовах війни на Донбасі».
 
 
Захід, організований громадською організацією «Поступовий гурт франківців», має на меті виявити причини загострення міжрегіональних протиріч між Сходом та Заходом та напрацювати шляхи досягнення соборності України, пише Фіртка з посиланням на Бліц.
 

Серед доповідачів - доктор соціологічних наук, професор Луганського національного університету ім. Т. Шевченка Ілля Кононов. Науковець розповів про соціологічні дослідження, які були проведенні у час, коли на Донбасі розгортались бойові дії.

 

За словами професора, головною відмінністю між мешканцями Донбасу та Галичини є різні бачення розвитку країни. Галичина бачить себе як етнонацію, тобто країну з однією національністю та мовою. У цьому конспекті інші етнічні групи мають пристосовують до цих умов.  Натомість Донбас бачить себе у проекті співгромадянства, тобто існування двох груп на рівних правах. Ці відмінності були виявлені ще в 2005 році.

 

«Першим це усвідомив Кучма і почав цим маніпулювати, здобуваючи прихильність то Сходу, то Заходу. Тому зараз Україні потрібна вісь, яка б нівелювала різницю між Сходом і Заходом», - зауважив Ілля Кононов.

 

Ілля Кононов каже, що після Майдану на Донбасі відбувся збій громадянського почуття. Люди бажали знайти екзистенційну безпеку, що певним чином змусили людей шукати захисту у агресора. На думку вченого, це можна охарактеризувати як «луганський синдром» (за прикладом відомого у психології терміну "стокголький синдром", коли люди співчує злочинцю, стає на його сторону).

 

Кононов вважає, що Україні потрібна вісь, яка б нівелювала різницю між Сходом і Заходом.


26.03.2015 728 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1472
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

838
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1314
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2529 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3624
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3060 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

505

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

294

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

907
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5054
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10440 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8901
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7485
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

722
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

925
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1210
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15685
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1242
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1640
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1555
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1781