Ліквідація сучасної фінансової системи. Про золотий стандарт

 

Тема «Золотого стандарта» в последние недели снова стала популярна. Может быть, виновато в этом лето - экономических событий мало, а писать о чем-то нужно. Но уж обсуждать эту тему в рамках предвыборного съезда Республиканской партии США было совершенно не обязательно, если бы тема не была актуальной. Значит, имеет смысл на эту тему поговорить.

 

Прежде всего, нужно напомнить, что такое «золотой стандарт». Это - привязка валюты (валют) к золотому содержанию, что почти автоматически возвращает золото на позиции Единой меры стоимости и принципиально меняет всю систему ценообразования. Спрашивается - зачем же это делается?

 

Дело в том, что по мере углубления разделения труда существенно усложняются цепочки поставок тех или иных полуфабрикатов. Есть известная легенда о том, что крылья «Эйрбасов», которые изготовляются в Евросоюзе, затем возятся в Китай, что-то там с ними делают, а потом они возвращаются обратно. Не знаю, насколько это соответствует действительности, но общая ситуация чем-то похожа: производители заказывают комплектующие в других странах и континентах и те, кто их там производит, достаточно долго ждут финальных оплат.

 

Вроде бы, ничего такого в этом нет, но в условиях постоянной эмиссии, повышенной валютной волатильности и, соответственно, все время увеличивающихся рисков, становится все труднее и труднее планировать деятельность, особенно, для высокотехнологических компаний. У них много поставщиков и смежников, каждый из которых стремится уменьшить свои риски, а если это не получается - может неожиданным банкротством поставить под удар основное производство.

 

Если бы прибыль производителя технологического «ширпотреба» была бы высокой - проблем бы не было, поскольку риски не только уменьшают, но иногда и увеличивают прибыль. И если есть резерв - то можно и пережить растущие риски. Но если прибыль составляет всего несколько процентов ... Вся модель углубления разделения труда начинает «провисать».

 

В этой ситуации возврат к ситуации более или менее «постоянных» цен, в которых валютные риски минимальны (поскольку цену поставки можно привязать к золоту) представляется выходом. Беда только в том, что выход этот - для производителя. А сегодня в мире «правила игры» пишут финансисты, для которых картина выглядит совершенно иначе. И для примера можно вспомнить времена кризиса начала 30-х годов прошлого века.

 

Тогда предваряли кризис (как и сейчас, кстати) два обвала финансовых «пузырей»: в 1927 году рухнул пузырь спекуляций с землей, осенью 1929 года - на фондовом рынке. Но к весне 1930 года фондовый рынок «отыграл» больше половины осеннего спада и всем казалось, что проблем больше нет и не будет. И вот тут-то начался дефляционный шок - кризис падения частного спроса, который раньше дотировался за счет упомянутых «пузырей».

 

Примерно такая же ситуация была и в наше время: кризис недвижимости случился осенью 2007 года, а дефляционный шок - осенью 2008. Но вот развивались они принципиально по разному. В 30-е годы началось падение экономики, со средней скоростью около 1% в месяц, и продолжалось это почти три года. В наше время - ФРС начала активную эмиссию, с темпами (о, чудо!) примерно 1% ВВП в месяц. Тогда рухнула банковская система, настолько, что пришлось объявлять «банковские каникулы», термин, который придумали, чтобы избежать грубого слова «дефолт». А четыре года назад - все было относительно спокойно, рухнул только банк «Леман бразерс». Хотя все остальные были, что называется, на грани.

 

Возникает вопрос: а можно ли было тогда, в 30-е годы, организовать массовую эмиссию? Ответ: скорее всего нет, поскольку тогда как раз действовал «золотой стандарт». И хотя по итогам кризиса в 1933 году Ф.Рузвельт уменьшил золотое содержание доллара (почему некоторые эксперты и считают, что в начале 30- США объявили сразу два дефолта), тем не менее, полностью отказаться от него тогда не решились. Нужно было еще прожить войну и кризис 70-х годов, чтобы 15 августа 1971 года, послед очередного дефолта США, отказаться от «золотого стандарта» окончательно.

 

Отметим, что тогда доля финансового сектора (всего, не только банков) в экономике составляла всего около 10%, и, теоретически, интересами банков можно было бы пренебречь (хотя сделать это так и не получилось). Сегодня доля финансового сектора составляет в прибылях корпораций более 50%, в составе экономики - соответственно. И как в такой ситуации можно пренебречь их интересами? Банки и другие финансовые институты отлично понимают, что их вес и значение в современной экономике связаны исключительно с перераспределением эмиссионных денег и если эмиссию запретить (что произойдет почти автоматически в случае восстановления «золотого стандарта»), то их доля в экономике упадет как минимум раза в два с половиной, до 20%, а то и больше.

 

В то же время, продолжение эмиссии, на котором настаивает финансовый сектор и, особенно, его спекулятивная часть, неминуемо будет все более и более сильно влиять на производственный сектор, причем - в негативном плане. Чем больше будет эмиссия, тем меньшая часть прибыли будет доставаться производителям (в пользу финансового сектора), тем больше будет упрощаться структура производства, в силу невозможности выдерживать растущие финансовые риски. А банки их компенсировать не будут - у них своих проблем достаточно.

 

Таким образом, спор между сторонниками и противниками «золотого стандарта» сегодня - это спор между, условно говоря, «производственниками» и финансистами. Пока в этом споре, практически без сомнений, будут побеждать финансисты. Они сумели это сделать в 30-е годы, а с тех пор их влияние и вес сильно выросли. Но и по мере деградации производства будут усиливаться проблемы, прежде всего - социальные. Это значит, что конфликт будет разгораться все сильнее и сильнее, но, скорее всего, выход из него до того, как кризис себя проявит в полном объеме, будет недостижим. Поскольку цена решения, то есть возврат к золоту как единой мере стоимости, означает полную ликвидацию современной финансовой системы - и как экономического института, и как политической силы.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru

 


29.08.2012 Михайло Хазін 2688 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

878
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1593
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1662
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1440
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3600
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2393

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1096

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1389

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1461

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2783
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

688
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6373
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6358
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

635
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

853
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1039
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1812
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7007 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

404
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1109
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1765
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2025