Ліквідація сучасної фінансової системи. Про золотий стандарт

 

Тема «Золотого стандарта» в последние недели снова стала популярна. Может быть, виновато в этом лето - экономических событий мало, а писать о чем-то нужно. Но уж обсуждать эту тему в рамках предвыборного съезда Республиканской партии США было совершенно не обязательно, если бы тема не была актуальной. Значит, имеет смысл на эту тему поговорить.

 

Прежде всего, нужно напомнить, что такое «золотой стандарт». Это - привязка валюты (валют) к золотому содержанию, что почти автоматически возвращает золото на позиции Единой меры стоимости и принципиально меняет всю систему ценообразования. Спрашивается - зачем же это делается?

 

Дело в том, что по мере углубления разделения труда существенно усложняются цепочки поставок тех или иных полуфабрикатов. Есть известная легенда о том, что крылья «Эйрбасов», которые изготовляются в Евросоюзе, затем возятся в Китай, что-то там с ними делают, а потом они возвращаются обратно. Не знаю, насколько это соответствует действительности, но общая ситуация чем-то похожа: производители заказывают комплектующие в других странах и континентах и те, кто их там производит, достаточно долго ждут финальных оплат.

 

Вроде бы, ничего такого в этом нет, но в условиях постоянной эмиссии, повышенной валютной волатильности и, соответственно, все время увеличивающихся рисков, становится все труднее и труднее планировать деятельность, особенно, для высокотехнологических компаний. У них много поставщиков и смежников, каждый из которых стремится уменьшить свои риски, а если это не получается - может неожиданным банкротством поставить под удар основное производство.

 

Если бы прибыль производителя технологического «ширпотреба» была бы высокой - проблем бы не было, поскольку риски не только уменьшают, но иногда и увеличивают прибыль. И если есть резерв - то можно и пережить растущие риски. Но если прибыль составляет всего несколько процентов ... Вся модель углубления разделения труда начинает «провисать».

 

В этой ситуации возврат к ситуации более или менее «постоянных» цен, в которых валютные риски минимальны (поскольку цену поставки можно привязать к золоту) представляется выходом. Беда только в том, что выход этот - для производителя. А сегодня в мире «правила игры» пишут финансисты, для которых картина выглядит совершенно иначе. И для примера можно вспомнить времена кризиса начала 30-х годов прошлого века.

 

Тогда предваряли кризис (как и сейчас, кстати) два обвала финансовых «пузырей»: в 1927 году рухнул пузырь спекуляций с землей, осенью 1929 года - на фондовом рынке. Но к весне 1930 года фондовый рынок «отыграл» больше половины осеннего спада и всем казалось, что проблем больше нет и не будет. И вот тут-то начался дефляционный шок - кризис падения частного спроса, который раньше дотировался за счет упомянутых «пузырей».

 

Примерно такая же ситуация была и в наше время: кризис недвижимости случился осенью 2007 года, а дефляционный шок - осенью 2008. Но вот развивались они принципиально по разному. В 30-е годы началось падение экономики, со средней скоростью около 1% в месяц, и продолжалось это почти три года. В наше время - ФРС начала активную эмиссию, с темпами (о, чудо!) примерно 1% ВВП в месяц. Тогда рухнула банковская система, настолько, что пришлось объявлять «банковские каникулы», термин, который придумали, чтобы избежать грубого слова «дефолт». А четыре года назад - все было относительно спокойно, рухнул только банк «Леман бразерс». Хотя все остальные были, что называется, на грани.

 

Возникает вопрос: а можно ли было тогда, в 30-е годы, организовать массовую эмиссию? Ответ: скорее всего нет, поскольку тогда как раз действовал «золотой стандарт». И хотя по итогам кризиса в 1933 году Ф.Рузвельт уменьшил золотое содержание доллара (почему некоторые эксперты и считают, что в начале 30- США объявили сразу два дефолта), тем не менее, полностью отказаться от него тогда не решились. Нужно было еще прожить войну и кризис 70-х годов, чтобы 15 августа 1971 года, послед очередного дефолта США, отказаться от «золотого стандарта» окончательно.

 

Отметим, что тогда доля финансового сектора (всего, не только банков) в экономике составляла всего около 10%, и, теоретически, интересами банков можно было бы пренебречь (хотя сделать это так и не получилось). Сегодня доля финансового сектора составляет в прибылях корпораций более 50%, в составе экономики - соответственно. И как в такой ситуации можно пренебречь их интересами? Банки и другие финансовые институты отлично понимают, что их вес и значение в современной экономике связаны исключительно с перераспределением эмиссионных денег и если эмиссию запретить (что произойдет почти автоматически в случае восстановления «золотого стандарта»), то их доля в экономике упадет как минимум раза в два с половиной, до 20%, а то и больше.

 

В то же время, продолжение эмиссии, на котором настаивает финансовый сектор и, особенно, его спекулятивная часть, неминуемо будет все более и более сильно влиять на производственный сектор, причем - в негативном плане. Чем больше будет эмиссия, тем меньшая часть прибыли будет доставаться производителям (в пользу финансового сектора), тем больше будет упрощаться структура производства, в силу невозможности выдерживать растущие финансовые риски. А банки их компенсировать не будут - у них своих проблем достаточно.

 

Таким образом, спор между сторонниками и противниками «золотого стандарта» сегодня - это спор между, условно говоря, «производственниками» и финансистами. Пока в этом споре, практически без сомнений, будут побеждать финансисты. Они сумели это сделать в 30-е годы, а с тех пор их влияние и вес сильно выросли. Но и по мере деградации производства будут усиливаться проблемы, прежде всего - социальные. Это значит, что конфликт будет разгораться все сильнее и сильнее, но, скорее всего, выход из него до того, как кризис себя проявит в полном объеме, будет недостижим. Поскольку цена решения, то есть возврат к золоту как единой мере стоимости, означает полную ликвидацию современной финансовой системы - и как экономического института, и как политической силы.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru

 


29.08.2012 Михайло Хазін 2496 0
Коментарі (0)

27.03.2026
Павло Мінка

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

942
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4110
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2229
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3503 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1701
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

2037 1

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

712

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1810

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3482

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1492
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3200
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3672
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9451
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2749
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10271
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1277
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4607
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40947 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1080
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

659
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

998
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2754