Дані медичної статистики свідчать про те, що приблизно у четвертої частини всіх подружніх пар діагностується безпліддя. Ця медико-соціальна ситуація знижує якість життя, спричиняє психоемоційний дискомфорт і депресію. Причини безпліддя різноманітні та призводять до нездатності статевих партнерів репродуктивного віку зачати дитину протягом року регулярної інтимної близькості, не використовуючи засоби контрацепції. Нині завдяки успіхам репродуктивної медицини здебільшого нездатність до зачаття може бути подолана шляхом застосування дуже ефективних допоміжних репродуктивних технологій, використання яких дозволяє все більшій кількості пар стати щасливими батьками здорового малюка.
Як діагностується нездатність до зачаття
Вибір методів лікування безпліддя залежить від наступних причин. Нездатність до зачаття діагностується як у жінок, так і в чоловіків, і буває поєднаною (коли кілька факторів є причиною безпліддя в однієї людини) або комбінованою (обидва подружжя мають фактори, за яких жінка не може завагітніти). Безпліддя у жінок часто спричинене запальними процесами, ендометріозом, передчасним зниженням оваріальноого резерву (запасу яйцеклітин), непрохідністю маткових труб або ендокринними порушеннями, у чоловіків – нестачею чи аномальною будовою сперматозоїдів, гормональними порушеннями, іншими причинами.
Слід пам'ятати, що після 35 років у жінок зростає ризик нездатності зачати і виносити дитину через різке зниження кількості фолікулів та погіршення якості яйцеклітин. Тому подружнім парам важливо своєчасно звернутися за консультацією до фахівців репродуктивної клініки для комплексного обстеження та виявлення причин безплідності зі здачею аналізів крові, гормональних тестів, проведенням ультразвукових досліджень, генетичного тестування, оцінки спермограми у чоловіків. .
Методи лікування безпліддя
Після результативної діагностики залежно від виявлених причин нездатності до зачаття та особливостей кожного випадку лікар призначає методи лікування, які успішно застосовуються у медичній практиці:
• медикаментозний, який використовується для лікування запальних та інфекційних захворювань репродуктивних органів, гормональних порушень;
• оперативне лікування - гістероскопія (з метою видалення поліпів ендометрію, цервікального каналу, субмукозних вузлів порожнини матки, перетинок, синехій);
• допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) - проведення екстракорпоралного запліднення (ЕКЗ), які застосовуються в тих випадках, коли інші методи не дали очікуваного результату.
В арсеналі сучасної репродуктології існують ефективні методики ДРТ, спрямовані на підвищення ймовірності успішного зачаття, такі як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), інтрацитоплазматична ін'єкція в яйцеклітину сперматозоїда (ІКСІ), TESA, PGT-A PGT-M, PGT-S, донорство яйцеклітин або сперми, сурогатне материнство.
ЕКЗ – найефективніший метод лікування безпліддя.
Екстракорпоральне запліднення, за якого зачаття відбувається поза організмом жінки, використовується у разі непрохідності маткових труб, пізньому репродуктивному віці, передчасному зниженні оваріального резерву, зниженні якості і кількості сперматозоїдів партнера, що заважає природному зачаттю, інших причинах, що перешкоджають природному зачаттю і не піддаються лікуванню. ЕКЗ складається з кількох етапів:
1. Стимуляція яєчників шляхом введення гормонів для оптимізації росту фолікулів із подальшою пункцією з метою отримання яйцеклітин для подальшого запліднення.
2. Отримання та підготовка сперматозоїдів до зачаття.
3. Запліднення яйцеклітин через чотири години після їх одержання шляхом введення сперматозоїда у цитоплазму ооцита.
4. Культивування ембріонів в інкубаторі (ембріоскопі) протягом 5-6-7 днів перед їх перенесенням в порожнину матки.
5. Проведення забору генетичного матеріалу ембріонів (біопсія трофектодерми) для подальшого преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ). Це дозволяє перенести майбутній мамі хромосомно здоровий ембріон.
6. Заморожування (вітрифікація) ембріонів і їх збереження для можливості перенесення ембріона у майбутньому при плануванні дітей.
5. Ембріотрансфер (перенесення) у порожнину матки на 5-7 день розвитку.
Надалі триває моніторинг успішності ЕКЗ та підтримка вагітності. Через два тижні після ембріотрансферу жінка проходить тест на визначення рівня хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) для підтвердження успішного зачаття. Лікування безпліддя у Києві здійснюється кваліфікованими репродуктологами, ембріологами, гінекологами, андрологами, які мають багаторічний досвід роботи, із застосуванням сучасного обладнання експертного класу.
Джерело: reprolife.ua
Реклама