Івано-Франківськ поступово наближається до ювілею – 350-річчя від дня першої письмової згадки. Як готуються до цієї дати заклади культури? Якщо зазвичай ця галузь фінансується за залишковим принципом, то тепер як ніколи важливо виділити на ремонт та реконструкцію культурних закладів максимальну кількість коштів. Проте чи є ці кошти і наскільки реально встигнути відремонтувати те, що потроху руйнувалося впродовж багатьох років? Відповіді на ці запитання ми намагалися віднайти у культурних лабіринтах міста.
Ще минулого року під час відкриття новозбудованого корпусу філармонії керівництво області запевнило, що наступним кроком буде реконструкція старого корпусу. Реконструкція вже триває, але коли завершиться, наразі не відомо. Начальник обласного управління культури Володимир Федорак каже, що дуже не хотілось би, щоби ремонт робився як-небудь, тому підганяти до якоїсь дати – не варто.
Покращення матеріально-технічної бази філармонії і драмтеатру в переліку основних питань управління культури ще з 2005 року. Тоді було вирішено, що в області потрібно піднімати рівень професійного мистецтва, а для цього треба вирішувати питання технічного і кадрового забезпечення. В цьому напрямку були зроблені перші кроки. Депутатська комісія з питань культури і національно-духовного відродження домоглася, щоби була прийнята програма «Культура Івано-Франківщини на 2007-2010 роки». У програмі передбачені кошти на заклади культурно-мистецького спрямування. Для обласної філармонії було виділено майже 11,5 мільйона гривень. Ці кошти пішли на спорудження нового корпусу. Тепер діє інша програма, розрахована до 2015 року.
«Для нас дуже важливо зберегти філармонію, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення. Я не можу точно сказати, коли будуть завершені усі ремонтні роботи, бо це цілий комплекс робіт. Набагато складніше перебудовувати будівлю, якій понад сто років. Найважливіше, що нам потрібно зберегти ту добру акустику філармонії, котра їй притаманна. Важливо зробити всі роботи якісно, а не спішити, щоби встигнути до якоїсь чергової дати», – зауважує пан Федорак.
Невідоме із багатьма нулями
В управлінні культури кажуть, що як філармонія, так і драмтеатр входять у п’ятірку закладів культури, котрі перебувають на особливому контролі. Все пов’язано із тим, що був значний період часу, коли на ці заклади не виділялися кошти. Тому вже тепер доводиться поновлювати не тільки фасади будівель, але і внутрішнє наповнення.
У стінах Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка поточні ремонти тривають періодично. Практично з 2006 розпочався капітальний ремонт драмтеатру. В першу чергу було зроблено закулісну частину – гримерні та технічні приміщення. Тепер там потрібно проводити ремонт даху, замінити систему теплопостачання, великі вікна зі сторони вулиці Бандери. І, звичайно, ремонтувати сцену. Кошторис реконструкції драмтеатру, за словами начальника управління культури, потягне на «значну суму із багатьма нулями». Поки що треба 197 тисяч гривень для виготовлення проектно-кошторисної документації.
Загалом пан Федорак не опускає руки і переконаний, що згідно із прийнятою програмою заклади культури будуть як нові значно швидше. «Не хотів би тягнути це питання аж до 2015 року. Думаю, протягом двох років це можна буде зробити», – зізнається Володимир Васильович.
Із начальником управління культури в деяких питаннях згідний і директор драмтеатру Ростислав Держипільський. Зокрема майже одноголосно і в тому ж порядку вони називають ті проблемні питання, котрі чекають свого вирішення. Очевидно, добра поінформованість ніколи не стане перешкодою на шляху розуміння проблем.
Пан Держипільський запевняє, що побоювання відвідувачів театру про те, нібито люстра може впасти, даремні. А от все інше його насторожує. «В театрі треба робити все. Ще від часу введення в експлуатацію театру ремонтів тут не було. Найбільшою нашою проблемою є те, що протікає дах. Плитка розмокає, вода потрапляє на пульт управління і виникає замикання. Навіть якщо ми розпочнемо робити якісь інші ремонти, то все буде даремно, бо в першу чергу треба відремонтувати дах, щоби не затікала вода. Це має бути не ремонт, а реконструкція», – зауважує директор драмтеатру і показує нам ті місця, котрі дошкуляють і заважають нормально працювати.
Грибний сезон у центрі міста
…До березня 2012 року мав би закінчитися капітальний ремонт приміщень Центрального народного дому. Але цього, очевидно, не станеться. Принаймні у це не вірить навіть його керівництво. Директор закладу Галина Бай бідкається, мовляв, обіцянок було багато, проте ремонт ще навіть не розпочався.
«Різні чиновники з високої трибуни неодноразово запевняли мене, що капітальний ремонт приміщень нашого закладу буде зроблено. Чекаємо. А тим часом весь перший поверх покрила пліснява, у підвалі повно води. Ми вже маємо готову проектну документацію на реконструкцію Центрального народного дому, але ніхто не може приступити до виконання робіт через просту річ – немає виділених обіцяних коштів. Нам їх треба в межах 6 мільйонів гривень. Як на зло, до усіх проблем додалися ще й розбиті вітрини на фасаді будівлі», – каже директор Центрального народного дому Галина Бай. До речі, капітальний ремонт двох закладів культури міста – приміщень Центрального народного дому і Народного дому «Княгинин» – обіцяв виконати міський голова Віктор Анушкевичус у своїй передвиборчій програмі. Зрештою, у розпорядженні уряду «Про підготовку та відзначення у 2012 році 350-річчя заснування м. Івано-Франківська» питання про капітальний ремонт будівлі на вулиці Шевченка,1 з подачі міського голови є у списку об’єктів. Але коштів наразі місто не отримало, а тому приступити до виконання зазначених робіт не може.
Поки у владних коридорах міста і столиці блукатимуть папери, сама будівля Центрального народного дому може бути нікому не потрібною – існує загроза руйнування стін через постійне замокання і сирість. Весь перший поверх Центрального народного дому покритий грибком, який скоро можна буде демонструвати як оригінальний і самобутній витвір мистецтва. Та попри все у таких кімнатах займаються два відомі для іванофранківців ансамблі – «Рапсодія» і «Смерічка».
Володимир БОДАК,
Роблять по совісті, а не під дату