Краєзнавець презентував видання про калушан у Першій світовій війні (ВІДЕО)

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася презентація довідника Василя Фіцака «Реєстр поховань вояків Великої війни у Калуші (1914-1918)».

Науково-довідкове краєзнавче видання містить інформацію про калушан-учасників Великої війни, поховання вояків на Калущині, рідкісні світлини періоду 1916-1917 років. Книга вийшла друком частково коштом бюджету Калуської громади та за фінансової підтримки калушан Івана Мащакевича й Дмитра Вальнюка.

У коментарі «Вікнам» краєзнавець Василь Фіцак зазначив, що зацікавився військовими похованнями 2016 року, пише Фіртка.

Тоді він п’ять днів присвятив ідентифікації прізвищ загиблих на бетонних хрестах. Через те, що бетонні хрести щорічно білили вапном, яке розводили з піском, багато написів було складно прочитати. Тому працював дротяною щіткою. За підрахунками краєзнавцями, вдалося ідентифікувати написи на 360-ти стандартних бетонних хрестах. Серед них були масові, одиночні поховання, невідомі могили.

У 2018 році, зібравши певну інформацію, Василь Фіцак видав у декількох екземплярах невеличке видання для того, щоб не втратити інформацію. Пізніше виникла ідея оформити зібрані дані у науково-довідкове видання. Цей задум виник тому, що це важлива історія нашого міста, каже Василь Фіцак. А ще серед солдатів армії Австро-Угорщини було багато українців, вихідців з Галичини.

Загалом краєзнавець дослідив 725 поховань. Зі 115 цивільних поховань 112 неідентифіковані. 93 могили невідомі взагалі. Серед 233-х похованих австро-угорських солдат 43 — неідентифіковані, а 190 — встановлені. Серед 143-х німецьких поховань 101 — неідентифіковане. Серед російських поховань 78 — неідентифіковані.

Тим часом краєзнавець Андрій Шутяк зібрав понад 600 імен та прізвищ калушан, які служили під час Першої світової війни. Тому видання доповнили й цими відомостями.

Андрій Шутяк подякував Василю Фіцаку за можливість викласти свій матеріал у довіднику. Зізнався, що зі свідомим наміром списки загиблих вояків не шукав:

"Шукав свого родича, який служив під час Першої світової війни, якого так і не знайшов. Паралельно зустрічалося багато людей із Калуша. Однак це не є повні списки. Інформація по мірі надходження будуть додавати в австрійських архівах. Я за ними спостерігаю."

Поділився процесом роботи над книгою і її упорядник, старший науковий співробітник меморіального музею Калуська в'язниця Олег Відливаний. За його словами, він упорядковував матеріал, складаючи його в хронологічній послідовності. Також він знайшов світлини в австрійських архівах і переклав їх з німецької на українську. Робота була цікавою, однак були певні технічні проблеми та труднощі з перекладом через специфіку військової мови.

За словами старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва, віднайдені прізвища краєзнавця Андрія Шутяка цікаві тим, що це виключно калушани, які, ймовірно, були в складі підрозділів січових стрільців та галицько-волинської армії.

Щодо віднайдених прізвищ Василем Фіцаком калуський історик зауважив велику кількість імен українського походження — 32.

Над історичним виданням працювало чимало науковців, краєзнавців, учителів та людей, яким небайдужа історія рідного краю.


Читайте також:

Калуський краєзнавець презентує довідник поховань Першої світової війни

У Калуші збудують каплицю на військовому цвинтарі часів Першої світової (ВІДЕО)

На Калущині жінка встановила хрест в пам'ять про загиблих синів в Першій світовій (ФОТО)

На Франківщині розкопали ймовірне поховання часів Першої світової війни (ФОТО/ВІДЕО)

На Калущині на могилах загиблих авіаторів Першої світової хочуть встановити пропелери (ФОТО)

Калушани продовжили відновлювати написи на хрестах військового кладовища (ФОТО)


14.04.2021 2142
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3454
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1956
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2222
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5310
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21070
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3012

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

673

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

842

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1620

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1604
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15478
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8910
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4028
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

687
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

652
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4947
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4178
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4286 1
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

414
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1482
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1424
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2172